Космос

Космос (дав.-гр. κόσμος – всесвіт) – відносно порожні ділянки Всесвіту, розташовані поза межами атмосфер небесних тіл.

cупереч розповсюдженій думці, космос не Повністю порожній, у ньом дуже низька Густина Речовини. Переважно це Гідроген в атомарному, молекулярному чи іонізованому стані), такоже є інші Прості гази (гелій, Нітроген, Оксиген), тверді частинки пилу, що містять в основном Карбон, а с помощью мікрохвільової спектроскопії Виявлено кілька десятків різніх молекул. Водночас космос заповнений електромагнітнім віпромінюванням, зокрема реліктовім віпромінюванням, что лішілося после Великого Вибух, та космічнімі Променя, в якіх містяться іонізовані Атомні ядра та Різні субатомні частинки

Етимология

У своєму первісному розумінні грецький термін «космос» (порядок, світопорядок) мав філософську основу, визначаючи гіпотетичний замкнутий вакуум навколо Землі – центру Всесвіту [1]. Проте, в мовах на латинській основі і її запозиченнях до однакової семантиці застосовують практичний термін «простір» (так як з наукової точки зору обволікає Землю вакуум нескінченний), тому в російській і близьких йому мовах в результаті реформенной коригування народився своєрідний оксюморон «космічне простір ». Слово «космос» – однокореневе зі словом «косметика» [2].

Межі

Чіткої межі не існує, атмосфера розріджується поступово в міру віддалення від земної поверхні, і до сих пір немає єдиної думки, що вважати фактором початку космосу. Якби температура була постійною, то тиск б змінювалося за експоненціальним законом від 100 кПа на рівні моря до нуля. Міжнародна авіаційна федерація в якості робочої кордону між атмосферою і космосом встановила висоту в 100 км (лінія Кармана), тому що на цій висоті для створення підйомної аеродинамічної сили необхідно, щоб літальний апарат рухався з першою космічною швидкістю, через що втрачається сенс авіапольоти.

Сонячна система

Простір в Сонячній системі називають міжпланетним простором, яке переходить в міжзоряний простір у точках геліопаузой сонцестояння. Вакуум космосу насправді не є абсолютним – в ньому присутні атоми і молекули, виявлені за допомогою мікрохвильової спектроскопії, реліктове випромінювання, яке залишилося від Великого вибуху, і космічні промені, в яких містяться іонізовані атомні ядра і різні субатомні частинки. Також є газ, плазма, пил, невеликі метеори і космічне сміття (матеріали, які залишилися від діяльності людини на орбіті).

Вплив перебування у відкритому космосі на організм людини

Як стверджують вчені НАСА, всупереч поширеним уявленням, при попаданні у відкритий космос без захисного скафандра людина не замерзне, чи не вибухне і миттєво не втратить свідомість, його кров не закипить – замість цього настане смерть від нестачі кисню. Небезпека полягає в самому процесі декомпресії – саме цей період часу найбільш небезпечний для організму, так як при вибухової декомпресії бульбашки газу в крові починають розширюватися.