Зміст

Відео-посилання – 2 стр.

Конспект “Екскурсія в осінній парк” – 3 стр.

Конспект “Спостереження за інеєм” – 4 стр.

Конспект прогулянки “Прикраса майданчика” – 5 стр.

Дидактичні ігри:

1.“ЗНАЙДИ В БУКЕТІ ТАКИЙ ЛИСТОЧОК, ЯКИЙ Я ПОКАЖУ” – 6 стр

2.“Вінок” – 7 стр.

3.”Барви природи” – 8 стр.

Художня література “Пори року” – 9-18 стр.

https://youtu.be/eUzVpOpYHrg

Конспект “Екскурсія в осінній парк”

Програмний зміст: Конкретизувати уявлення про осінніх змін у природі.Вміти бачити зміни тривалості дня; розпускання листя на деревах; поява насіння, плодів, початок листопаду.Закріплювати вміння підбирати слова – ознаки: дерево (велике, гарне, яскраве, строкате, осіннє).Формувати розуміння слова осінь – багата, щедра, добра,запасливая.Виховувати у дитини вміння бачити красу осені, милуватися його чудовою нарядом.Бачити залежність стану природи від тривалості дня (світлового).Викликати емоційне ставлення до піднаглядним природним явищам, об’єктах, співвідносити його з художнім чином.Виховувати естетичне почуття.Збагачувати словниковий запас дітей з даній темі. Формувати пов’язанудиалоговую мова.

Попередня робота

Екскурсія до парку у середині осені:Щоденні контролю над змінами у природі;Читання книжок «Осінь» М. Калініна, «Хто як одягнений» Еге. Шим, «>Полянка лісом» М. Пришвін, «Готуються до зими» А.Біянки;

3.Розглядання картини «Золота осінь»;

4.Заучивание віршів.

Хід екскурсії

До групи входить дорослий, одягнений у костюм осені. Вітається: «Я осінь золота, у гості після того прийшла й подарунків багато вам я принесла. Запрошую Вас у парк, помилуватися яскравий, різнобарвний наряд природи. Я вам принесла чарівний скринька, коли ви будете складати дари осені, які знайдете на прогулянці».

Вихователь:

– Спасибі тобі Осінь за твій скринька запрошення. Нині ми ж із хлопцями вирушимо до парку. А тебе Осінь ми запрошуємо довше погостювати ми.

Діти усе разом кажуть:

Осінь, осінь, гості тижнів вісім,

З громами сильними,

З дощами з зливами,

>Лється дощик з неба

Більше буде хліба.

Осінь: – Ну, спасибі діти, і тепер я вирушу на другий дитсадок, щоб всіх хлопців запросити в осінній парк.

Діти точаться суперечки з доріжками парку. Зупиняються там, де краще проглядаються все дерева.

– Хлопці подивіться, як добре навколо, все дерева як причепурилися до храмового свята. Чому? (Настала золота осінь). От і прийшли о в гості до осені.

Як хороше на по гостинах у осені

Серед берізок золотих.

>Довше б золото не скинули

Став б ліс багряний і тихий.

По частіше б сонечко втомлена

>Гостило б в золотом лісі.

Щоб захистити від вітру малого

Лісову пізню красу.

Влітку на початку дерева ще зелені. Тепер берізки, клени забарвилися до жовтої колір. Осини – червоні. Між ними ялинки зеленіють. Давайте звернемо увагу те що, що кожен дерево забарвлене по-різному. Як ви вважаєте хлопці, чому листя на деревах змінюють своє забарвлення? (Тому, що сонце мало гріє. Дні стали коротше)

Вранці, як ви встаєте в дитсадок ще темно, ввечері теж рано темніє. Рослини отримують мало світла.

На листі є флавін й зелена. Тільки влітку, коли листя отримують багато світла, вони зеленкуватого кольору. Восени, коли сонячного світла дедалі менше, листя втрачають зелену забарвлення й отримують жовтий, помаранчевий чи червоний колір.

Нині ж знайдіть листя найрізноманітнішої забарвлення і розкажіть, які вони. (Ліст червоний, жовтий, зелений, гарний, ошатний, яскравий, різнобарвний, золотий).

Як називається сезон, коли починається листопад? (Осінь)

Листя золоті падають, летять,

Листя золоті встеляють сад.

Багато на доріжках листя золотих

Ми букет хороший зробимо їх.

Ми букет поставимо посеред столу,

Осінь золота у гості до нас прийшла.

Хлопці давайте зберемо гарні, різнобарвні осінні листочки в скринька. Це перший подарунок осені, який ми знайшли.

– Діти, відгадайте загадку.

Навесні зеленіла

Влітку засмагнула

Восени наділу

Червоні корали. (Горобина)

>Роздивіться її. Листочки у горобини ажурні, розташовані попарно. Ось і здається, що хтось накинув на горобину сплетене мереживо. І ось рвучкий, осінній вітер скоро зірве все листочки з горобини. Залишаться лише ягоди. Довго горітимуть вони, як вогнище. Потім прилетять птахи, щоб поласувати ягодами горобини.

Ось що осені – плоди горобини. Вони дуже будуть вродливі й корисні. Вони багато вітамінів. Давайте між іншим у наше скринька трохи ягід горобини і листя.

– Послухайте вірш, що допоможе нам відшукати, іще одна подарунок осені.

Дуб дощу, і вітру

Не боїться

Хто сказав, що дуба

Страшно застудитися

Адже до пізньої осені

Він стоїть зелений

Отже дуб витривалий,

Отже загартований.

Подивіться, осінь також розфарбувала дуб, листя його пожовтіли. Листя у дуба великі, краєм звивисті, їх із чим не сплутаєш. Восени на дубі дозрівають плоди. Як вони називаються?

У цілому цей гладкий коробок

>Бронзового кольору

>Запрятаний маленький дубок

Майбутнього літа. (Жолудь)

Гра «Хто для збере жолудів»

– Хто з тварин любить ласувати жолудями? (Кабани). Давайте між іншим у наше скринька подарунок осені (жолудь).

– Осінь дарує багато плодів і насіння, якими годуються узимку птахи, тварини. Також вітер розносить насіння, і насіння впаде, там виросте нове дерево.

Відгадайте загадку:

У білому сарафані

Стала на галявині

Летіли синиці

Сіли на вітки (Береза)

>Підійдемо до берези, помилуємося її нарядом. Кора її біла, відчуваєте якою вона гладка, шовковиста? Береза як красуня, вона саме сміливе дерево. Відбудеться лісом пожежа, вигорить цілий ділянку з деревами, багато часу – довго залишалися в лісі цей мертвий шматок землі, але береза. Безліч її насіння розносить на початку осені вітер. Семена легкі й маленькі.

Якими словами можна розповісти про березі? (Висока, струнка, вродлива, кора біла, гладка).

– Діти ходімо далі. Послухайте.

У поля, біля сходів,

Як богатир, піднявся клен.

Тут багато будь-якого народу

Уранці до ночі бачить він.

>Прохожим махає він листям

Під крону, де пишна трава.

І дарує тінню густою,

І шепоче добрі слова.

>Клен у народі зветься кучерявий, над його гарні листя. А насіння у клена хитрі, пристосувалися перелітати на крилах, при цьому їх звуть крилатками. Ось що нам зробила осінь. Поклавши і у наш скринька.

– Нині ж я вам розповім про один дереві, в нього цікаве назва – липа. Як ви вважаєте чому? (>Липке)

Так справді таку назву липа отримала за липкі листя. Діти розгляньте плоди липи, крильця, з допомогою яких розлітаються насіння. Давайте насіння між іншим у наше скринька.

– Хлопці дивіться, яка зелена красуня стоїть.

Взимку і позаминулого літа

Одним кольором (Ялинка)

Ялина – цінне дерево, використовується під час виготовлення інструментів. У густих гілках ялинових дерев влаштовують гнізда різні птахи: ворони, сороки. Плоди у їли – гулі.

– Діти давайте зберемо гулі і між іншим у наше скринька.

Гра «З якою гілки ці дітки».

Вихователь показує насіння і плоди, а діти називають від якого вони дерева.

– Діти розкажіть мені, що вам сьогодні запам’яталося чи сподобалося на нашої прогулянці? Які дерева ми побачили? Які дари осені ми поклали у наше чарівний скринька? Назвіть ознаки осені, які ми побачили на прогулянці?

Мої маленькі друзі! Наша прогулянка добігає кінця. Подивіться, наш чарівний скринька вже наповнений вщерть дарами осені.

Ми вирушаємо у групу, де ви намалюєте те, що вам найбільше запам’яталося. З ваших малюнків ми зробимо виставку на задану тему «Осінь».

 Конспект “Спостереження за інеєм”

Мета: формувати в дітей поняття про іній як стан води; розвивати вміння спостерігати, аналізувати, порівнювати, узагальнювати; виховувати допитливість, естетичні поняття.

ХІД ПРОГУЛЯНКИ

Загадка

В нас зимою білим цвітом

Сад зацвів, неначе влітку. (Іній)

Бесіда

— Зверніть увагу на рослини. Чим покриті їхні листочки? Стебла?

— На що схожі кристалики інею на сонці?

— А що ж таке іній?

Іній — це частинки води, що замерзли на морозі та перетворилися на кристалики, тобто малюсінькі голочки. Коли іній спадає,

то листочки рослин, які були зеленими, буріють.

Народні прикмети

• Іній на землі, на листках — до сонячної днини.

• Морозяний іній на траві — на дощ.

Перевірте, яка народна прикмета правильна.

Спостереження

Подивіться, яке гарне сьогодні дерево. Як гарно виблискує на

сонці! На гілках берези блищать крижані голочки. Це іній. Звідки

взявся іній на гілках берези? Осінніми морозними ночами всі предмети охолоджуються. Охолоджується і водяна пара. Вона знаходиться в повітрі. На деревах, дротах та інших предметах утворюється іній.

— Що вас вразило?

— Як утворюється іній?

— Чи часто ви спостерігали таке явище в природі?

Дослід

Вихователь пропонує дітям з’ясувати, які предмети тонуть у калюжі, які ні. Чому?

Висновок. Легкі предмети не тонуть в калюжі, важкі тонуть.

Індивідуальна робота

Мета: продовжувати вчити дітей підкидати й ловити шишки.

Рухлива гра «Хто швидше добіжить до прапорця»

Підлізати під дугу, бігати по прямій; розвивати слух, увагу, активність, спритність.

Хід гри

На одному боці майданчика чи кімнати на стільчиках сидять діти перед накресленою лінією. На лінію виходять троє-четверо дітей

і стають проти стільців з прапорцями, що на протилежному боці

майданчика. На шляху прапорців стоять дуги для підлізання. На

сигнал: «Біжи!» — діти біжать до дуг, підлазять, продовжують бігти до прапорців, піднімають їх догори.

Конспект прогулянки “Прикраса майданчика”

Мета: поглиблювати знання дітей про квіти в квітнику; називати, чим вони відрізняються від лугових; вчити розрізняти їх за зовнішніми ознаками, насінням; виховувати естетичні почуття, бережливе ставлення до квітів.

ХІД ПРОГУЛЯНКИ

Вихователь читає вірші.

Я вечірньою порою

Полила квітник водою,

Щоб не в’янули гвоздики,

А росли собі великі.

В. Лучук

Вранці вийдеш — пахнуть квіти,

Тихо струшують росу…

Хто ростить пшеницю, жито —

Мама ж нам ростить красу.

М. Познанська

Бесіда

— Поясніть значення слів: «Мама ж нам ростить красу».

— Що прикрашає наш садочок, майданчик?

— Які квіти ви впізнали?

— Чим садові квіти відрізняються від лугових?

— Хто піклується про садові квіти?

— Як ми піклуємося про них?

— Хто піклується про лугові квіти ? Чому ніхто?

— Які почуття викликають у вас квіти? Чому?

— Уявіть, що такої краси не стало б. Як у світі жилося б?

— Чому треба берегти квіти?

— Як їх оберігати?

Дидактична гра «Впізнай квітку за описом»

Мета: закріплювати знання дітей про садові квіти; вчити впізнавати за описом та називати їх.

Рухлива гра «Бджілки»

Мета: розвивати вміння швидко орієнтуватися, підлізати, бігати врозтіч.

Хід гри

«Бджілки» сидять у двох-трьох вуликах. Перед вуликами натягнутий шнур на висоті 40–50 см. Навколо майданчика квіти.

На слова вихователя: «Бджілки в поле захотіли, знялися й по-

летіли» — діти літають по майданчику.

На слова: «На квіточки всі присіли» — підлітають до квіток,

присідають. «Знову полетіли» — бігають літають.

На слова: «Бджілки у вулики полетіли!» — повертаються на

свої місця.

Рухлива гра «Чий вінок кращий»

Мета: розвивати вміння швидко орієнтуватися за умовним сигналом.

Хід гри

Дітей поділити на рівні групи. Кожна група стає в коло. На

слова:

Візьмемось за руки,

Підемо на луки,

Там сплетемо віночок,

Станемо в таночок —

діти беруться за руки, йдуть по колу ліворуч, на останні слова

зупиняються і піднімають руки догори.

Чий найкращий вінок,

Той і піде в танок.

Діти швидко опускають руки на плечі сусідам. Вихователь відзначає, яке коло виконало завдання швидше. Діти з цього кола танцюють, решта плескають.

Індивідуальна робота

Мета: закріплювати знання дітей про назви дерев, які ростуть

на майданчику.

Творче завдання «Казкова квітка»

Діти малюють, викладають з природного матеріалу казкові

квітки та придумують їм назву.

Трудова діяльність

Вихователь пропонує дітям полити з лієчок квіти в квітнику.

Сюжетно-рольова гра «Матуся вирощує квіти в саду»

Мета: вчити самостійно розподіляти ролі, творчо розвивати сюжет гри.

Ролі: мама, тато, бабуся, дідусь, діти, продавець квіткового магазину.

Дидактичні ігри:

1.”ЗНАЙДИ В БУКЕТІ ТАКИЙ ЛИСТОЧОК, ЯКИЙ Я ПОКАЖУ”
Мета: розрізняти та називати листя зі знайомих дерев; пригадувати назви дерев; розвивати мовлення дітей; виховувати в них увагу та естетичні почуття.
Матеріал: у кожної дитини однакові букети з 3–4 листочків (клена, дуба, ясена, берези); один букет у вихователя.
                                                               ХІД ГРИ
Вихователь роздає дітям букети, а один залишає собі. Потім показує якийсь листочок, наприклад кленовий і говорить: «Раз, два, три — такий самий листочок покажи!» Діти піднімають руки і по-
казують кленові листочки. Гру повторюють кілька разів, використовуючи всі листочки букету.

2.“Вінок”

Програмовий зміст: закріпити та розширити знання дітей про дерева, кущі, квіти (розрізняти квіти садові, лучні, лісові за листям, кольором, запахом; дерева – за листям, плодами, вміти знаходити спільне та відмінне в них). Виховувати естетичний смак. Розвивати зв’язну граматично правильну мову дітей, уміння описувати.

Підготовка дітей. Розглядання картинок із зображенням квітів, розповіді про них.

Правила .

1.    Дитина, яка залишилася без місця, «плете» вінок.

2.    Займати свої місця треба лише після слів: «Квіти зав’яли».

Хід гри

Діти вибирають назви квітів і сідають на заздалегідь розподілені місця. Дитина, що не має місця, починає «плести» вінок. Для цього вона називає якусь квітку. Той, кого вона назвала, бере її за руку і в свою чергу називає іншу квітку. Збираючи «квіти», діти бігають ланцюжком. Після того, як зберуть «квіти» , вони роблять коло і водять танок. Перша «квітка» раптом говорить: «Квіти зав’яли». Діти розбігаються по місцях. Хто залишається без місця, починає «плести» новий вінок, і гра продовжується.

Для ведення танка можна використати вірш Н. Забіли «Кульбаби»:

На леваду я пішла б,

Ціла купа там кульбаб:

Ніби сонечка малі

Посідали на землі.

Я нарвала б тих квіток

Та сплела б собі вінок,

Щоб і я була в вінку,

Наче квітка на лужку.

Тільки вранці квіти всі

Умиваються в росі,

Росяна травичка –

Змокнуть черевички.

3.“Барви природи”

Мета: розкрити дітям різнобарв’я природи рідного краю; навчати естетично сприймати світ природи; здійснювати сенсорний і мовленнєвий розвиток засобами природи.

Матеріал: об’єкти природи (на вибір вихователя).

Ігрові завдання – запитання:

– Що або хто зображений на картинці?

– Які кольори ти бачиш на картині?

– Хто віднайде більше квітів певного кольору?

– Хто скільки відтінків помітив у пелюстках однієї квітки (листка, неба, трави, землі та ін.)?

Художня література

Зима

“Прийшла зима”

Ось і прийшла вона – чарівниця зима.

Засинає на зиму природа. Ось чому так сумно у садку. Голі стоять дерева. Їм холодно. Дерева чекають теплих днів весни.

Вадим Погребний

“Сніг іде”

Юрчик вибіг на поріг і побачив на порозі перший сніг. Хлопчик дуже здивувався, звідки сніг узявся. Тато пояснив сину, що сніг ішов цілу ніч. Хлопчик бігав по снігу, залишав сліди. Сніг рипів під чобітками, і знову падав на землю.

Андрій Сіва

“Біла казка”

Учора випав перший сніг. І все зробилось білим. Біла курочка знесла біле яєчко і загубила його у білому снігу. Біла білочка пострибала по білих гілочках на деревах. Усі дерева теж білі. Яка краса!

Даша Виноградна

   “Крижинка”

З далекого крижаного краю, де росте крижана трава, де цвітуть крижані квіти, прибула до нас Зима. Вона привела з собою свою доньку – маленьку Крижинку. Крижинка подорожувала по снігу, по деревах, заглядала у вікна будинків. Нагулялася Крижинка і зморена пішла спати у свою крижану постіль.

Альона Сотніченко

 “Про маленьку сніжинку”

Одного зимового ранку я вийшла на подвір’я, а там ішов маленький, тихенький сніжок. Я простягнула руку, і до мене на долоню впала сніжинка. Вона посміхнулась і сказала:Привіт, я бачила як до вас поспішає Новий рік з подарунками і святками. І тобі він приготував подарунок. Ти лиш дочекайся його.

Я хотіла подякувати сніжинці та не встигла, бо вона перетворилася на маленьку крапельку води.

Діденко Вероніка

“Візерунки на вікні”

Подивися у вікно. Вся шибка розмальована білими візерунками – це мороз її так розмалював. Холодно надворі, все навколо вкрито снігом – і земля, і дахи будинків. Навіть на деревах сніг.

  Влад Колесник

 “Бурулька”

Вранці я прокинувшись побачив візерунки на вікнах та багато-багато снігу. Ось одягнувся я і вийшов покататися на санчатах, а ж раптом біля мене щось впало. Я підняв голову вверх і побачив величезну бурульку. Вона переливалася на сонці всіма кольорами райдуги. Вона була дуже гарна.

                                                                                                           Ілля Заруденський

  “Сніговик”

На дворі було темно. Маленькі сніжинки, як змерзлі метелики, кружляли біля великого сніговика. Він стояв один на засніженій спортивній площадці. Сніговик стояв і згадував, які були задоволені діти коли його зробили. Наступного дня діти знову гралися біля сніговика.

  Вітя Маковський

  “Клен взимку”

Клен цілу зиму спав. Крізь сон він чув завивання хуртовини і крик ворон. Холодний вітер гойдав його віти, нагинаючи їх до землі.

Та ось одного сонячного ранку Клен відчув, ніби до нього доторкнулось щось лагідне і тепле.Годі спати, – прошепотів вітерець. Прокидайся, весна наближається. Я спішив з далекого краю. Від теплого моря, сповістити цю новину. А ластівки на крилах барви весни несуть.

Клен розправив свої широкі плечі. Враз зазеленіли бруньки. Настала красуня весна.

Іван Деркач

 Весна

“Прийшла весна”

Настав перший місяць весни. Почав танути сніг. З’явилась травичка і      перша квіточка.

Прокинувся струмочок і зрадів, що прийшла весна.

                                                                                               Швець Богдан

    “Пролісок”

Після довгого сну прокинувся Пролісок, піднявши свою блакитну голівку, розкривши оченята, він здивовано промовив:Весна пришла? Нарешті! Ой, як гарно сонечко пригріває!

Поглянув Пролісок угору, а з дерев скапують останні краплинки сніжку.

Струмочки біжать і весело співають: «Прокидайтеся! Весна! Весна!».

                                                                                                     Долматов Ілля

“Шпаки прилетіли”

Ще на дворі лежав сніг, коли шпаки прилетіли з вирію.

Вже повинно бути тепло, – сказав один з них.Так, так. Ми помилитись не могли, – підтвердив інший.Що ж будемо робити? Так не довго й замерзнути, – захвилювалися інші.Треба розбудити землю, – сказав старий шпак.А як ми її розбудимо?А дуже просто, ми заспіваємо нашу пісню.

Всі погодилися, а коли залунала пісня – виглянуло сонечко, почав танути сніг. До пісні шпаків приєдналася пісня струмка, біля якого почали проростати проліски.Нарешті вона прокинулася! – зраділи птахи і заспівали ще веселіше!

                                                                                      Борсученко Ваня

                    “Сонечко прокинулось”

Ось вже й сонечко прокинулось. Воно почало частіше визирати з-за хмарки.

Сонечко зігріває всю землю. Світить на будинки. На людей. А особливо сонечко зігріває природу. Розквітають квіточки, розпускаються листочки на деревах. Все навкруг оживає.

                                                                                              Пиходченко Саша

“Чому не тане сніжок?”

Ми вже знаємо. Що настала весна. Перший місяць у весни березень. Це вихователька сказала. Ось вже скоро березень скінчиться. А на дворі ще багато снігу. Чому не тане сніжок? Тому що хмаринки закривають сонечко. І ще повіває холодний вітер. А нам вже так хочеться тепла. Хоча й жаль, що сніжок розтає.

                                                                                                      Митчик Оля

“У весняному саду”

Коли ми прийшли в сад, ми побачили, що дерева вкриті білим цвітом. Ми подумали, що до нас повернулася зима і вкрила дерева білим снігом. Але потім наша вихователька пояснила, що це так цвітуть дерева.

                                                                                                     Кузнецов Стас

   “Лісова галявина”

Лісова галявинка стала красивою, красивою. Її вкрила зелена молода травичка та різнобарвні квіточки. Нашу галявину звеселяв спів різних спів різних пташок. Лісова галявина стала веселою та красивою.

                                                                                                        Мартинко Стас

                                                                 “На городі”

Стоїть наш город вже скопаний. Прийшла пора сіяти і садити. Ми разом з вихователем засіяли його. Ми посіяли кріп, петрушку, моркву й помідори. Скоро наш город ряснітиме врожаєм.

                                                                                          Багатський Андрій

   “Клопи – солдатики”

Погода була похмура. Але ми вийшли на прогулянку до стежини «Лугу». Почало потроху визирати сонечко. Коли ми зупинились, то побачили як в траві метушились якісь жучки. Вони були самі червоні з чорними крапочками. Але ми знаємо, що це не жучки-сонечка. Тому що ці жучки  довгенькі, а сонечка кругленькі. Вихователька сказала, що це клопи –солдатики. Вони все бігали, ніби про щось говорили між собою.

                                                                                             Колібабчук Андрій

                                              “Як ластівки з вирію летіли”

Настала весна. Засвітило сонечко. Почали повертатися з вирію птахи. Зграйка ластівок наближалась до своєї рідної хати, де під стріхою їх чекало маленьке, але миле серцю гніздечко.Мамо, сказало ластівченя. – чому так радісно в грудях б’ється серце?

Не встигли показатися за обрієм зелені ліси. Як крила наче ще швидше летіли.Це тому так, синку. – відповіла мати – ластівка, – що ти тут народився, тут твій дім, твої друзі, твої квіти, твоє сонце. Ніде воно так не грітиме. Як тут, у рідній стороні. Тому якою б важкою не була дорога, ми завжди повертаємось туди де вперше побачили весняний день.

                                                                                              Торпітко Маша

                                                 “Травнева роса”

Травнева роса – особлива, корисна, і має багато лікувальних властивостей. Щоб коні були здоровими, їх випускають на поле з росою і вони одразу ж припадають до землі і починають качатися через спину, трішки пофоркуючи. В давнину селяни збирали травневу росу в пляшечки, щоб лікувати нею рани. Щоб не пріли ноги, треба походити по росі до схід сонця. А дівчата колись спеціально вибігали вдосвіта облити нею обличчя, щоб рум’яними були щоки і чисте лице. Роса – здоровая, вода – сила.

                                                                                       Захар Бистрий

“Лісовий струмочок”

У лісовій гущавині протікав струмок. Він біг серед боліт і мохів, і ліс закривав його від неба, не пропускав до нього ні ясного проміння сонця, ні вітру. Тінь лісу охороняла його від пекучого сонця і вітру, захищала його слабенькі струмочки. А струмочок набирався сил і вибігав на рівнину могутньою рікою. І уже на рівнині відбивав у своїх водах ясне сонце і небо, грався з вітром.

                                                                                                            Назар Носач

   Літо

“Літо прийшло”

Настало літо. Небо синє-синє. Хмарки пливуть біленькі. Сонечко прокидається рано. Цвітуть квіточки. В природі скрізь гарно і зелено. На полі дозріває пшеничка. Прийшло літо. І ми вже знаємо, що перший місяць літа називається червень. В червні достигають вишні, полуниці та дні такі гарні й найдовші.

                                                                                               Гриценко Катя

                                                               “Наша грядка”

Ми ходили по стежинах В. Сухомлинського і зупинились біля стежини “Город”. Недавно весною ми з вихователькою копали грядку і сіяли зернятко в ґрунт. А тепер ми побачили, як з насінинок проросли і морква, і бурячки, і соняшники, і кукурудза, і огірки, і окріп, і петрушка. Та як же гарно розпустились помідори і перчик. Це ж із тої розсади, що ми висаджували в кімнаті ще тоді, як був сніг на вулиці. Я пам’ятаю, як проросло моє зернятко.

Ой яка ж гарна наша грядка.

                                                                                                 Женева Лєра

                                                            “Метелик”

На прогулянці ми спостерігали за квітами. І я побачила, як над квіточкою літав метелик. Він був такий яскравий, що мені захотілось розглянути всі барви. От я тихесенько підійшла і зловила метелика. Я радісно понесла метелика показати виховательці. Вихователька обережно взяла метелика. Ми розглянули його. В нього були на крильцях цяточки, як очка. Такі синенькі. І я згадала, що це “Павичеве Око”. Бо вихователька показувала його на картинці. Мені так хотілось, щоб метелик жив з нами в групі. Але вихователька сказала, що він може загинути. Тому ми відпустили його. І я сказала: “Прилітай до нас на квіти”.

                                                                                             Печенюк Кароліна

                                                               “Курчатка”

Я їздив до бабусі на село. А там живуть свійські птахи: гуси, індики, кури. А одна курочка водила курчаток. То була квочка-мама. Вона знайде черв’ячка і кличе своїх діток: квок-квок. А курчатка так швиденько дзьоб-дзьоб і нема черв’ячка. І квочка веде їх далі в травичку. Коли чую: пі-пі. А то одне курчатко відбилось і плаче. Я підійшов та й кажу: “Зараз знайдемо маму”. А тут квочка почула і прибігла за курчам. І мені стало радісно.

                                                                                                  Грінкевич Саша

                                                    “Літній ранок”

Як гарно літнього ранку, коли сходить сонце. Травичка виблискує краплинками роси. Пташки випурхують зі своїх схованок. Усе навкруги прокидається від сну.

                                                                                           Назар Криворучко

“Літній дощик”

Цілий день крапотить літній теплий дощик. Ми сидимо в кімнаті і чекаємо поки перестане. А він іде та йде. Вихователька мовила: “Це золотий дощик”. “Та невже дощик може бути золотим” – заперечили діти. Може голубий або прозорий. Та вихователька пояснила, що жита пшениця сили набирається. А кожна краплинка додасть сили та росту кожній зернині. І поле заколоситься.

                                                                                                            Страдна Таня

                                                              “Липка цвіте”

Ой, а на вулиці чутно так багато з-з-з-з. Я вже подумав, що то від мене звук “з” десь втікає. Та коли я наблизився ближче до звуків, то побачив багато- багато бджілок. Вони, ніби передражнювали мене, бо я трішки неправильно говорив слова з цим “з”. Я сказав: заєць, зозуля. А чому кругом так багато бджілок? Бо липка цвіте! Її солодкий, духмяний цвіт комашки відчувають дуже далеко. І я стою і вдихаю пахощі липового цвіту.

                                                                                                     Левашов Ваня

                                                            “Лагідний вітер”

Пролетів над містом вітер. Забрав з собою пил дорожній. І стало дихати краще. Полетів далі і розігнав сірі хмари. Просушив доріжки. Над гарячою від сонечка землею повіяв холодком. А під час спекоти вітер стягнув на небі хмарки. І пішов дощик. Напилась земля. А вітер далі помчав. І на грядках побував, і в садках. Зворушив цвіт, щоб запилились рослини. Ось яку користь приносить вітер. Це лагідний вітер.

                                                                                                  Кузнєцов Стас

                                                                 “Дятел”

Коли ми ходили на стежину “Лісу”, то почули на дереві “тррр-тррр- тррр”. Ніби хтось молоточком вистукує. Ми придивились. А то на дереві пташечка в червоній шапочці. Та це ж дятел. Він лікує хворі дерева. Сідає на стовбур і видзьобує шкідників. Отак дзьобом по стовбуру “тук-тук-тук-тук”. Ось який лісовий лікар.

                                                                                              Мартинко Стас

                                                                          “У лісі”

Настало літо. Зашумів зеленими вітами ліс. То тут, то там визирають маленькі шапочки грибочків. Вони вишикувалися рядочками і гріються на сонечку. Коли сонечко припече дужче, то грибочки ховаються, хто під листочок, хто у травичку.

                                                                                                Денис Малєтін

                                                               “Равлик і озерце”

Наше озерце влітку таке красиве. Біля нього цвіте багато квітів, росте калина, віти дерев схиляються до водички. В озері зеленіє осока. І ось листочок захитався і похилився. Я помітила, що по ньому щось повзе. Таке слизьке з ріжками, ще й будиночок на спині. Та це ж равлик. Він любить водичку. Ось і повзе до озерця.

                                                                                                      Харченко Юра

                                                           “Чому камінчик не росте”

Тепер тепло. На вулиці літо. В озері багато гарних камінчиків. Також камінці є на будівництві. З них будують великі будинки. От я взяв один камінчик і закопав у ямку. Став поливати водичкою. А вихователька побачила і запитала: “Що це тут росте”. Я розповів, що посадив камінчик. Може з нього виросте великий будинок для тварин, яким ніде жити. Чому ж камінчик не росте? Але вихователька сказала, що камінчики не ростуть. Вони не мають коріння. Бо це нежива природа. І я вирішив, що стану будівником.

                                                                                                    Семенюк Юля

                                                                   “Овочі достигли”

Ми беремо відерця. І йдемо на свій город. Там вже достигли овочі: помідори, огірки, капуста, морква, буряки. Щоб овочі гарно росли, ми за ними доглядали. І сонечко нам допомагало. Воно грядку зігрівало. Дощик поливав. Овочі теж хочуть їсти і пити. І ми відчуваємо, що овочі вдячні за турботу, хоч вони й не розмовляють. Як же швидко овочі достигли.

                                                                                                         М’якиш Влад

                                                           “Хліб”

Ми весело грались на майданчику. А Саша відбіг до дерева. Він щось відкусив та й кинув. Вихователька помітила і сказала: “Навіщо ти кинув хліб? Ти знаєш, що люди ^ важко працюють, щоб хліб в нас був щодня”. Сашко похнюплено мовчав. І вихователька повела нас на стежину “Поля”. Там росло високе жито. І ми дізналися, що спочатку треба виорати землю, зволочити і посіяти зерно. Зернятка проростають і спочатку менші за дітей. А вже як колосочки дозрівають, тоді жито виросло вище дітей. Але це не все. Жито потрібно скосити, змолотити, висушити. Потім зерно змолоти на борошно. А тоді з тіста випікають хліб. Ось скільки роботи.

                                                                                                Ковтун Настя

                                                                    “Серпень”

Серпень – це чудова пора збирати гриби. У лісі можна знайти багато грибів: сироїжки, маслюки, опеньки. Мухомори збирати не можна – вони отруйні. У серпні готуються летіти у теплі краї птахи. Серпень – це останній місяць літа.

                                                                                                    Маковський Вітя

 Осінь

“Білка готується до зими”

З приходом осені білочка клопочеться з ранку до вечора: суху траву, мох збирає; горішки, жолуді в комірку принесе. Ще й гриби взимку припасає: знайде гриб, схопить його зубами – і на дерево. Багато білка восени грибів, горіхів та жолудів запасає, щоб взимку не голодувати.

                                                                                                             Юля Шокола

                                                           “Журавлі летять у вирій”

Теплим осіннім днем , коли Захар грався зі своїми друзями на вулиці, раптом до них долинули згори звуки : кру – кру – кру… Підняв Захар разом із товаришами голову і, побачили вони, що високо – високо, аж під хмарами, летять у теплі краї ключем журавлі.

Захар опустив голівку і сказав сумно товаришам: „ Літечко забирають журавлі в теплі краї із собою, то до зими уже недалеко. Скоро в сніжки будемо гратись.

                                                                                               Влад Олянін

                                                          ” Осінній день в саду”

День був сонячний та теплий. Небо було синє, в хмаринках пухнастих, як влітку. Тихий вітер ворушив жовте листя в садку. На яблунях висіли червоні, достиглі яблучка. Груші посміхалися своїми жовтими бочками сонцю. Надворі летіло павутиння і лягало на вершечках дерев у садку.

                                                                                             Діма Герасименко

                                                       “Бджілка- трудівниця”

Непомітно підкралася осінь. Бджілка все літо трудилася , збираючи мед з квіточок, а потім прилітала на пасіку в свій будиночок і відкладала мед в соти. Люди восени будуть ласувати золотим медком і бджілку – трудівницю згадувати вдячним словом.

                                                                                           Влада Вишнякова

              “У смішки-веселинки”

 Кожного ранку як тільки прокинешся, вийди на двір та прислухайся до природи. Вона тобі відкриє секрет гарного настрою. Тихесенько , щоб нікого не потурбувати, послухай про шепоче травичка, квіточки, пташечки…То що ж вони розповідають? Травичка шелестить про свіжість ранкової роси, теплі та ніжні сонячні промінчики які зігрівають та пестять всю землю. А пташечки співають про все , що бачать всі місця в яких вони побували. І кожен з великою радістю розповідає про свої пригоди, і хіба після цього будеш сумувати? Навпаки хочеться всім дарувати усмішки-веселинки.

                                                                                            Денис Герасименко

“Берізка”

Ми вийшли на прогулянку і помітили, що з нашою улюбленою берізкою, щось не так. Але що? Ще вчора вона вся була зеленою. А сьогодні її листочки пожовклі. Що ж з нею сталося? Можливо вона захворіла, а може вона хоче пити? Всі діти нашої групи вирішили допомогти берізці. Набравши води ми поливали берізку, але листочки зеленими не стали. Наша вихователька розповіла, що берізка не захворіла. Вона просто готується до зими. І скоро її листя опаде. Але коли прийде весна, вона знову стане красунею. І ми всі разом будемо милуватися її красою.

                                                                                                                Влад Олянін

                                                             “Опеньки”

Ранки восени прохолодні і сонячні. В лісі уже опадає пожовкле листя і прикриває останні грибочки осені – опеньки. Вони розмістилися на пеньках великими сімейками, а інші невеличкими групками недалечко від них. Ніжки в них тоненькі, голівки круглі. Коли вони маленькі, голівки в них маленькі, а коли більші виростають , то вони як парасольки розкриваються.

                                                                                                           Іванна Дацюк

                                                         “Лісовий струмочок”

Між старих, убраних в золоте листя дубів, звивалась ледь помітна лісова стежка. Непомітно стежинка повертала праворуч, і ставало чути як дзвенить струмок. Він перетинав стежину, і через нього було перекинуто місточок із дерева. У хвильках струмочку відбивалось то жовте листя клену, то частинка блакитного неба. На дні струмочка ворушилась водяна травичка. Струмочок дзюрчав про останні осінні погожі дні, ранкову прохолоду з густими туманами.

                                                                                                 Тимофій Пелих

                                                           “Клен і берізка”

Дзвенить жовтим листям клен. Сумно шумить, тому що надійшов жовтень. Ось зненацька налетить вітерець і почне зривати красиві листочки. З часом клен буде зовсім без листя, тоді вітерець гулятиме серед голих гілок. А неподалік росте вся в золоті берізка біля зеленої сосни. Вона опустила свої віти і журиться , що вітерець теж зриває її красиві листочки. Так стоять Клен з Берізкою в золотавому листі і шепочуться про холодні заметілі.

                                                                                                        Діма Конон

                                                               “Айстра”

Деякі пізні осінні квіточки ще не хочуть відцвітати, поспішають ще трішки помилувати людське око. Одна з таких квіточок – айстра. Яких тільки різнокольорових айстр можна побачити на клумбі в дитсадку: рожеві, сині, червоні, жовті. Милуються вони останніми сонячними днями і красиво посміхаються сонечку. Але й ці осінні квіти ніби насторожено зажурилися, відчуваючи прихід холодів.

                                                                                           Андрій Колібабчук

“Осінній луг”

Повіяв холодний вітер і заворушилась висохла трава на лугу. Небо затягло сірими, майже чорними хмарами. Воно грозилось лугові в найближчий час залити його водою. Пролетіла одинока пташка і майнула до лісочка, що виднівся вдалині.

                                                                                             Юля Похилько

                                                       “Мишка – норушка”

З нірки, що знаходилась під столітнім дубом, визирнула гостренька мордочка. Вдихнула повітря, зрозуміла що немає для неї загрози, і з нірки показалась спочатку голова, а потім вся мишка. Вона призупинилась на декілька хвилин , подивилась навкруги, а потім чим душ побігла до найближчої сосни, вхопила зернятка із шишки в ротик і чим душ побігла до своєї нірки. Буде що взимку їсти мишці – норушці.

                                                                                              Катя Варава

                                                       “Останні листочки”

Неподалік від лісочка тремтіла на вітрім самотня берізка. Її тендітні віти поскидали майже всі листочки. Тільки на самій верхівці де – не – де виднілось коричневе листячко. Сумно йому було без своїх друзів – листочків, які уже давно вирушили у свій останній політ. Але тут подув сильний вітер і відірвались листочки від своїх гілочок, закружлявши в осінньому танці, і поспішаючи до своїх друзів.

                                                                                                 Аліна Максимчук

                                                         “Збираю врожай”

З приходом осені люди збирають урожай. На полях достигла картопля, капуста, морква. Все це треба зібрати, щоб було що їсти взимку .Всі овочі зносять в погреби, кладовки, там вони будуть зберігатися аж до весни.

                                                                                                    Віка Лук”яненко

                                                                   “Восени”

Великі сірі хмари висять прямо над головою. З них часто восени капає холодний дощ .Вітер – пустунець зриває останнє пожовкле листя. Листя котиться по землі, зачіплюється за дерева, кущі і котиться далі. Не чути веселого пташиного співу.

                                                                                                 Вадим Поггрібний