КОМП’ЮТЕРНА ГРАФІКА

Комп’ютерна графіка (машинна, цифрова графіка) – область діяльності, в якій комп’ютери використовуються як інструмент для створення зображень, а також для обробки візуальної інформації, отриманої з реального світу. Також комп’ютерною графіка вивчає методи створення, обробки й використання зображень за допомогою програмно-апаратних засобів.

Історія комп’ютерної графіки

Перші обчислювальні машини не мали спеціальних засобів для роботи з графікою, проте вже використовувалися для отримання і обробки зображень. Програмуючи пам’ять перших електронних машин, побудовану на основі матриці ламп, можна було отримувати візерунки.У 1961 р програміст С. Рассел очолив проект по створенню першої комп’ютерної гри з графікою. Гра Spacewar була створена на машині PDP-1

У 1963 р американський вчений Айвен Сазерленд створив программно аппаратний комплекс Sketchpad.

В залежності від способу формування зображення комп’ютерну графіку розділяють на:

·    Растрову

·    Векторну

·    Тривимірну

·    Фрактальну

Растрова графіка

Зображення складається з точок (пікселів). Піксел – це однотонно зафарбований квадратик, який є найдрібнішою одиницею цифрового зображення, що її можна редагувати. Для збереження растрового малюнка необхідно вказати його розміри і колір кожного пікселя. Зображення високої якості займає великий обсяг пам’яті.

Векторна графіка

Зображення утворюється із сукупності геометричних примітивів, які можна описати математичною формулою. Геометричні примітиви – лінія, еліпс, коло, багатокутник, зірка тощо. Робота у векторному графічному редакторі схожа на суміш аплікації і малювання. геометричне моделювання, об’єктно-орієнтована графіка, двомірна комп’ютерна графіка

Фрактальна графіка

Фрактал – об’єкт, окремі елементи якого успадковують властивості батьківських структур. Термін “фрактал” увів 1975 р. Бенуа Мандельброт. Фрактальна графіка заснована на математичних обчисленнях, зображення будується виключно за формулами. Для детального фрактального зображення використовується мало пам’яті.