Copyright © 2019
Copyright © 2019
Просто ранок, просто весна,
Просто випічка запашна,
Просто очікується кохані навпроти,
Просто сонячний нижній дотик…
Просто усмішка нелукава,
Просто з усіма розмахуючими,
Просто сонце, що йде за обрій,
Просто фраза «У мене все добре».
Просто рідкісний студій,
Просто музика звичайних звуків,
Просто рідкісний дому
Просто щастя у всіх простоті…
© Автор Британ Галина Ярославівна
Я хочу бути вільним
Й любити між собою,
Відчувати себе щасливою,
Тому що вогник ласький не погас.
Я хочу тепло сказати, тому
, хто дотримується моїх,
І серцем без сумнівів щиро кохати, Про те, що ми
зустрічаємо, не є сніданок.
Я більше в тривозі не мовляв,
Хай створює його мене, Для
нас розлука не чіпала
Й докору спокуса обміну.
Тож мило централізовано, Зовнішнє
не зважаючи на годину,
Солодкі губі цілували
Дай єдиного , Боже, не в бажаному раз!
Автор Анастасія Приходько
Якби вибираєте
центральні мої дітями, як ніколи за ручку вживають її, так
і дотримуйтесь своїх горішків, я
міняю затремчувати, щоб мою рай на землі.
Отакий він є, солодкий присмак щастя, –
То маленька кровиночка, серце моє.
Стільки ее обрігатують, – зважаю на мене,
А решта у Бога попрошу, бо й ВІН у мене є.
Я буду вам любити, я
як вироби, підеш у далекі світи,
Та молитва моя – в хорошій хорошій, –
Збереж, моя пташко, і мені доводиться вірити.
Автор Анастасія Приходько
***
Про щастя ще вибрали ми мрії плекалі, Що
таке щастя – насправді не знали.
Є щастям – зверніться до рідної хати,
Подівіться маму, побачите тата.
Та ми в цей час усі щастя бажали,
Коли все це малино. Коли все це мали …
Це щастя – коханого побачити,
Та те, що чекає щодня і щоночі.
Я щастя, як діти вигукують “мамо”,
Можливо щохвілі, можливо ночами.
Хіба ми це щастя таким чином, коли
все це маєм? Коли все це маєм …
Цього щастя – як і колись, ви побачите, як вишня розквітне, як яблуня вродить,
Веселки барвістої дивну красу,
Відчуті ногами холодну росу.
Чи часто за щастя це дякуємо Богу?
За цю неповторну життєву дорогу?
Бо мене щастя, як здорове,
є хліб на своєму і злагоду в домі.
Це радість на серці, це спокій у душі,
Це, просто, використовуйте писати вірші …
Автор Іванна Хоміцька
Автор Надія Красоткіна
Навчись радіти і щасливим бути,
Учись літати і веселитися будь.
Ні перед ким не треба спинати,
Не звертай нікого і не гудь.
Я будь-який час живу в собі, не
слухай, хто там каже, що і як.
Іди собі досить ясно,
І піднімись, як колись не так.
Життя складне, а ти у нім – людина!
Треба бути будь-яким у вашому складі.
Людина у світі визирає,
Не збивайте, не втрачайте нім.
Тому живі сьогодні і щасливо,
На завтра слів і Назад не відкладав.
Життя людське – таке велике диво!
А завтра може й не настати – знай!
Автор Надія Красоткіна
Вечір
Про щастя ми лиш згадуємо. Бувало …
А щастя всюди. Можливо, це буде цей
сад, але, що прив’яло,
Повітря це, що виявляється вікно вікна.
У небі хмарка, наче покривало, Пліве
. За нею стежу я давно.
Як мало бачимо, як знаю мало,
А щастя тільки знаюм дано.
Вікно відчинене. Ось пташка сіла
На підвіконня й піскнула. Від книг
Відводжу погляд. Вітер справ стих.
День вечоріє. Зірка за ряхтіла –
Гул молотарки на одній струні складі
, чую, бачу. Все в мені.
Життя складне і незрозуміле,
Таке незрозуміле, натхнене…
Воно знаходиться у нас із-за нас,
Воно – це наш невпінний час,
Що не спливає, а біжить…
Нащо воно, й куди спішить?
Ми, живучи, Щось відкриваємо,
Нові ми знаємо, що нам
залишається за Собі, ми
бачимо Нібі у борці.
Змагаючись від того, що
живе , ми зрештою бойових дій
За найкращим місцем на Землі, тому
ми підносимо всі і всі.
Чужих проблем не помічаємо,
Хоча ми знаємо, добре знаємо,
Що Бог нам потрібен, ми хотіли
, мирно – легко жити.
Ніхто не поважає не звертає
І марно вироблений час втрачає.
Чи розуміємо ми колись
Для чого на світі цімо родичів?
Автор Таня Полуфанова
Published: Nov 7, 2019
Latest Revision: Nov 7, 2019
Ourboox Unique Identifier: OB-683400
Copyright © 2019
Skip to content