Пагін

Пагін – вегетативний орган, який унаслідок галуження утворює надземну систему і забезпечує життя рослини у повітряному середовищі. На відміну від кореня, пагін має стебло, бруньки, листки. Стебло є віссю пагона і воно здійснює пересування речовин по стеблу та зв’язок між частинами рослини. Стебло утримує на собі листки, основними функціями яких є фотосинтез, транспірація та газообмін. Завдяки брунькам пагін галузиться й утворює систему пагонів, збільшуючи площу живлення рослин. У більшості рослин на стеблі добре помітні вузли й міжвузля. Вузлом називають ділянку стебла, де прикріплюється листок чи листки. У квіткових рослин, крім листків, вузли можуть нести пазушні бруньки, які утворюються в листкових пазухах. Листковою пазухою називають кут між листком і стеблом. Міжвузля – це ділянка між двома сусідніми вузлами. Звичайно пагін має кілька вузлів і міжвузль. Таке повторювання відрізків пагона, що мають однойменні органи, називають метамерією.

Бруньки бувають верхівковими і бічними (пазушними). За рахунок верхівкової бруньки пагін росте у висоту, а за рахунок бічних— галузиться. Таким чином брунька це зачаток пагона.

• Вегетативні (ростові) з зачатками листків і стебла
• Генеративні (квіткові) з зачатками квіток або суцвіть.

Бруньки за формою:

• ростові — видовжені з загостреною верхівкою
• квіткові — округлі і більші.

Деякі пазушні бруньки можуть залишатись у стані спокою невизначено довго — це сплячі бруньки. Вони розвиваються і дають пагони при пошкоджені (напр. обмерзанні) верхівкових бруньок, зламуванні стебла над ними.

Велике значення має формування додаткових бруньок, які закладаються на стеблах, листках, коренях і забезпечують активне вегетативне відновлення та вегетативне розмноження.