Застосування нуклідів в археології

РАДІОНУКЛІДИ (лат. radiare — випромінювання + nucleus — ядро) — термін, який використовується для позначення РР, тобто речовин, що містять радіоактивні атоми. Найчастіше під цим розуміють речовини, що містять радіоактивні ізотопи тих або інших хімічних елементів, які використовуються на практиці в промисловості й медицині.

Дата смерті
Аналогічно визначається і дата смерті живої істоти Вимірювання радіоактивності останків базується на тому, що протягом життя тварина має постійне число ядер І4С на 1 г Карбону; травоїдні тварини одержують І4С із рослин, а м’ясоїдні — поїдаючи травоїдних.

Проблемою в застосуванні цього методу є те, що вміст радіоактивного і нерадіоактивного Карбону в атмосфері коливається в межах декількох відсотків у залежності від місця й часу вимірювання. Стандартним показником радіоактивності в цьому випадку виступають річні кільця багаторічних дерев. Справа в тому, що радіоактивність річного кільця відбиває радіоактивність навколишнього середовища в тому році, коли це кільце утворилося Таким чином, з огляду на розпад “Є у часі, можна з високою точністю встановити вік археологічної знахідки.