Масляна

Ма́сниця^[1], рідше Ма́сляниця^[2][3], Пу́щення^[1], Сиропу́ст^[1], Масляна, Колодій, Сиропу́сний тиждень, Си́рна неділя, Ба́бське свято, Зага́льниця (рос. Масленица, Масляница, біл. Масленіца, Масленка) — традиційне східнослов’янське, зокрема й українське свято, що відзначається протягом тижня перед Великим постом. Початок нового циклу залицянь і любощів, пошуку пари, з метою продовження роду.

Перші згадки про масницю в календарях наших предків датуються ІV столітті н. е. (календарі із села Ромашки Київської області та із Лепесівки — сучасної Хмельницької області). Свято активно відзначалося не лише в період язичництва, а й після запровадження християнства князем Володимиром у 988 році. Найбільш активного святкування Масниця набула у ІХ-ХІІІ століттях, в часи і на теренах Київської Русі.

Християнська церква додала Масниці у свій календар, проте свято так і не набуло християнського змісту. Але оскільки православ’я достатній час є панівною релігією в Україні, то, з часом, автентична дата святкування Масниць була забута. Н. Дубровський^[4], зауважує, що багато масничні обряди є чисто зимовими і не можуть відзначатися навесні. Він вважає, що масничні обряди перейшли з Власія, у якого «і борода в маслі». У Білорусі збереглася приказка: «На Аўласа бяры каўшом масла»^[5] (белорус.) — На Власа бери ковшем масла. У Поліссі досі Широкий четвер називають «Власов» або «Волосся»^[6].

https://vseosvita.ua/webinar