Асортимент сучасних матеріалів, що застосовують при виготовленні швейних виробів

Асортимент матеріалів різноманітний і включає в себе: – ткани; 

– трикотажні полотна;

– неткані матеріали;

– комплексні матеріали;

– натуральну і штучну шкіру, замшу;

– штучне і натуральне хутро;

– оздоблювальні матеріали;

– з`єднувальні матеріали.

Асортимент тканин — це перелік видів і різновидів тканин за певними ознаками (способом виробництва, волокнистим складом, призначенням, обробкою та ін.). Асортимент тканин постійно розширюється й поновлюється. Класифікація тканин переважно починається з поділу асортименту всіх тканин на групи й підгрупи за будь-якою важливою ознакою. Це тканини бавовняні та змішані
бавовняні; чистововняні, вовняні та напіввовняні; чистолляні, лляні, напівлляні, змішані лляні; шовкові; з хімічних волокон і ниток.

Неткані текстильні матеріали. У швейній промисловості поряд із тканими широко використовують неткані матеріали, які виробляють безпосередньо з текстильних волокон або з системи ниток ( полотнопрошивні, ниткопрошивні, тканинопрошивні, клеєні, голкопробивні, комбіновані матеріали). Це полотна для одягу (платтяно-костюмні, блузково-сорочкові, для спортивного та пляжного одягу, дитячої білизни, прокладкові, утеплювальні, підкладкові), взуттєві, рушникові,
декоративні, меблеві, прокладкові, текстильно-галантерейні, ковдри та пледи, покривала, клеєні декоративні серветки, покриття для підлоги;
Натуральні та штучні шкіри – є класичним матеріалом для пошиття одягу, який має гарний зовнішній

вигляд, високі механічні та гігієнічні властивості. ЇЇ
отримують шляхом вичинення шкур овець, кіз, свиней, телят, оленів, лосів тощо. Під час вичинення шкіра проходить ряд операцій, які забезпечують її м’якість, пластичність, еластичність, відповідну стійкість
до вологи. Залежно від розмірів й товщини шкіри поділяють за призначенням: для головних уборів (площа 7…20 дм2
); для одягу (площа 80…100 дм2, товщина 0,8…1,2 мм і більше). Натуральні шкіри залежно від способу вичинення, характеру отриманої поверхні бувають таких видів: гладкі — шкіри з природною мережівкою; нарізні — шкіри з нарізною мережівкою, отриманою за допомогою спеціальної нагрітої плити; тиснуті — шкіри з рельєфним
художнім тисненням; ворсові — шкіри з ворсовою поверхнею (велюр, замша). Найстійкіше тиснення отримують на шкірах танінового дублення. Для виготовлення верхнього одягу (пальт, напівпальт, курток,
піджаків), головних уборів здебільшого використовують шкіри телят, овець, свиней, хромового дублення, а також замші, вироблені жировим дубленням зі шкір лосів, оленів. 

Штучне і натуральне хутро – асортимент хутра, яке використовують у швейному виробництві, різноманітний. Натуральним хутром називають вичинені шкурки хутрових і
морських звірів, птахів, свійських тварин. Штучне хутро — це текстильний виріб, отриманий на ткацькому верстаті, на трикотажних, в’язальнопрошивних, спеціальних каракулеукладальних машинах. Хутряні вироби користуються великим попитом у населення, оскільки
мають високі теплозахисні властивості, тарний зовнішній вигляд, стійкі до зношення і виготовляються за вимогами сучасних напрямів моди.

З`єднувальні матеріали. Швейні нитки призначені для з’єднання деталей одягу з тканин та інших матеріалів.
Виготовляють бавовняні, шовкові, лляні та синтетичні швейні нитки. У швейній промисловості широко використовують клейові способи з’єднання деталей одягу. При цьому клеї можуть бути в рідкому, пастоподібному вигляді, а також у вигляді клейкої плівки, нитки, порошку, нанесеного шаром на різні матеріали.
Клейові матеріали застосовують для виконання основних і допоміжних операцій: для з’єднання деталей пальт, костюмів, суконь; фронтального дублювання основних деталей (пілочок піджаків, пальт), як прокладку при
підгинанні та закріпленні зрізів низу рукавів, штанів, спідниць тощо; для обробки шліців, кишень, а також прокладки в коміри, манжети сорочок тощо.
Застосування клейових дублювальних матеріалів при виготовленні одягу забезпечує високі експлуатаційні характеристики готового виробу, скорочує час на його обробку, підвищує продуктивність праці.

Оздоблювальні матеріали — це стрічки, тасьма, шнури, мереживо, тюль, шитво. Вони широко використовуються у швейному виробництві для оздоблювання одягу, а також як прикладні матеріали. В якості оздоблювальних матеріалів застосовують також тканини, шкіру, замшу, хутро, одягову
фурнітуру, бісер тощо.

  Найпопулярніші тканини та матеріали, що застосовують при виготовленні швейних виробів   

     Креп-шифон (тканина із шовкових ниток і пряжі). Це тонка, прозора, легка (25…36 г/м2) тканина полотняного переплетення з двониткового крепу як в основі, так і в пітканні, шириною 90, 95, 105 см. Креп-шифон буває гладкофарбованим, вибивним, вибіленим. З нього шиють блузки, шарфи, косинки.

     Лляні тканини. Для їх виробництва використовують лляну пряжу мокрого та сухого прядіння, пачосову пряжу
мокрого й сухого прядіння; бавовняну та змішану (льоно-капронову, льоно-лавсанову, льоно-віскозну, льоно-сиблонову, льоно-нітронову) пряжу; а також комплексні віскозні та капронові нитки. Здебільшого лляні тканини виготовляють полотняним переплетенням, під час виробництва застосовують також дрібновізерунчасті, жакардові, саржеві, атласні, складні переплетення. За обробкою лляні тканини можуть бути суровими, вареними,
кислованими, напівбілими, білими, гладкофарбованими, пістрявотканими, меланжевими, вибивними. За призначенням лляні побутові тканини поділяють на білизняні, платтяно-костюмні, меблево-декоративні та докладні.

     Мікрофібра. Щільний, біеластичний трикотаж з матовою, непрозорою на тілі фактурою. Матеріал гладкий, м’який і приємний на дотик, дуже пластичний, добре тягнеться по ширині і довжині. Використовується для пошиття різманітного зручного та спортивного одягу: лосин, легінсів, шорт, суконь, спідниць, топів та купальників, а також танцювальних костюмів. Завдяки еластичності дуже комфортний не сковує рухи, а щільна структура робить вироби непрозорими.

     Тіар  – костюмна тканина, має змішаний склад, який включає в себе натуральні волока і синтетику — це 30% вовни, 40% поліестеру, близько 28% віскози і решту 2% — еластан. Завдяки вовняному компоненту, матерія відмінно зберігає тепло, поліестер надає тканині м’якість і міцність. Віскоза надає здатність пропускати повітря, а еластан створює мінімальний відсоток розтяжності. Процентне співвідношення може і відрізнятися. Є види тканини тіар, в якого присутні всього три компонента — віскоза, поліестер і еластан.

     Дайвінг  – це синтетична трикотажна тканина, що складається на 60% поліаміду і, з однакового, 20% співвідношення, поліестру і еластану.

     Футер – це трикотажне полотно на основі бавовни, яка завдяки особливостям технології виробництва на виворітній стороні має м’який ворс, а з лицьового боку – гладку структуру. Футер – приємний і теплий вид трикотажу, який має низку властивостей, притаманних цьому виду волокна, таких як: повітропроникність – дає шкірі дихати і добре зберігає тепло; гігроскопічність – вбирає вологу і не призводить до перегріву тіла; гіпоалергенність – не викликає алергію, що особливо важливо для алергіків та осіб з чутливою шкірою; гігієнічність і антибактеріальність.

     Еластик  – це м’яке, еластичне, трикотажне полотно із синтетичних волокон. Полотно тонке, пружне, пластичне, комфортне та приємне на дотик. Лицьова сторона гладка, матова з ледь помітною структурою мікро рубчика. Матеріал має високий ступінь еластичності, непрозорий на тілі, не сковує рухів, повторює будь-яку форму рухів тіла.

Еластик використовують для пошиття різних видів одягу, таких як лосин та легінсів, боді, топів та велосипедок, спортивних комбінезонів, танцювальних та гімнастичних костюмів.

     Віскоза   – це ніжний матеріал, за своїми властивостями нагадує льон, бавовну, шовк, в залежності від того, який спосіб обробки матеріалу. Використовують для виробництва жіночого одягу:

• повсякденні, коктейльні та вечірні сукні;
• ошатні блузи, сорочки;
• літні спідниці та брюки.

    Поліестер – це один із видів синтетичних матеріалів, який виробляється в основному з поліефірних волокон.

1. Тканини для пошиття верхнього одягу, а саме оксфорд і т.д. Вони мають водовідштовхувальне просочення та спеціальне захисне напилення.
2. Трикотажне полотно, а саме фліс (часто використовується для пошиття спортивних костюмів, товстівок, піжам) мікромасло, джерсі та всі тканини, які мають у своєму складі еластан.
3. Тканини для оббивки диванів, крісел, та інших меблів.
4. Будь-якого роду підкладки. Вони досить дешеві, але мають хороші технологічні характеристики.
5. Штучний гіпюр та іншого роду тонкі тканини, що драпіруються

     Еластан – це популярне синтетичне волокно, яке складається на основі поліуретанових або еластомірних ниток, що нагадує властивості каучукової гуми. Інші назви еластану – лайкра, спандекс. Еластан відмінно доповнює як натуральні, так і штучні матеріали (бавовна, віскозу, шовк, трикотаж), надає їм еластичність і допомагає зберігати форму. Досить додати лише кілька відсотків цих ниток і матеріал стає рухомим і гнучким, а вироби з нього мають прекрасну посадку. Практично не існує одягу, що складається тільки з волокон еластану. Головна перевага – відмінна розтяжність (нитки розтягуються в 6-8 разів) і еластичність (повернення в початкове положення). Матеріали, в яких є ці волокна мають ряд інших відмінних якостей: повітропроникність (комфорт для тіла), зносостійкість (зростає до 2 разів), невразливість до води і сонця (допомагає зберегти колір при пранні і сушінні), зручність (одяг майже не мнеться і тримає форму).

     Атлас – тканина підвищеної щільності з шовку або синтетики, нитка піткання переходить на зовнішній бік через кілька ниток. Завдяки цьому забезпечується гладкість і блиск, тканина візуально схожа на шовк, але має більшу щільність. Виворіт вирізняється матовістю і шорсткістю. Шовковий атлас – класика бездоганної якості з натурального шовку. Стрейч-атлас – тканина, що тягнеться, куди входить еластан. Матеріал має всі властивості шовку при синтетичному складі. Креп-атлас – схожий з шовковим атласом, але створюється з шовку з креповим плетінням. Відрізняється глянцевим відливом, міцністю і зносостійкістю. Атлас-сатин – до нього входить шовк і бавовна.  Двосторонній атлас – нитка піткання з’єднує одночасно дві нитки основи.

    Батист – це тонка, легка, м’яка, шовковиста тканина, яку виробляють полотняним переплетенням з дуже тонкої гребінної одиничної пряжі 10 текс в основі і 8,5 текс в пітканні. Поверхнева густина батисту — 71 г/м2, ширина
— 80 см. За обробкою батист буває вибіленим, гладкофарбованим, вибивним, мерсеризованим. Використовують цю тканину для блуз, літніх суконь, а
також натільної білизни.

Гіпюр – це ажурна тканина-мереживо. Для виготовлення безпосередньо візерунка можуть бути використані як натуральні нитки – бавовна, льон, шовк, так і синтетичні волокна. Для виготовлення сітки, що з’єднує між собою деталі візерунка, як правило, використовуються волокна лайкри, що надає тканині особливу міцність і еластичність.

Існує кілька різновидів тканин гіпюр, які відрізняються як зовнішнім виглядом, так і своїми характеристиками:

1. Класичний гіпюр. Це мереживо, має бавовняний або змішаний склад, на тонкій сітці, з якого виготовляється більшість варіантів жіночого ажурного одягу.
2. Тканина гіпюр стрейч – це матерія, що володіє особливою еластичністю. Така тканина відмінно тягнеться і привабливо облягає будь-які форми.
3. Гіпюр на сітці, або французький гіпюр – тканина, що представляє собою об’ємний візерунок на сітчастій основі.
4. Тканина гіпюр на трикотажі – цей вид текстилю відрізняється непрозорою основою, що робить його більш універсальним.
5. Гіпюр з люрексом – особливість матеріалу полягає в люрексовій нитці, що надає блиск.
6. Шкіра-гіпюр – текстиль, що відрізняється підвищеною щільністю.

Кашемір –

Кашемір — це безліч видів тканин, що відрізняються між собою як візуально, так і цільовим призначенням.

1. Пальтові тканини, в тому числі з кашеміру — це щільні, м’які та дуже теплі полотна, що відрізняються високою зносостійкістю. Пальто з кашеміру — це річ, яка дозволить вам насолодитися комфортом навіть у найхолоднішу погоду.
2. Трикотажні кашемірові тканини — це полотна різної щільності, з яких можна пошити різноманітні види виробів. Така річ дуже м’яка, практична, тепла та виглядає розкішно.
3. Костюмно-плательні кашемірові тканини. Ця група включає безліч полотен костюмного призначення, від тонких літніх до зимових різної товщини.

Область застосування кашемірових тканин безмежна — вона включає верхній одяг, светри і кофти, сукні, костюми, дитячі речі, аксесуари і багато іншого. Якщо ви шукаєте, які тканини найтепліші, можете сміливо зупинити свій вибір на цьому виді текстилю.

Габардин –

1. Вовняний – лише за умови використання натуральних, вовняних ниток. З нього виходить щільна тепла тканина, яку використовують для пошиття верхнього одягу, теплих костюмів.
2. Напіввовняний – поєднання вовняних та віскозних, лляних чи синтетичних ниток. Отриманий матеріал чудово підходить для костюмів.
3. Шовковий – застосовується натуральний чи штучний шовк, до складу якого входить віскоза чи поліестер. З нього виготовляють штори, вечірні сукні, спідниці.
4. Бавовняний – заснований на натуральних нитках і підходить для штанів, спідниць, спідньої та постільної білизни, форми для медичних працівників.
5. Синтетичний – складається з поліестеру з додаванням віскозних (іноді вовняних) ниток. Він використовується для спецодягу.
6. Стрейчевий – до складу додається еластан і використовується для пошиття повсякденного одягу.
7. Штапельний – покритий водовідштовхувальним просоченням, тому добре підходить для пошиття плащів, скатертин.