Хімі проект Зубко Ярослав

Тема проекта:”Форми періодичної системи хімічних                                         елементів”                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       підготував:

“Зубко Ярослав 8-А”

                                                                                                                                                                                                                                                                                          Дмитро́ Іва́нович Менделє́єв (рос. Дмитрий Иванович Менделеев; 27 січня (8 лютого) 1834, Тобольськ — 20 січня (2 лютого) 1907, Санкт-Петербург) — російський хімік, один з авторів періодичної таблиці хімічних елементів. У 1882 році Лондонське королівське товариство присудило золоті медалі Деві з формулюванням «За відкриття періодичних співвідношень атомних ваг» спільно Менделєєву й німецькому хіміку Лотару Юліусу Маєру.

Прообразом наукової    періодичної системи елементів  є           таблиця «Досвід системи елементів, заснований на їх атомній  вазі і хімічній подібності», складена Менделєєвим

1 березня 1869

                                                                                                                                                                                                                                                                                 Впродовж подальших двох років автор удосконалював цю таблицю, ввів уявлення про групи, ряди і періоди елементів, зробив спробу оцінити ємкість малих і великих періодів, що містять, на його думку, відповідно по 7 і 17 елементів.

У 1870 він назвав свою систему природною, а в 1871 — періодичною. Вже тоді структура ПСХЕ придбала багато в                                чому сучасні контури

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            ПСХЕ не відразу завоювала визнання як фундаментальне наукове узагальнення. Положення істотно змінилося лише після відкриття «екаалюмінія» (майбутнього Ga, відкритого П. Лекоком де Буабодраном  1875), «екабора» (Sc, відкритого шведсвьким вченим Л. Нільсоном в 1879) і «екасиліция» (Ge, відкритого німецьким ученим До. Вінклером в 1886) , встановлення двовалентності Ве (він довгий час вважався тривалентним)

Найбільшого поширення набули три форми ПСХЕ: коротка, запропонована Менделєєвим , отримала загальне

визнання, довга, сходова

Таблиця у вигляді піраміди є іншим видом ПСХЕ. Вона чітко показує симетрію періодичного закону, практично так, як вона відображається у довжині періодів. Цю версію запропонував професор хімії університету в Цинцинатті Вільям Б. Дженсен. Сполучні пунктирні лінії показують елементи, що належать до одних груп (елементи від 110 до 118 вже відкриті, але ще не назван

Сходова форма запропонована англійським ученим Т. Бейлі (1882), данським ученим Ю. Томсеном (1895) і вдосконалена Н. Бором (1921)

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          Довгу форму також запропонував Менделєєв, а вдосконаленому він був запропонований в 1905 р. Вернером . Кожна інформація має переваги та недоліки