Ту́мас Йоста Транстре́мер — видатний шведський поет XX століття, лауреат Нобелівської премії з літератури 2011 року «за стислі та пронизливі образи, які дали читачам свіжий погляд на реальність».

Транстремер, нарівні з Еммануїлем Сведенборгом, Августом Стріндбергом та Інгмаром Бергманом, світовою культурною громадськістю розглядається як один з тих, хто виходить за рамки вузько-національного і становить так зване обличчя національного шведського світосприйняття в загальному світовому та інтернаціональному контексті.

Біографія

Тумас Транстремер народився 15 квітня 1931 у Стокгольмі, здобув середню освіту в Південній латинській школі в Стокгольмі і отримав диплом психолога в Стокгольмському університеті в 1956 році. Додатково вивчав історію, релігію і літературу.

За основною професією — лікар-психолог, працював спочатку у в’язниці для неповнолітніх, згодом — з інвалідами, які втратили працездатність унаслідок трудового каліцтва, ув’язненими і наркоманами. Професійний піаніст.

Помер 26 березня 2015 року у Стокгольмі від інсульту на 83-му році життя

                Творчість                

Найвпливовіший скандинавський поет останніх десятиліть почав писати в 13 років. Свій перший збірник віршів «Сімнадцять віршів» опублікував у 1954 році. У 1993 році видав свою коротку автобіографію «Спогади споглядають на мене». Інші поети, особливо «політичних» 1970-х, звинуватили Транстремера у відстороненні від власної традиції і політичних процесів. Проте поет працював у межах модерністських, експресіоністських і сюрреалістичних тенденцій в поезії ХХ століття. Його ясні, прості картинки з повсякденного життя і природи показують містичну проникливість універсальних аспектів людського розуму.

На початку 1990-х років був вражений інсультом, від чого у нього відняло праву частину тіла, мову і здатність володіти пером. Але він навчився писати лівою рукою і навіть став виконувати музику для «лівої руки» на фортепіано, часто написану спеціально для нього сучасними західними композиторами.

Тумас Транстремер — автор 12 книг віршів і прози. Твори поета перекладено 60 мовами. Його остання робота, збірка віршів «Велика таїна», була опублікована у 2004 році.

6 жовтня 2011 року Нобелівський комітет оголосив про присудження Нобелівської премії з літератури Томасу Транстремеру.

Окрім того, Транстремер був нагороджений Поетичною премією видавництва Бонніер, Міжнародною премією в галузі літератури (Нойштадт), Премією Петрарки (Німеччина), Золотим вінком Струзьких вечорів поезії, Шведською премією Міжнародного поетичного форуму та ін.

Майже все життя провів у місті Вестерос. Останні роки жив разом із дружиною Монікою в Стокгольмі.

                 Книги

• 17 dikter (1954) — «Сімнадцять віршів»;

• Hemligheter på vägen (1958) — «Тайни на шляху»;

• Den halvfärdiga himlen (1962) — «Незавершене небо»;

• Klanger och spår (1966) — «Звуки й сліди»;

• Mörkerseende (1970) — «Той, хто бачить у темряві»;

• Stigar (1973) — «Стежки»;

• Östersjöar (1974) — «Східні озера»;

• Sanningbarriären (1978) — «Бар’єр істини»;

• Det vilda torget (1983) — «Пустельний майдан»;

• För levande och döda (1989) — «Живим і мертвим»;

• Minnena ser mig (1993) — «Спогади споглядають на мене»;

• Den stora gåtan (2004) — «Велика таїна».