Тумас Йоста Транстремер.Лірика

Коли 2011 р. світ облетіла новина, що лауреатом Нобелівської премії в галузі літератури оголошено шведського поета Тумаса Транстремера, його дружина сказала, що він, звісно, такій честі неймовірно радий, проте вважає її великою несподіванкою.

Тумас Транстремер

Поезія для мене — це альтернатива загальноприйнятим, звичним способам взаємодії з реальністю.

LAMENTO¹

¹ Плач (латин).

Із збірки «НЕЗАВЕРШЕНЕ НЕБО» (1962)

Він відклав свою ручку вбік,

Вона спокійно лежить на столі.

Вона спокійно лежить в порожнечі,

Він відклав свою ручку вбік

Скільки всього не можна ні написати,

ні змовчати!

Його паралізують події, що відбуваються

ген-ген далеко,

хоч цей дивовижний саквояж б’ється,

мов серце

Надворі вже всюди літо,

В кущах хтось свистить — люди

чи птахи?

І квітучі вишні гладять гілками вантажівки,

що повернулися додому.

Видання віршів Тумаса Транстремера

Для самоперевірки:

1. Чому присвячений вірш «Lamento»? Чи можна стверджувати, що в ньому порушено тему творчого безсилля митця? Чому?

2. Поясніть сенс анафори та обрамлення першої строфи. Що дає читачеві трансформація конкретного образу «ручка, що лежить на столі» в метафору «лежить в порожнечі»?

3. Сформулюйте основну тему вірша та її варіації. Такий прийом спрощує чи ускладнює сприйняття вірша? Чому?

4. Якої тональності додає цій поезії персоніфікація «квітучі вишні гладять гілками вантажівки».

5. Поясніть метафори вірша. Чи є у творі метафори, які особисто вас вразили особливо?

Життєвий шлях письменника позбавлений якихось несподіваних поворотів чи карколомних подій: більшу частину життя прожив у м. Вестеросі, хоча народився й останні роки життя провів у Стокгольмі. Працював психологом, у т. ч. у в’язниці для підлітків і з тяжко травмованими на виробництві; шлюб тривалістю у п’ятдесят років, захоплення музикою (був він неабияким піаністом)…

У буремні 1970-ті, коли вулиці західноєвропейських міст заповнювалися різноманітними політичними маніфестаціями, поетові закидали відстороненість від гострих суспільних процесів того часу: мовляв, надто багато у нього було «поетичного» і надто мало «політичного». У віршах Транстремера, зосереджених на ясних і простих замальовках повсякденного життя та стриманих пейзажів, проступав особливий містицизм, який наче проростав з універсальності людського розуму. Через концентровану образність поет шукав «велику таїну», що ховається в щоденній реальності. Після тяжкого інсульту поет не міг говорити і у нього віднялася права частина тіла. Тоді Т. Транстремер навчився писати лівою рукою, а композитори написали спеціально для нього фортепіанні твори, що їх можна було грати лівою рукою. Він не впав у депресію, а продовжував писати, називаючи поезію своїм єдиним засобом спілкування зі світом.

За своє творче життя письменник видав 12 книжок, які були перекладені понад 60 мовами. Його остання поетична збірка «Велика таїна» вийшла друком 2004 р. Хоча Т. Транстремер почав писати ще в дитинстві, професійний шлях у літературі почався у нього з перекладу французьких сюрреалістів. Можливо, саме звідси поетове тяжіння до надзвичайно насиченої метафоричності. Його віршам притаманний баланс між динамічною, майже бароковою метафорикою вірша та поетичною формою, що прагне до точності й лаконічності, такої собі скандинавської стриманості. «Конкретність на тлі вражаючих метафор» — так визначають поетичну своєрідність творів Т. Транстремера літературні критики.

Поет експериментував з формами, не властивими європейській літературі. З-під його пера вийшли збірки хайку-віршів, як їх називав сам Т. Транстремер. Збірка «В’язниця» (2001) була написана у 1959 р. У дев’яти хайку-віршах поет описав свої враження від відвідин в’язниці для підлітків. Збірка «Велика таїна» (2004) містила вже 45 хайку, які поет створював упродовж 40 років.

ХАЙКУ

Сонце заходить.
Наші тіні — велетні.
Скоро тінь — усе.
***
Ніч тече собі
зі сходу на захід із
темпом місяця.

***
Дві бабки, одна
із одною зчеплених,
продзижчали повз.

***
Біле сонце до
синьої гори смерті
самотньо біжить.

Попри всі формальні пошуки та ефекти, Тумас Транстремер — поет старої формації. Він не намагається бути сучасним, тобто модним. На перший погляд може здатися, що в його віршах немає нічого особливого, вони тривіальні й буденні: короткі неримовані вірші про те, що ми можемо побачити навколо, — вулиці міста, в’язниця для неповнолітніх, пейзажні замальовки. Нові слова, форми та образи він шукає насамперед у власномукосмосі. Тому все, з чим ми зустрічаємося у його віршах: життєві ситуації, описи природи чи міста, — це передовсім особистий погляд поета, який, проте, не видається суб’єктивним. Через дрібні деталі життя читач піднімається над повсякденням, щоб вирушити у вічність…

Його вірші афористичні і часто побудовані за законами музичної композиції: основну тему доповнюють варіації на неї. Можливо, через це дехто з критиків закидав поетові, що його поезії — це лишень колекції образів. На питання, як би поет схарактеризував сам себе, він дещо іронічно відповів: «Я? Невидимка на службі у всесильної пам’яті».

Тумас Транстремер захоплювався творами Миколи Гоголя. Серед творчого здобутку великого українця особливу увагу шведи звертають на повість «Шинель». Скандинави вважають, що повість вражає тим, як маленький зубожілий чиновник зумів повстати проти системи, тобто здійснити те, про що мріють пересічні шведи, але бояться це зробити… Свій вірш поет присвятив останнім рокам життя Гоголя.

Гоголь( уривок)

У сурдуті, потертому, ніби ватага вовків,

з мармуровим лицем він сидів

і, гортаючи аркуші, чув із діброви

про самі помилки та недогляди в мові.

І стискалась обручем душа від зневіри,

коли в нього заскакують звірі.

Понад землею тихцем, як лисиця руда,

кралося сонце, й відсвічувала лобода.

Від копит пролягали сліди в ковилі й конюшині.

І сягали тоді від карети вечірні півтіні

до його батьківщини.