Декоративно – ужиткове мистецтво

Декоративно-ужиткове мистецтво має свій особливий художній сенс та свою декоративну образність та безпосередній зв’язок з побутовими потребами людей. Людина упродовж життя займається різноманітними справами:  домашній побут,  широке коло суспільних, трудових, культових функцій, спортивних, мистецьких занять, та безліч інших. Тому існують велика кількість різних побутових предметів, речей, що допомагають виконувати людині свої функції. Багато з них мають відношення до сфери декоративно-ужиткового мистецтва. Виготовляють їх з різноманітних матеріалів (традиційно з дерева, глини, тканин, скла, металу), тому  класифікують твори декоративно-ужиткового мистецтва в основному за матеріалом і технологією виготовлення:

1) художні тканини (килими, вибійка, батик, художнє в’язання, мереживо);

2)  художня кераміка (майоліка, фаянс, фарфор, кам’яна маса, шамот);

3) художнє скло;

4) меблі;

5) одяг;

6) ювелірні вироби;

7) художній метал;

8) художня обробка дерева (різьбярство, столярство, бондарство;

9) художня обробка шкіри;

10) народне малювання;

11) народна іграшка.

Історична довідка

З давніх-давен людина в створених виробах задовольняє не тільки свої щоденні утилітарні потреби, але й одночасно й свої естетичні потреби, намагаючись прикрасити предмет, яким вона користується. Поява орнаментованих предметів в первісному мистецтві пов’язана з трудовою діяльністю та обрядом. Як вид художньої творчості декоративно-ужиткове мистецтво остаточно складається під час виділення ремесла в самостійну галузь виробництва. До промислового перевороту всі вироби виконувалися вручну майстром та його підмайстрами – ковалями, гончарями, швачками…

В Україні сформувалося багато видів народного мистецтва:

– художня обробка дерева, каміння, металу;

–  гончарство;

– художня вишивка;

– ткацтво і килимарство;

– декоративний розпис тощо.

Художньо-побутові вироби, які виготовляються вручну в наш час набули значного розвитку в усіх областях України.  Кожен вид декоративно-ужиткового мистецтва тісно пов’язаний з історією, національними традиціями регіонів і свідчить про мистецьку обдарованість народних майстрів. Назвемо основні художні осередки:

1. Опішня (Полтавська обл.) – художня кераміка;
2.  Решетилівка (Полтавська обл.) – килимарство;
3. Дігтярі (Чернігівська обл.) – килимарство, рушники, плахтові тканини;
4. Петриківка (Дніпропетровська обл.) – петриківський розпис;
5. Кролевець (Сумська обл.) – кролевецькі рушники;
6. Бубнівка (Вінницька обл.) – центр традиційного гончарства;
7. Клембівка (Вінницька обл.) – художня вишивка;
8. Косів (Івано-Франківська обл.) – килими, художні вироби з дерева, кераміка, шкіра;
9. Вижниця (Чернівецька обл.) – вироби з дерева, оздоблені різьбленням та випалюванням.