Основні принципи створення карт-знань

Використання ментальних карт в освітеьому процесі є досить результативним, адже вони сприяють ефективному конспектуванню лекцій, кращому запам’ятовуванню матеріалу, підготовці матеріалу з певної теми, допомагають розв’язувати творчі завдання, проводити тренінги.

Технологію ментальних карт можуть використовувати як учні, так і викладачі. Наприклад, за допомогою ментальних карт можна розробляти план заняття, чи виступу.

Майндмеппінг — це техніка зручного запису та систематизації інформації. Ментальні карти використовують для створення, візуалізації, структуризації й класифікації ідей, а також як засіб для навчання, організації діяльності, розв’язування задач, ухвалення рішень, під час написання статей.

Ментальна карта (або карта розуму, карта пам’яті, інтелект-карта, англ. Mind map) — це діаграма, на якій відображено слова, ідеї, завдання або інші елементи, розташовані радіально навколо основного слова або ідеї.

В основі цієї техніки — принцип «радіантного мислення», що є різновидом асоціативного мислення. Відправним пунктом побудови асоціацій є центральний об’єкт. Подібний спосіб запису дає змогу карті пам’яті необмежено збільшуватися й доповнюватися.

Засновником терміна «ментальна карта» був Девід Осубел. У подальшому вчення було розвинуто у працях Джозефа Новака та Тоні Бьюзена. Останній писав, що інтелект-карти «є зовнішню «фотографію» складних взаємин думок у конкретний момент часу. Вони дають мозку можливість краще «побачити себе збоку», значно вдосконалюють усі розумові навички, підвищують компетентність, додають життю радості, впорядкованості та задоволення».

Ментальні карти є альтернативним прийомом лінійному запису тексту. Результативним виявилося застосування ментальних карт під час «мозкового штурму» — для пошуку та генерації нових ідей, запам’ятовування, структурування.

Головна перевага ментальних карт — можливість охопити картину в цілому та впорядковано відобразити свої думки. Побудова ментальної карти допомагає розкласти матеріал «по поличках» і запам’ятати його.

Інструкція щодо роботи в Coggle

Правила створення ментальних карт

1. Основне поняття інформаційної моделі (об’єкт уваги) сфокусовано в центрі.

2.Теми та ідеї, пов’язані з основним поняттям, розходяться від центру.

3. Гілки пояснено і позначено ключовими словами й образами.

4. Ідеї наступного порядку (рівня) також зображено у вигляді гілок, що відходять від центральних гілок, і т. ін.

Створення карт знань передбачає:

• обов’язкову наявність центрального образу;
• ієрархію зв’язків;
• послідовність викладення змісту за номерами;
• використання графічних образів;
• лаконічність та чіткість викладення думок;
• одне ключове слово (словосполученню) на кожній лінії;
• поєднання різних змістовних блоків ієрархії за потреби;
• відмежування різних змістовних блоків за потреби граничними лініями;
• використання рисунків-символів образу для посилення змісту.

Приклади інтелект-карт

1. Віртуальний кабінет методичного об’єднання  (Галіба Олена)
2. Вивчення теми: Південна Америка. Особливості географічного положення. Дослідження і освоєння материка (Гончарова Вікторія)
3. Розв’язування прикладних задач з елементами комбінаторики (Громко Людмила)
4. Підготовка до ЗНО – хімія (Денисенко Альона)
5. Стратегічний план розвитку школи (Савчук Альона)
6. Самоосвітня діяльність педагога (Шнайдерман Світлана)
7. Стратегічний план розвитку школи (Титаренко Лілія)
8. Освітня програма Р.Шияна (Христіяненко Світлана)
9. Прийоми критичного мислення (Кріпака Світлана)
10. Вивчення теми: Одноатомні спирти (Ємець Валентина)

Найпоширеніші способи застосування карт знань

1. Навчання:

• створення ясних і зрозумілих конспектів лекцій;
• максимальна віддача від прочитання книг / підручників;
• написання рефератів, проектів, дипломів.

2. Запам’ятовування:

• підготовка до іспитів;
• запам’ятовування списків: що зробити / кому зателефонувати.

3. Презентації:

• можливість за менший час надати більше інформації у вигляді, кращому для розуміння й запам’ятовування;
• проведення ділових зустрічей і переговорів.

4. Планування:

• управління часом: створення плану на день, тиждень, місяць, рік;
• розроблення складних проектів.

5. «Мозковий штурм»:

• генерація нових ідей, творчість;
• колективне розв’язання складних завдань;
• ухвалення рішень;
• чітке бачення всіх «за» і «проти»;
• ухвалення зваженого і продуманого рішення.

У сучасному світі з чималим потоком інформації застосування ментальних карт у навчанні може дати величезні позитивні результати, оскільки діти вчаться вибирати, структурувати та запам’ятовувати ключову інформацію, відтворювати її в подальшому. Ментальні карти допомагають розвивати креативне й критичне мислення, пам’ять і увагу, а також роблять процес навчання цікавішим і результативнішим.

Список використанних джерел:

1. Дронь В. В. Технологія майндмеппінгу з додатком Coggle / В.В. Дронь// Педагогічна майстерня. – 2018. – № 3(87). – С. 2-7.
2. Литвинова С. Г. Інформаційно-комунікаційні компетентності вчителів загальноосвітніх навчальних закладів / С. Г.  Литвинова //  Комп’ютер у школі і сім’ї. – 2011. – № 5. – С. 6–10.
3. Овчарук О. В. Цифрова педагогика в отделе XXI століття / О. В. Овчарук // Цифровая достоверность сучасного образования новых украинских школ: зб. тез доповідей учасників Всеукр. наук.-практ. семина (28 лютого 2018 року, м. Київ) / за заг. ред. О. Е. Коневщинської, О. В. Овчарук. – К. : Інститут інформаційних технологическихій и заселенцев навчан НАПН Україна, 2018. – С. 50-53.