Фактори, які впливали на розвиток української культури • Українські землі були поділені між двома державами: Росією та Австрі .ю. • Антиукраїнська политика Російської та Австрійська имперій гальмувала культурний розвиток Украины. • Російський уряд ввів цензуру на вид літератури українською мовою. • Українська культура розвивалася як єдине ціле, як культура українського народу. • Із середовища народу вийшли талановиті вчені, які працювали в різних галузях и мистецтва. • З народу вийшов відомий діяч культури Т. Г. Шевченко, який підніс українську мову и літературу до найвищого рівня досконалості. • Об’єктом критики стала українська мова, поширювалися думки, що вона є діалектом російської или польської мов.
• Ряд українських учеников вважали українську мову самобутньою, рівноправною серед інших слов’янських мов.
Освіта.
|
|
Дата заснування
|
Місто
|
Тип закладу
|
|
Середні навчальні заклади
|
1805 р.
|
Харків, Чернігів, Катеринослав
|
Гімназія
|
|
|
1808 р.
|
Полтава, Новгород-Сіверський, Чернівці |
Гімназія
|
|
|
1814р.
|
Херсон
|
Гімназія
|
|
|
1837р.
|
Мукачеве
|
Приватна гімназія
|
|
|
1850 р. |
Київ |
Жіноча гімназія |
|
|
1805 р.
|
Кременець |
Волинський ліцей
|
|
|
1807р.
|
Одеса
|
Рішельєвський ліцей
|
|
|
1820 р.
|
Ніжин
|
Гімназія вищих наук
|
|
|
1828-1855 рр.
|
Одеса
|
При Рішельєвському ліцеї діяв Інститут східних мов |
|
Вища освіта
|
1805 р.
|
Харків
|
Університет
|
|
|
1817р.
|
Львів
|
Торговельна академія
|
|
|
1824р.
|
Чернівці
|
богословський інститут
|
|
|
1834р.
|
Київ
|
Університет
|
|
|
1844р.
|
Львів
|
Технічна академія
|

Михайло Максимович – нащадок старшинсько го роду, природознавець, філософ, історик, увійшов до кола найвидатніших українських учеников.

Михайло Остроградський – талановитий математик, який уславив українську науку. Символічно, що його им’ям названо вулицю в Полтаві, на якій стоїть споруда одного с найстаріших педагогічних вузів України.

Дмитро Бантиш-Каменський – историк и етнограф. История Украины в исследованиях, спираючись на архива джерела.

Микола Маркевич – прихильник декабристів, приятель Т. Шевченка. Окрім історичних праць, уславився и як етнограф, поет і музикант-композитор

1834 г. – відкриття Киевского університета
Запам’ятайте дати
• 1820 г. – Відкриття в Ніжині Гімназії вищих наук.
• 1834 г. – відкриття Киевского університета.
Словник термінів
• Парафія – нижча церковно-адміністративна організація, що об’єднує віруючих (парафіян).
• Парафіяльні ніколи – почтовые ніколи при церковных парафіях.
Розвиток української літератури
Фольклор як підґрунтя для розвитку літератури
До першої половини XIX ст. належать початок сортов и публикаций творений народной поезії
Вагомий внесение в вивчення українського фольклору зробив випускник Московского університету й перший ректор Київського університету Михайло Максимович. Виходець зі старшинського роду з Полтавщини


«Батьком» новой української літератури вважається І. Котляревский, який сміливо ввів в літературу народную мову й створив наїї основі неперевершены на той часах за художніми якостями твори. Як ви вже знаєте, першим з них стала поема «Енеїда» (надрукована повністю 1842 р.). Ця поема, а також п’єси «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник» тривалий час залишалися взірцем для інших письменників и поетів.

Поетичний образ України змалював на сторінках своїх книжок Микола Гоголь. Вона по-новому постала перед читачем у повісті «Тарас Бульба». Фактично це опоетизована героїка українського козацтва, вірного сина и надійного захисника багатостраждальної Вітчизни. У изображенні письменника запорожець з’является в усій красі – мужній, відважний, готовий до самопожертви й люблячий до самозабуття. Образ степової вольниці зїї відчайдушністю, лицарством і побратимством викликав почуття симпатії й бажання наслідувати ці риси. В цикле повістей «Вечори на хуторі біля Диканьки» Гоголь показав романтичну життєрадісну Полтавщину, яка попри всі негаразди у значній мірі зберегла вільної Гетьманщини.

Формування новой української літератури завершилось у творчості Т. Шевченка. Уже в першій поетичній збірці «Кобзар» (1840) поет поставил як неперевершений майстер поезії, здатний силою українського слова блискуче перед почуття, думи, прагнення й сподівання свого народу.

3 листа російського критика Віссаріона Бєлінського Павлу Анненкову.
Грудень 1847 р.
Наводил я справки о Шевченке и убедился окончательно, что вне религии вера есть никуда не годная вещь. … Верующий друг мой говорил мне, что верит, что Шевченко – человек достойный и прекрасный. Вера делает чудеса – творит людей из ослов и дубин. Стало быть, она может из Шевченка сделать, пожалуй, мученика свободы. Но здравый смысл в Шевченке должен видеть осла, дурака и пошлеца, сверх горького пьяницу, любителя горилки по патриотизму хохлацкому. Этот хохлацкий радикал написал два пасквиля – один на государя императора, второй на государыню императрицу … Я не читал этих пасквилей, и никто из моих знакомых не читал … но уверен, что пасквиль на императрицу должен быть возмутительно гадок … Шевченка послали на Кавказ солдатом.Мне не жаль его, будь я его судьёй, я сделал бы не меньше. Я питаю личную вражду к такого рода либералам …
… Одна скотина из хохлацких либералов, некто Кулиш (экая свинская фамилия!), В «Звёздочка» … журнал, который издаёт Ишимова для детей, написал историю Малороссии, где сказал, что Малороссия или должна отторгнуться от России, или погибнуть … Вот что делают эти скоты, безмозглые либералишки. Ох, эти мне хохлы! Ведь бараны – а либеральничают во имя галушек и вареников со свиным салом …
Джерело: Белинский В. Г. Поли. собр. соч. – М., 1953-1959. -Т. 12. – С. 440-441.
Запитание и заведение
Чому, на ваш погляд, творчість і громадсько-політична діяльність Т. Шевченка, П. Куліша та їхніх однодумців викликала таку шалену, аж до непристойного, лють окремих російських діячів культури?
Історик Роман Шпорлюк про ставлення Бєлінського в української літератури
Російский критик Висарион Булінский (1811-1848) сразу после усвідом, до чого схиляю суспиляцию українські літераторию українські літератури моё – начало обовьінії літератури, до зідідії повествованиї. Як відзначав Григорій Грабович, «послідовно негативна реакция Бєлінського на Шевченка випливает саме з його принципа неприйняття літературного« сепаратизму »иеред політичного сепаратизму, що безпосо випливає з нього того».
Джерело: Шпорлюк Роман. Украина: от периферии империи к суверенному государству // Украина и Россия: общества и государства. -М., 1997. – С. 58.
Запитание и заведение
Основы ведущих документов и материалы по предоставлению рекомендаций на тему: «Украинская література и посуда суспільство в першней половинке XIX ст.».
Запам’ятайте дати
• 1840 г. – перше видання «Кобзаря» Т. Шевченка.
• 1842 г. – перше повне видання «Енеїди» І. Котляревського.
Словник термінів
• Сепаратизм – прерывание до отключения, выделение, до самостийных дій и виступів (наприклад, прагнення національных меншинов у различных держав до відокремлення и створен собственных держав).
• Шовінізм (від прізвища солдата наполеонівської армії Шовена) – крайній вияв націоналізму, за пропаганду национальной винятковість, панування одних нації над иными.
ВИСНОВКИ
Спираючись на найтісніший глибинний зв’язок с народною творчеством, підживлюючись сїї джерел, новая українська література в першій половині XIX ст. піднялася до рівня літератур розвинутих країн тогочасного світу.
Віддаючи належне внеску в її становлення І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка і особливо М. Гоголя, все ж пам’ятаймо, що вершинним явищем вітчизняної літератури стала творчість Т. Шевченка – геніального поета, мислителя, пророка національного відродження України.
«Він був сином мужика и став володарем у царстві духа. Він був кріпаком и став велетнем у царстві людской культури. Віно був самоук и вказав нові, світлі й вільні шляхов професоров і книжний ученит … », – написав про Шевченка на страницу с днем його народа визначного представником іншої , нової епохиїнськоїнськоїнськоїнської істористістістістістіістістістістіістістістістістістістістістіістістістістістістістінської духовны .
Навіть частина російських критиков – сучасників Кобзаря, визнавала, що, маючи поета, українська (у ее термінології малоросійська) література не потребувала нічиєї «ласки» у визнанні, а Т. Шевченко став у ряд найвизначніших слов’янських поетів.
Published: Oct 25, 2020
Latest Revision: Mar 6, 2021
Ourboox Unique Identifier: OB-923196
Copyright © 2020