Історичне значення вогню

Вогонь – щоденний супутник людини. Він потрібний всюди: в житлових будинках, на заводах і фабриках.  – Вогонь є символом Олімпійських ігор.  – Перед Вічним вогнем біля могили Невідомого солдата люди схиляють голови, віддаючи шану загиблим. 

Які джерела вогню використовували первісні люди? Благоговійно схиляла первісна людина свої коліна перед природою. Але підкоривши собі вогонь – одну із найгрізніших стихійних сил, зробила його слухняним знаряддям свого життя ще на дуже ранньому щабелі розвитку, людина відчула себе не рабом природи, а її рівним партнером. Першим вогнем, яким скористалася для своїх потреб первісна людина, був вогонь небесний: від блискавок, природних пожеж, вивержень вулканів, полум’я природних газових свердловин…

Півтора мільйона років тому первісна людина приборкала вогонь. Це була, мабуть, найбільш видатна подія в історії людства: вогонь давав світло і тепло, відганяв диких звірів і робив м’ясо смачнішим. Він був великим чарівником: вів від дикості до цивілізації, від природи до культури.

Довгий час люди боялися вогню, вони бачили, які руйнування несли за собою лісові пожежі, коли люди і звірі в паніці тікали, щоб врятуватися, адже вони нічого не могли вдіяти з цією руйнівною силою. Первісні люди були безсилі перед природною стихією.

Але прийшов час, коли первісні люди почали розуміти, що вогонь створює тепло в печері, а їжа приготовлена ​​на вогні – набагато смачніша. Вогнем від багать людина уночі відганяла від свого житла диких звірів. Згодом людина овододіла вмінням за допомогою вогню обпалювати свій глиняний посуд і начиння. Вогонь став у нагоді при виплавці металів із руд, виготовленні металевих інструментів і зброї, Тоді люди почали «приручати вогонь», постійно підтримуючи його хмизом і дровами. Стародавні люди ретельно стежили за вогнем навіть призначалися чергові – відповідальні за те, щоб вогонь не згас.

  Які переваги отримала первісна людина, навчившись використовувати та добувати вогонь? Як це вплинуло на її розвиток?

   Вогоньзіграв велику роль і в самому процесі становлення людини. Спочатку його застосовували для зігрівання і освітлення і лише потім для готування їжі. Як довели вчені, це поволі змінило і зовнішній вигляд людини, і енергетику людського організму, зробивши її могутнішою, ніж у будь-якого іншого ссавця. Усі подальші завоювання культури, техніки і господарювання зобов’язані комплексному використанню вогню. Керамічне виробництво, металургія, скловаріння, парові машини, хімічна промисловість, механічний транспорт, нарешті ядерна енергетика є результатом застосування високих і надвисоких температур, тобто результатом використання вогню на більш високій, якісно відмінній технічній основі.

 Завдяки вогню люди еволюціонували та згодом стали виготовляти зброю з міді, олова, заліза. Навчилися отримувати золото, робити прикраси, випалювати посуд з глини, стали цивілізованішими та розумнішими.

    Світильники

    Як давно людина вперше занурила гніт у заповнену тваринним жиром плошку, перетворивши її у світильник, сказати неможливо, але видовбані з крейди чи піщанику примітивні лампи датуються вченими приблизно 80 тисяч р. до н.е. В Іраку були знайдені керамічні світильники віком біля 10 тисяч років. Біблія засвідчує, що виготовлені з того ж тваринного жиру свічки палали в храмі Соломона ще у Х столітті до н.е

    Кресала

    Для добування вогню висіканням іскри у первісних людей існували спеціальні пристрої. Ударним каменем для цих кресал служили товсті призматичні ножі, краї яких навмисне робили шорсткими. За допомогою пізніших кресал вогонь отримували так: кремінь, що перебуває в одній руці, відриває від ковзаючого по ньому повздовжнього краю кресала (згодом кремінь замінили шматком сталі) дрібні частинки, що, окислюючись на повітрі, розжарюють і запалюють підставлений сухий мох, трут та ін. Добувають вогонь чоловіки, а жінки носять паливо і підтримують полум’я у вогнищі. Навіть у сучасній газовій запальничці в наш час використовується принцип кресала.

Добування вогню тертям

Одержували вогонь тертям дерева по дереву можна трьома способами: пилянням, оранням («вогняний плуг») і свердлінням. Про добування вогню способами пиляння й орання було відомо з Австралії, Океанії й Індонезії. Добування вогню цими способами відомо у багатьох відсталих народів, у тому числі у негритосів О. Люсон, які використовують дві половинки розщепленого бамбуку, в австралійців, які застосовують дві палички або щит і списокидалку.

Дякую за увагу!