Lesson

Тема: Геометрині фігури

Мета: навчитися класифікувати кути за градусною мірою, трикутники за видами їхніх кутів; зображувати відрізок даної довжини та кут даної градусної міри; зображувати вказані у змісті геометричні фігури за допомогою лінійки, косинця, транспортира; зображувати координатний промінь, натуральні числа на координатному промені;

вимірювати та обислюватидовжину відрізка, градусну міру кута, периметр трикутника та прямокутника.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Структура уроку

1.Організаційний момент.

2.Актуалізація опорних знань.

3.Вивчення нового матеріалу.

4.Закріплення вивченого матеріалу.

5.Підбиття підсумків уроку.

6.Домашнє завдання.                                                                                                  Хід уроку                                     

І. Організаційний момент
Вітання з класом.

Перевірка присутності і готовності учнів до уроку.

ІІ.Актуалізація опорних знань
1.Які фігури ви знаєте?
2.Назвіть предмети які вас оточують, що мають вигляд даних фгур.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Відрізок та його довжина

Будь-які дві точки можна сполучити лише одним відрізком. Для вимірювання довжини відрізка його порівнюють з обраною одиницею довжини АВ = 5 см.

Два відрізки називаються рівними між собою, якщо їх довжини однакові: MN = KL = 4 см OP > CD

Відрізок АВ> ОР> С

Будь-яка точка, яка належить відрізку, розбиває його на два відрізки, сума яких дорівнює довжині даного відрізка

A M B ● ● ● AM MB AB = AM + MB AM = AB – MB MB = AB–AM

Назвіть всі відрізки, зображені на рисунку: A B C F

Промінь, пряма, площина

Промінь АВ; Точка А – початок променя АВ; Промінь має початок, але не має кінця;

Пряма АВ не має ні початку, ні кінця; Точки А і В лежать на прямій АВ Через будь-які дві точки можна провести пряму і до того ж тільки одну;Кожна точка, яка належить прямій, розбиває її на два промені;

Точка, відрізок, промінь, пряма – геометричні фігури.

Їх можна розмістити на площині. Точка А, відрізок MN, промінь CF і пряма DK лежать на площині. Площина є однією з основних геометричних фігур.

Координатний промінь. Шкала.

Основні поняття: точка О – точка відліку (початок променя); OD – одиничний відрізок; А (4) – координата точки А (точка А знаходиться на відстані чотирьох одиничних відрізків від початку відліку) Координатний промінь – це промінь, який має точку відліку, рівні одиничні відрізки, кожному з яких відповідає число. За координатним променем можна порівнювати числа. З двох натуральних чисел більшому відповідає точка, яка лежить праворуч, а меншому – ліворуч. Наприклад: 4 < 11, оскільки точка А (4) лежить ліворуч від точки М (11) O D

На прилади, якими вимірюються величини, нанесено поділки. Довжині кожної поділки відповідає певна одиниця вимірювання. Систему таких поділок разом з відповідними числами називають шкалою Наприклад: Лінійкою вимірюють відрізки (см; мм) Термометром вимірюють температуру (°С) Годинником вимірюють час (хв.; год.) Спідометром вимірюють швидкість (км/год.) Щоб прочитати показання на шкалі, треба знати ціну поділки

Кут. Види кутів.

Кут – геометрична фігура, утворена двома променями, що виходять з однієї точки О А В Точка О – вершина кута; промені ОА і ОВ – сторони кута Кути позначають трьома буквами ∠ АОВ або однією ∠ О М Р С О Якщо з вершини кута проведено промінь, то він розбиває кут на два кути, кожен з яких менший за даний кут: ∠ МОР < ∠ МОС і ∠ РОС < ∠ МОС

Якщо сторонами кута є доповняльні промені, то такий кут називається розгорнутим: А О В Промені ОА і ОВ – доповняльні; Кут АОВ – розгорнутий Якщо розгорнутий кут поділити навпіл, то утвориться два прямих кути: А О В С Кути АОС і ВОС – прямі Прямий кут удвічі менший від розгорнутого: ∠ АОС< ∠ АОВ у 2 р. ∠ ВОС< ∠ АОВ у 2 р. Кут, менший від прямого кута, називається гострим , а кут, більший від прямого, але менший від розгорнутого – тупим: М Р К О ∠ РОК – гострий ; ∠ РОК < ∠ МОК D F T C ∠ DFT – тупий ; ∠ DFT < ∠ LFT , але ∠ DFT > ∠ CFT

Величина кута. Вимірювання і побудова кутів.

Одиницею вимірювання кутів є градус. Градусом називають частину розгорнутого кута. Для вимірювання градусної міри кутів служить транспортир. Його шкала містить 180 поділок, ціна поділки – 1°

Градусна міра розгорнутого кута становить 180°;

Градусна міра прямого кута становить 90°;

Градусна міра гострого кута менша за 90°;

Градусна міра тупого кута більша за 90° , але менша за 180°.

Бісектриса кута – промінь, який виходить з вершини кута, проходить між його сторонами і ділить його на два рівні кути О А В ∠ АОС = ∠ ВОС С 1) Кут АОВ дорівнює 48 градусів. Знайдіть градусні міри кутів АОС і ВОС; 2) ∠ ВОС = 32°. Знайдіть градусні міри ∠ АОС і ∠ АОВ

Многокутник та його периметр.

Якщо кінець ламаної збігається з її початком, то таку ламану називають замкненою ламаною. Частину площини, обмежену цією ламаною називають многокутником, ланки ламаної – сторонами многокутника А В С D E Точки A, B, C, D, E – вершини многокутника; AB, BC, CD, DE – сторони многокутника; Кути ABC, BCD, CDE, DEA, EAB – кути многокутника Суму довжин всіх сторін многокутника називають периметром многокутника і позначають буквою

P = AB + BC + CD + DE + AE

Многокутник, який має:

три кути – трикутник,;

чотири кути – чотирикутник;

п’ять кутів – п’ятикутник і т. д.

Кількість кутів рівна кількості сторін многокутника.

Трикутник. Види трикутників

За сторонами трикутники поділяються на такі види:

сторони АВ = ВС = АС трикутник рівносторонній;

сторони АВ = ВС трикутник рівнобедренний;

сторони АВ, ВС, АС різні трикутник різносторонній.

Залежно від величини кутів розрізняють гострокутні, прямокутні й тупокутні трикутники.

Гострокутним називається трикутник, у якого всі кути гострі.

Прямокутним називається трикутник, у якого є прямий кут. Сторону прямокутного трикутника, протилежну прямому куту, називають гіпотенузою, а дві інші сторони – катетами.

Тупокутним називається трикутник, у якого є тупий кут.

Прямокутник. Квадрат.

Прямокутник – чотирикутник, у якого всі кути прямі; Протилежні сторони прямокутника рівні: AB = CD

Суміжні сторони прямокутника називають довжиною і шириною, позначають a і b a і b

Периметр прямокутника обчислюється за формулою:

P = 2 ∙ (a + b)

Квадрат – прямокутник, у якого всі сторони рівні

MN = NP = PK = MK = a

Периметр квадрата обчислюється за формулою:

P = 4a

Площа – це числова характеристика плоских фігур.

За одиницю площі беруть площу одиничного квадрата – квадрата, сторона якого рівна одиниці довжини.

Визначити площу фігури – це означає дізнатися, скільки одиничних квадратів уміщується в даній фігурі.

Для вимірювання площ земельних ділянок використовують також ари та гектари: ар; га.

Площа фігури позначається буквою S, виражають в квадратних одиницях: см2; м2; дм2 тощо.

Рівні фігури мають рівні площі; Якщо многокутник розбивається на кілька фігур, то його площа буде дорівнювати сумі площ даних фігур S = S F1 + S F2

Площа прямокутника обчислюється за формулою:

S = a ∙ b

Якщо а = 5, в = 3 то S = 5 ∙ 3 = 15

Площа квадрата обчислюється за формулою:

S = a ∙ а

Якщо а = 3, то S = 3 ∙ 3 = 9

IV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Двома точками можна сполучити….відрізків?

2. Чи має промінь початок?

3. Що таке координатний промінь?

4 Що таке кут? Які види кутів ви знаєте?

5 .Одиницею вимірювання кутів є…

6. Бісектриса – це

7. Які є види трикутників? Охарактеризуйте їх.

8. Прямокутник – це…

9. Квадрат – це…

10. Як обчислити площу і периметр прямокутника?

V. Підбиття підсумків уроку
Аналіз типових проблем і помилок. Виставлення оцінок.
VI. Домашнє завдання

Виконати завдання: