Провiдна тема середньовiчного героïчного епосу – зображення боротьби проти iноземцiв і iновiрцiв за батькiвщину та християнську вiру.

Старовинний французький епос «Пісня про Роланда» розповідає про епізод боротьби католиків з мусульманами за торжество “істинної” віри.

Історична реальність: Карл Великий, Роланд, маври, народ басків, Сарагоса, Ронсенвальська ущелина, Ронсенвальська битва.

Карл Великий

За час свого правлiння Карл здiйснив 53 вiйськових походи з метою завоювання сусiднiх земель. Вiн активно протистояв арабському вторгненню i вiдвойовував в арабiв пiвнiч Iспанiï.

   За час свого правління Карл Великий об’єднав майже всi європейськi територiï Захiдноï Римськоï iмперiï: сучаснi Францiю, Iталiю і Нiмеччину. Слов’янське слово “король” походить від його імені.

     ЗМІСТ ПОЕМИ

     В результаті багаторічної війни за віру імператор Карл звернув в християнство більшу частину Іспанії.    З останніх сил опирався владика Сарагоси мавр Марсілій. Бажаючи нарешті покінчити з конфліктом Карл зібрав раду своїх васалів, щоб обговорити пропозиції Марсілія, якому він не довіряв, про капітуляцію. На раді вирішили послати гінця до Сарагоси. Роланд викликається взяти на себе цю місію, але Карл відмовляє йому. Племінник дорогий  імператору, і, незважаючи на свої молоді літа, вже встиг покрити себе ратною славою. 

     Барони пропонують їхати з візитом Ганелону як досвідченому і майстерному в переговорах. Імператор підтримує цю кандидатуру. При дворі Марсілія Ганелон передає волю Карла: якщо цар мавританський не дотримає обіцянки з’явитися на собор для прийняття нової віри, його притягнуть до Франції у ланцюгах. Розлючений Марсілій хоче вбити посла на місці, однак піддані стримають владику. Але ображений на Карла і Роланда Ганелон помстився: розповів Марсілію про слабких місця армії франків. Через зраду Ганелона загинув хоробрий Роланд зі своїм військом, що йшов в ар’єргарді і зіткнувся з величезним полчищем сарацинів.

Мій добрий меч, о Дюрандале вірний,

Коли я вмру, ти більше не потрібний!

А скільки битв з тобою виграв я,

А скільки царств завоював тобою

Для імператора з сідою бородою!

Ти не потрапиш в руки боягузам, —

Тобою володів такий васал,

Яких не зна вже Франція-краса!

Роланд почув себе в обіймах смерті —

Смертельний холод в голові і в серці.

Лягає під ялину ниць Роланд,

Притис до серця меч і Оліфант.

Він ліг обличчям до країни маврів,

Щоб Карл сказав своїй дружині славній,

Що граф Роланд умер — та переміг.

    Карл у бою перемагає сарацинів і займає Сарагосу. Наказує тіла вбитих лицарів відвезти на батьківщину, щоб оплакати та поховати. Ганелон просить пощади і вимагає права поєдинку. Карл дозволяє, і Ганелон виставляє від себе могутнього воїна. Той б’ється з лицарем Карла і програє. Засудженого Ганелона четвертують.

Історична правда (похiд Карла Великого 778 р. за Пiренеï) та вигадка в поемi: реальний похiд був невдалим, а в поемi сказано, що франки завоювали ледь не всю Iспанiю; реального Роланда вбили християни-баски, а не мусульмани-маври.

    15 серпня 778 року, коли iмператор Карл Великий повертався з Iспанiï з походу проти арабiв, на чолі величезної армії зазнав невдачі під Сарагосою, де його зрадили вчорашні союзники. Карл наказав відступити і при цьому пограбував християнське місто Памплону, чим відвернув від себе багато місцевих християн. Ар’єргард його вiйська в Ронсевальському межигiр’ï Пiренеïв був знищений гiрським племенем баскiв, які влаштували засідку на вершинах скель і напали зверху на загін, що прикривав обоз, перебивши всіх до останньої людини. Разом із Роландом, який командував загоном, загинули Еггіхард і граф двору Ансельм.

     Цю битву, яка відбулася 15 серпня 778 року, назвали Ронсевальською.

У поемі утверджується державна єдність, вірність Батьківщині, відданість королю. Уславлюється боротьба із завойовниками, оспівується лицарська доблесть, засуджується зрада.