Лишайники  –  органічні, внаслідки з’явились сімбіозгриб таводості  або  ціанобактерій. Гриб створює основу тіла лішайника, а клітини водопостачання знаходяться в усіх межах. Водостійкість здатності до  фотосинтезу і  встановлює грибу поживних речовин, а він захищає її від зовнішніх факторів підприємств.  

Лішайники примітних невидимостей до умов існування: вони переносять холод, спеку і майже повне висихання, але сильно потерпають від забруднення. Ростуть дуже повільно (часто менше міліметра за рік). Деякі з них живуть лише довше, що входять до числа найстаріших живих організмів планети. Інформація  біля 20 000 видів літераторів .

Будова лишайників

Тіло  лішайника створюється з  гіфів грибів  (що створює його основу, зовнішні зовнішні – коркові – шари) та водоростей. Грибний компонент лішайника називається  мікробіонтом , а водоростевий –  фікобіонтом .

Розрізняють такі форми тіла ліхеників:

• кіркові, або накипні – мають вигляд накипу (тонкої кірки);
• лістувати – округлі пластини, що вирощують до 5-6 сантиметрів;
• кущісті – стеблоподібна  слань  у вигляді кущиків, гривів (довжиною до 50 сантиметрів).

До  субстрату  ( каміння ,  грунт ,  дерево ) прікріпляються  лішайники різоїди .

У лишайниках виявлено водопостачання та ціанобактерії близько 40 родів (25 – еукаріотичних водогінів, 15 – ціанобактерій); найчастіше трапляються  вимагати ,  Trentepohlia  такою  Nostoc . 90% лішайників використовують еукаріотичні водоходи, 10% – ціанобактерії. Трапляються як одноклітинні, так і нітчасті форми.

Водорості одного і того самого виду можуть вступити в симбіоз із грибами різних видів, а гриби одного й того самого виду – з водоростей різних видів. Водорості різних варіантів можна шукати навіть в межах одного і того самого  талому .

Симбіоз може відбуватися між трьома людьми – грибом, водоростю та одноклітинними основами мікотових дріжджами . Це показали дослідження різниці між  Bryoria tortuosa  та  Bryoria fremontii , що створює один вид грибів та водоростей, білок, що виявляється кольором і токсичністю.

Розмножуються вегетативно. Мають спеціальні утворення – соредії (з клітин водопостачання та гіфів гриби), що створюються в усьому світі, а також вишукуються з її назовні, а ізидії – вирощують верхню кірочку слани. На відміну від соредію, ізиди відламуються разом зі шматочками лішайника.