ДЕПАРТАМЕНТ ГУМАНІТАРНОЇ ПОЛІТИКИ
ВІННИЦЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ
ДНЗ «ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ №7 М.ВІННИЦІ»
Посібник з предмета «Конструювання одягу»
Розділ «Конструювання поясних виробів»
Вінниця 2024
Посібник розроблений для учнів ЗП(ПТ)О фахівців швейного профілю за професією «Швачка, кравець». У посібнику подано характеристику асортименту і конструкцій жіночих поясних виробів, описано загальні відомості про основи конструювання спідниць і жіночих штанів різних форм і покроїв, особливості конструювання спідниць на нетипові фігури.
Укладач: Олена Цекот, викладач спеціальних дисциплін. Кваліфікаційна категорія: спеціаліст «Вищої категорії» Педагогічне звання: «Старший викладач»
Зміст.
1. Види та фасони спідниць………………………………………………с. 4
2. Розрахунок та креслення прямої двошовної спідниці…………………………………………………………..с. 20
3. Особливості будови спідниці для нестандартної статури…………………………………………………………..с. 29
4. Особливості конструювання спідниці із суцільнокрійним поясом……………………………………………………………..с. 31
5. Особливості конструювання спідниць конічної форми………………………………………………………………..с. 35
6. Розрахунок та побудова конічних спідниць. Спідниця «напівсонце»…………………………………………………….с. 37
7. Спідниця «Сонце»…………………………………………………………с. 40
8. Особливості розкладки кльошевих спідниць.………….с. 44
9. Побудова креслення спідниць, що складаються з клинів……………………………………………………………..…с. 46
10. Види та фасони штанів. Конструктивні особливості деталей штанів залежно від фасону…………………………….с. 53
11. Конструювання класичних жіночих штанів на типову фігуру……………………………………………………………….с. 68
12. Конструювання щільно облягаючих штанів…………..с. 73
13. Додаток. Основні виміри типових фігур. Прибавки для конструювання поясних виробів………………………………с. 79
Характеристика асортименту і конструкцій поясних виробів.
Види та фасони спідниць.
Спідниці належать до поясного одягу, який вкриває нижню частину тулуба і нижні кінцівки частково або повністю. Спідниці виготовляють із різноманітних матеріалів: бавовняних, лляних, вовняних, шовкових тканин, трикотажних полотен, шкіри.
Різноманітність фасонів спідниць досягається переважно шляхом розробки силуетної форми з використанням різноманітних ліній та окремих елементів.
Розрізняють три основних конструкції крою спідниці:
прямі, конічні й клинові
Будь-який фасон жіночої спідниці може бути одержаний шляхом використання двох конструктивних основ – прямої та конусної. Класична форма спідниці – пряма. Основою прямої спідниці є спідниця, яка складається із заднього та переднього полотнищ, має два бічних шви та виточки по лінії талії. Кількість виточок по лінії талії, місця їхнього розташування залежать від форми стегон.

Конічні спідниці складаються з однієї або двох деталей. Кресленням такої спідниці є круг або його частина ( «сонце», «напівсонце», «дзвін»). В клинових спідницях кількість клинців визначається фасоном. Їх може бути від 4 до 12. Клини до низу завжди розширюють – іноді за рахунок вставних деталей.
За кількістю з’єднувальних швів спідниці бувають:
– безшовні;
– одношовні;
– двошовні;
– трьохшовні;
– багатошовні.
За силуетом жіночі спідниці бувають прямі і конічної форми. Прямі спідниці можуть бути з шлицями, розрізами, рельєфами, кокетками, підрізами, драпіровками, складками, воланами, оборками тощо.
Спідниці конічної форми можуть бути кльош, дзвін (малий, середній, великий), напівсонце, сонце, клинка із рівномірним розширенням до низу, клинка із розширенням годе.

За способом обробки верхнього зрізу розрізняють спідниці:
– з пришивним поясом;
– із суцільновикроєним поясом;
без поясу.
За ступенем прилягання до фігури спідниці поділяють:
– прямі;
– розширені донизу;
– звужені донизу.
За видом текстильних матеріалів:
– із бавовняних тканин;
– із лляних тканин;
– із шовкових тканин;
– із вовняних тканин:
– із трикотажних полотен;
За довжиною:
– міні спідниці;
– спідниці міді;
– спідниці максі.
Міні – короткі спідниці вище коліна. Вимагають обережного вибору та поєднань, щоб виглядати доречно. Найкраще сидять на високих струнких дівчатах. Іноді в окрему категорію виділяють спідниці мікро, що нагадують широкий пояс. Такий варіант – скоріш для літнього відпочинку, ніж повсякденного носіння.
Міді – спідниці до коліна чи нижче. Міді – універсальна довжина офіційного дрес-коду. Бувають діловими, наприклад – класична спідниця-олівець або вільними повсякденними, наприклад – джинсова або барвисте напівсонце.
Максі – спідниці до щиколотки або в підлогу. Можуть бути теплими з щільних тканин і навіть на утепленій підкладці або легкими, з тонких натуральних матеріалів на літо. Підходять власницям різних фігур, візуально витягають і роблять фігуру більш стрункою.




Підбірка моделей спідниць
Спідниці у фешн показах
Питання для самоконтролю:
1. Які вироби відносять до поясних жіночих виробів.
2. Назвіть основні крої спідниць.
3. Які спідниці відносять до прямих?
4. Які спідниці відносять до конічних?
5. Які спідниці відносять до клинових?
6. За якими видами текстильних матеріалів розрізняють спідниці?
7. Назвіть основні види класифікації спідниць.
Тестове завдання.
1. Основні групи швейних виробів
а) поясні, стегнові
б) поясні, плечові
в) плечові, нагрудні
2. До поясних виробів відносять…
а) спідниця, шорти, брюки, спідниця-шорти
б) спідниця, сукня, шорти, брюки,
в) колготи, спідниця, шорти, брюки,
3.Коли була створена міні спідниця?
а) у 50 роках;
б) у 60 роках;
в) у 70 роках.
4. За силуетом розрізняють спідниці:
а) прямі, трапецієвидні, розширені
б) прямі, розширені, завужені
в) прямі, трапецієвидні, розширені донизу, завужені донизу
5. За кроєм спідниці бувають:
а) прямі, трапецієвидні, розширені донизу, завужені донизу
б) прямі, клинкові, конічні
в) прямі, клинкові, конічні, трапецієвидні
6. За призначенням спідниці розрізняють:
а) демісезонні, повсякденні, для відпочинку.
б) святкові, повсякденні, формені, спортивні, для відпочинку.
в) повсякденні, формені, спортивні, для відпочинку, для зими, для літа.
7. Міді це довжина спідниці до…
а) коліна
б) щиколодки
в) нижче коліна
г) до коліна
8. З скількох деталей складаються конічні спідниці?
а) з однієї ;
б) з двох;
в) чотирьох
9. Естетичні вимоги:
а) відповідність моді, фігурі й віку, правильний добір тканини за кольором і візерунком, вибір оздоблення, дотримання пропорцій між частинами одягу.
б) здатність тканини вбирати вологу (гігроскопічність) і пропускати повітря (повітропроникність), теплозахисні властивості
10. Які існують спідниці за ступенем прилягання до
фігури ?
а) прямі;
б) розширені донизу;
в) конічні;
д) звужені донизу;
е) клиновидні.
Розрахунок та креслення прямої двошовної спідниці.
Побудова креслення спідниці виконується в кілька етапів.
Етапи побудови креслення спідниці
1. Знімання мірок.
2. Побудова базисної сітки.
3. Побудова креслення спідниці.
Зняття мірок.
Для конструювання поясних виробів основними вимірами
постави є пів обхват талії, пів обхват стегон та довжина виробу.
Пів обхват талії (Ст) – вимірюють, стрічка проходить
горизонтально навкруг тулуба на рівні лінії талії.
Пів обхват стегон (Сс) – стрічка проходить горизонтально
навкруг тулуба на рівні сідничних точок.
Довжину спідниці вимірюють від рівня талії ззаду, а штанів – збоку.
З метою забезпечення якісної посадки спідниці та штанів на статурі використовують також прибавки на вільне прилягання по лінії талії (Пт) і по лінії стегон (Пс). Величини прибавок вибирають, залежно від степені прилягання поясного виробу.
Прибавка на облягання
| Ділянка | Умовні позначення | Прибавки на облягання
|
||
| щільне | середнє | вільне | ||
| Півобхват талії | Пт | 0,5-0,7 | 1 | 1 |
| Півобхват стегон | Пс | 1 | 1,5-2 | 2,5-3 |
Базисна сітка — сукупність допоміжних горизонтальних та вертикальних ліній, що визначають загальні розміри основних частин будь-якого виробу.
Модель прямої спідниці та послідовність побудови (розмір 164-96-104).
Вертикальні лінії базисної сітки прямої спідниці:
лінія ТН – середина заднього полотнища;
лінія Т2 Н2 – бічна лінія;
лінія Т1 Н1 – середина переднього полотнища.
Горизонтальні лінії базисної сітки прямої спідниці:
лінія ТТ1 – лінія талії;
лінія СС1 – лінія стегон;
лінія НН1 – лінія низу.



Вихідні данні:
Мірки: Прибавки:
Ст = 38,0 см Пт = 0,5 см;
Сс = 52,0 см Пс = 1,0 см.
Дс = 70,0 см.
1. Побудуємо прямий кут з вершиною у точці Т.
2. Визначимо положення лінії стегон:
ТС =19-20 см або за знятою міркою.
3. Визначимо довжину спідниці: ТН = Дс; ТН = 70 см.
4. Ширину спідниці по лінії стегон визначаємо так:
СС4 = Сс+Пс; СС1 = 52,0 +1,0 = 53,0 см.
5. Розподіл базисної сітки на переднє та заднє полотнище виконуємо залежно від статури:
– на стандартну до 48 розміру: СС2 = СС1 /2 =53:2=26,5
– більше ніж 48 розміру:
– зі збільшеним об’ємом сідниць: СС2 = СС1 /2 + 1,0 см;
– зі збільшеним об’ємом на ділянці живота: СС2 = СС1 /2 – 1,0 см;
6. Визначаємо положення вершини бічного зрізу:
Т2Т3 = 1,0-2,0 см (залежить від форми стегон).
7. Зазначаємо місце розташування задньої виточки:
СС4 = 0,4 х СС2 = 0,4 х 26,5 = 10,6 см.
8. Зазначаємо місце розташування передньої виточки:
С1 С3 = 0,4 х С1С2 = 0,4 х 26,5 = 10,6 см
З точок С3 та С4 проводимо перпендикуляр на лінію талії і одержуємо точки Т4 і Т5 .
9. Визначаємо суму розхилу всіх виточок по лінії талії:
S виточок = (Сс + Пс) – (Ст + Пт);
S виточок = (52 + 1) – (38 + 0,5) = 14,5 см.
10. Задню виточку будуємо таким чином:
S виточки задньої = Sвиточок/3=14,5 /3= 4,8
Т4 Т6= Т4 Т7= S виточки задньої/2=4,8/2=2,4
Довжина виточки 15-17 см залежить від висоти сідниць і дорівнює: Т4 С4‘ = 16 см.
11. Передню виточку будуємо таким чином:
S виточки передньої = Sвиточок/6=14,5 /6= 2,4
Т5 Т8 =Т5Т9 =S виточки передньої /2 = 2,4/2 =1,2
12. Бічну виточку будуємо таким чином:
S виточки бічної =Sвиточок/2=14,5/2 =7,2
Т3 Т10 = Т3 Т11= S виточки бічної/2=3,6
Довжина виточки С2 С5=2-3 см
13. Оформлюємо бічні зрізи, для чого з’єднуємо точки Т10 , С5 , С2 , Н2 і Т11 , С5 , С2 , Н2.

Питання для самоконтролю:
1. Які мірки потрібно зняти для конструювання прямої спідниці?
2. Як називаються вертикальні лінії базисної сітки прямої спідниці?
3. Як називаються горизонтальні лінії базисної сітки прямої спідниці?
4. Як визначити ширину прямої спідниці?
5. Яке призначення прибавок при розрахунку креслення прямої спідниці?
6. Для чого обчислюють різницю між шириною спідниці по лінії талії та лінії стегон?
7. Як визначити розташування виточок на кресленні?
8. Як розподіляється сумарний розхил виточок по лінії талії?
9. Як визначити розхил виточок?
Особливості будови спідниці для нестандартної статури
Після визначення суми розхилу виточок по лінії талії, і одержавши цифру понад 15 см будуємо додаткову виточку.
Якщо сума задньої виточки перевищує 5 см, її зменшуємо до 5 см, а залишок переносимо у додаткову виточку.
Якщо сума передньої виточки понад 3 см, її зменшуємо до 3 см, а залишок переносимо у додаткову виточку.
Якщо бічна виточка виявилась більшою чим 7 см, то її зменшуємо до 7 см, а залишок переносимо у додаткову виточку.
Додаткова виточка розміщується на задньому полотнищі спідниці на відстані від бічного зріза 5-6 см, довжиною не більше як 10 см (див. рисунок 6)

Особливості конструювання спідниці із суцільнокрійним поясом
У спідниці із суцільнокрійним поясом може бути 6, 8,10 виточок по лінії талії (рис. 7, 8). Після побудови основного креслення паралельно лінії талії треба провести лінію верхнього краю пояса на відстані, що за шириною дорівнює поясу, звичайно 3-5 см.
Потім з кінців виточок та бокових зрізів проводимо лінії, паралельні лінії середини переднього та заднього полотнищ до перетину з лінією ширини пояса (див. рис. 8). Бічні зрізи пояса розширюємо на 0,5 см.

Питання для самоконтролю:
1. Коли будують додаткову виточку?
2. Де розміщують додаткову виточку, на якій відстані та яка її довжина?
3. Як будують суцільнокрійний пояс?
4. На яку величину розширюють бічні зрізи пояса?

Особливості конструювання спідниць конічної форми.
Креслення конічних спідниць – розгорнутий зрізаний конус, довжина дуги верхньої основи – це лінія талії, а довжина дуги нижньої основи – лінія низу. Нижню та верхню дуги розгортки спідниці проводимо циркулем з одного центра – точки О (рис. 10).
Під час побудови конічної спідниці необхідно визначити величину радіуса для дуги по лінії талії. Довжина радіуса зумовлюється коефіцієнтом К, величина якого змінюється залежно від ступеня розширення спідниці.
Форма спідниці Коефіцієнт К
Кльош 1,4
Великий кльош 1,2
Малий «дзвін» 1,0
Середній «дзвін» 0,9
Великий «дзвін» 0,8
«Напівсонце» 0,64
«Сонце» 0,32

Розрахунок та побудова конічних спідниць.
Спідниця «напівсонце».
Будуємо прямий кут з вершиною в точці О (див. рис. 10).
1. Визначаємо лінію талії:
дуга ОТ= Ст х К;
дуга ОТ = 38 х 0,64 = 24,3 см; ОТ = ОТ.
2. Визначаємо положення лінії стегон: ТС = 19-20 см;
ТС = 20 см; и ОС = ОТ + ТС; ÈОС =24,3 + 20 = 44,3 см.
3. Лінію низу визначаємо таким чином: ТН = Т1 Н1 = Д спідниці,
ТН = ТН1= 55 см; дуга ОН = ОТ + ТН, дуга ОН = 24,3 + 55 = 79,3 см;
ОН =ОН1.
4. Оформлюємо лінію низу, з’єднуємо точки Н і Н1.
У конічних спідницях на різних ділянках нитка основи та піткання має різне направлення щодо її вертикальних ліній. Ділянки спідниці, де нитка основи розташована під кутом до лінії низу (косі ділянки), нестійкі до розтягування. Тому, щоб не допустити провисання спідниці внизу, потрібно підняти лінію талії та низу на ділянках косого зрізу: на ділянці талії – на 2,0 см, на ділянці низу – на 3,0 см. Т2 Т3= 2 см ; Н2 Н3 = 3 см

Рекомендовані величини підвищення лінії талії та низу в спідницях конічної форми:
1. Спідниця кльош на ділянці талії – 0,5 см, на ділянці низу – 1,0 см;
2. Спідниця великий кльош на ділянці талії – 0,75 см, на ділянці низу – 1,5 см;
3. Спідниця малий “дзвін” на ділянці талії – 1 см, на ділянці низу – 2,0 см;
4. Спідниця середній “дзвін” на ділянці талії – 1,25 см, на ділянці низу – 2,5 см;
5. Спідниця великий “дзвін” на ділянці талії – 1,5 см, на ділянці низу – 3,0 см;
6. Спідниця “напівсонце” на ділянці талії – 1,75 см, на ділянці низу – 3,5 см;
7. Спідниця “сонце” на ділянці талії – 2,0 см, на ділянці низу – 4,0 см;
Спідниця «Сонце»
Спідниця «сонце» відноситься до конічних спідниць. Для побудови креслення спідниці «сонце» знімають діві мірки: Ст і Дв. Лінію талії і лінію низу визначають за допомогою знятих мірок і коефіцієнта К. Для спідниці «сонце» К= 0,32. Під час розкрою довжина спідниці в деяких її ділянках проходить по косій лінії. На цих ділянках відбувається найбільше розтягування спідниці в довжину. У зв’язку з цим у спідниці роблять завищення по лінії талії на 2 см і по лінії низу на 4 см. При побудові креслення в натуральну величину лінію низу проводять за допомогою сантиметрової стрічки, використовуючи її замість циркуля.
Вихідні данні: Розмір 44
1. Пів обхват талії (Ст) =32,5 см
2. Довжина виробу (Дв) = 50 см
3. Прибавки до пів обхвату талії Пт =0,5…1,0 см
Розрахунок креслення спідниці «сонце».
1. Поставити точку О.
2. Провести через точку О горизонтальну лінію.
3. Визначити лінію талії:
ОТ = ОТ1 = (Ст+ 1) × К = (32,5 + 1) × 0,32 =10,7
4. Радіусом R = ОТ = ОТ1 провести лінію талії.
5. Визначити лінію низу: ТН = Т1Н1= Дв
6. Радіусом R = ОН = ОН1 провести лінію низу.
7. Побудоване півколо поділити на чотири рівні частини, утворені точки позначити буквами Т2,Н2, Н3, Н4.
8. Завищити лінію низу: Н3Н5 = Н4Н6 = 3,5
9. Оформити лінію низу, з’єднавши точки Н, Н5, Н2, Н6, Н1



Особливості розкладки кльошевих спідниць
Кльошеві спідниці можуть складатися з різної кількості деталей залежно від кількості та якості тканини. Так, для ворсових тканин та тканин з малюнком, що має чіткий напрямок, спідницю-сонце доцільно кроїти з чотирьох деталей, розташованих одна під одною, зі зрізами, розташованими під кутом 45° до нитки основи (рис. 12, б). Однак це значно збільшує витрату матеріалу.
Можливий варіант для тканин з малюнком – чотири деталі одна під одною зі зрізами вздовж ниток основи та піткання (рис. 12, а). Для створення цікавого ефекту з тканини у смужку чотири деталі спідниці-напівсонце кроять таким чином, щоб кут між лінією середини деталі й ниткою основи становив 45°.
Для тканин з цупкого шовку без малюнка можна кроїти спідницю-сонце з однієї деталі без швів (якщо дозволяє ширина тканини) (рис. 12, г), або з двох деталей з двома бічними швами (рис. 12, д), або з трьох деталей з двома бічними та одним швом посередині заднього полотнища (рис. 12, в). Це найбільш економічний варіант з точки зору витрат матеріалу. Але при цьому зрізи будуть розташовані уздовж ниток основи та піткання, що може погіршити зовнішній вигляд швів.

Побудова креслення спідниць, що складаються з клинів.
Основу клинових спідниць становить клин. Спідниці з клинцями можуть бути від 4 до 12 клинців (кількість клинців визначається фасоном). Клинці по низу розширюються. Розширення клинця може бути рівномірним, годеподібним, або досягатись за рахунок вставлених у шви клинців.

Розрахунок і побудова клиновидної спідниці.
Вихідні данні:
Мірки: Прибавки:
Ст = 38 Пт =0,5 см
Сс = 52 Пс = 1 см
Дс = 70
1. Проводимо дві взаємно перпендикулярні лінії з перетином у точці Т
2. Положення лінії стегон:
ТС=18-20 см; ТС=20
3. Довжина спідниці:
ТН = Д спідниці; ТН = 70
4. Через точки Т, С, Н проводимо горизонтальні лінії.
5. Ширина клинця по лінії талії:
ТТ1 = ТТ2 = Ст+ПТ/ кількість клинців =38+0,5 / 6= 6,4; ТТ1 = ТТ2
6. Оформлюємо лінію талії: ТТ1 = 0,5 – 0,8 см
7. Ширина клина по лінії стегон:
СС1 = СС2 = Сс + Пс / кількість клинців + 52+1 / 2 = 8,8 ; СС1 = СС2
8.Оформлюємо лінію низу:
НН3 = НН4 = СС2 х2,5 разу = 8,8х2,5 = 22 см; НН3 = НН4
9. Т1 Н31 = Т2 Н41 =ТН =Дспідниці

Питання для самоконтролю:
1. Які мірки потрібно зняти для конструювання кльошевої спідниці «сонце»?
2. Які мірки потрібно зняти для конструювання клиновидної спідниці?
3. Що слід зробити в кльошевих спідницях, щоб не допустити провисання спідниці внизу?
4. Від чого залежить ширина клина у багатошовних спідницях?
5. Які види конічних спідниць ви знаєте?

Види та фасони штанів.
Конструктивні особливості деталей штанів залежно від фасону.
Штани сьогодні стали звичними у вбранні жінки. За зовнішнім виглядом штани мають відповідати вимогам моди щодо форми та довжини.
Важливими характеристиками форми штанів є їхня довжина та об’єм на рівні стегон, колін та низу. Зі зміною цих характеристик змінюється і форма штанів. Штани в основному мають суцільне креслення основи конструкції.
Але залежно від призначення і властивостей тканини вони можуть відрізнятися:
- за об’ємом у верхній частині та по всій довжині;
- за шириною внизу;
- за розташуванням застібки (центральної, бокової тощо);
- за оформленням низу (манжети);
- за довжиною (довгі та вкорочені).
Довжина штанів залежить від ширини штанів внизу.
Чим вужчі брюки внизу, тим вони коротші.
Брюки чи штани?



Залежно від «жанрового» напряму штани можна розділити на:
КЛАСИЧНІ – мають середню посадку, прямі або трохи завужені штанини, іноді – стрілки. Найчастіше однотонні. Бувають вузькі, широкі, укорочені й подовжені.
СПОРТИВНІ – напівоблягаючій крій, що тягнуться матеріали, свобода для руху. Призначені для спортивних занять. Іноді присутні в неформальних екстравагантних образах.
ПЛЯЖНІ – яскраві однотонні або кольорові матеріали, повітряна фактура, відсутність облягання.
МІЛІТАРІ – мають прямий крій, багато кишень, комфортні, функціональні. Як правило, їх шиють з «захисних» матеріалів і в стриманих кольорах – пісочного, трав’яного, коричневого.
СХІДНІ – легкі об’ємні моделі, наприклад шаровари, афгані або банани. Особливість фасону – тонкі матеріали (шовк, віскоза, шифон), забарвлення та орнамент (огірок, пейсли, дамаск).








Питання для самоконтролю:
1. Зі зміною яких характеристик змінюється форма штанів ?
2. Які існують «жанрові» напрямки штанів ?
3. Звідки в європейську моду прийшли шаровари ?
4. Чим характерні штани карго ?
5. Назвіть штани розширеного силуету ?
6. Як називаються штани довжиною до середини литки ?
Конструювання класичних жіночих штанів на типову фігуру.
Розмір моделі: 164 – 96 – 104
Вихідні данні:
Мірки: Прибавки:
Ст = 38,0 см Пс =2,0 см
Сс = 52,0 см
Дбр. = 104 см
Вс = 25 см
Ширина внизу Шн = 22 см
Ширина на лінії коліна Шк = 24 см
Побудова креслення передньої половинки.
Будуємо дві взаємно перпендикулярні лінії з перетином у точці Т
1. Визначаємо висоту сидіння ТЯ = Вс = 25 см
2. Довжина виробу ТН = Дбр = 104 см
3. Лінія коліна ЯК = ЯН/2 – 6 = 33,5 см
4. Лінія стегон ЯС = ТЯ/3 = 25/3 = 8,3
5. Ширина по лінії сидіння Я1Я2= Сс/2+Пс+5
Я1Я2 = 52/2+2+5 =33 см Я1Я = Я2Я = 33/2 =16,5 см
6. Ширина банта Я2Я3 = 5 см (ліворуч від Я2)
З точки Я3 проводимо перпендикуляр на лінію талії:
т. Т1Я3 5 = 5 см допоміжна точка 5.
Оформлюємо зріз банта Я2 5 плавною лінією.
7. Ширина штанів внизу НН1= НН2 = Шн/2 =22/2 =11 см
8. Ширина по лінії коліна КК1= КК2 = Шк/2 =24/2 = 12 см
9. Ширина передньої половинки по лінії талії:
Т1Т2 = Ст/2 + 3 см (виточка) + 1 см (шов)= 38/2 + 3 + 1 = 23 см;
10. Т2Т3 = 1,5 см – підйом бічного зрізу.
11. Виточка Тв = 9 см; Розхил виточки 3 см (по 1,5 см від т.Т)
12. Оформлюємо бічний зріз передньої половинки
з’єднуючи точки Т3, Я1, К1 і Н1 та кроковий зріз, з’єднуючи точки Я2К2Н2

Побудова креслення задньої половинки.
Виконується на кресленні передньої половинки.
1. Положення бічного зрізу задньої половинки по лінії стегон
С2С3 = Сс /2 – 2 = 52/2 – 2 =3,2 см
2. Положення бічних і крокових зрізів
К1К3 = К2К4 = 2 см Н1Н3 = Н2Н4 = 2 см
3. Положення крокового зрізу по лінії сидіння
Я2Я4 = Сс /10+1 = 52/10 +1 = 6,2 см
4. Положення середнього зрізу по лінії талії
ТТ4 = Сс /10 = 52/10 = 5,2 см
5. Висота підйому задньої половинки
Т4Т5 від 3,5 до 5 см (зал. від виступу сідниць)
6. Ширина задньої половинки по лінії талії
Т5Т6 = Ст/2 +3 (виточка)+1 см (на шов) =23 см
7. Положення задньої виточки
Т5Т1 = Т5Т6 /2=11,5 см
8.Оформлення бічного і крокового зрізів, з’єднуючи точки
Т6С3К3Н3 і Я4К4Н4
9. Оформлення середнього зрізу, з’єднуючи точки Т5Т4Я4 плавною лінією
10. Перевіряємо ширину штанів по лінії стегон: С1С2 + С3С4 = Сс + 6 см припуск на бічні шви та вільне облягання

Питання для самоконтролю:
1. Які розмірні ознаки необхідні для конструювання жіночих штанів?
2. Зі зміною яких характеристик змінюється форма штанів?
3. Як називають середній шов передньої половинки та середній шов задньої половинки?
4. С чого починають побудову креслення штанів?
5. Як визначити положення лінії стегон?
6. Як визначають положення лінії коліна?
7. На яких ділянках креслення необхідно додати прибавку на вільність рухів?
Конструювання щільно облягаючих штанів
При побудові щільно прилеглих штанів до ноги необхідно зняти додаткові мірки:
Ос – обхват стегна. Вимірюють горизонтально на рівні підягодичної складки.
Ос.н.к. – обхват стегна над коліном.
Вихідні данні:
Мірки: Прибавки:
Ст = 41,0 см Пс = 0
Сс = 50,0 см По.с. = 6 – 7 см
Ос = 56,0 см
Ос.н.к. = 45,0 П о.с.н.к. = 4,0 см
Шн = 22,0 см
Вс = 24,0 см
Дбр = 104,0 см
Побудова передньої половинки штанів
1. Спочатку будуємо дві взаємно перпендикулярні лінії з перетином у точці Т.
2. Визначаємо висоту сидіння: ТЯ = Вс = 24 або
ТЯ = Вс – 1,0 см, якщо потрібне щільне облягання сідниць.
3. Положення лінії стегон визначаємо так:
ЯС = ТЯ/3 = 24/3 = 8,0 см.
4. Довжина штанів дорівнює: ТН = Дбр = 104 см.
5. Положення лінії коліна:
ЯК = ЯН/2 – 6 = 80/2 – 6 = 34,0 см.
6. Положення лінії звуження штанів над коліном дорівнює: КЛ = 7-15 см (відповідно до моди).
7. Ширина передньої половинки по лінії стегон:
С1С2 = Сс / 2 = 50,0/2 = 25,2 см.
8. Ширина банта дорівнює: С2 С21 = 0,1 х (Сс + Пс) – 1,0 = 0,1х50,0-1= 4,0 см.
9. Ширина штанів по лінії низу:
НН1 – величина підгину; Н1 Н2 = Н1 Н3 =Шн/2 = 11 см.
10. Ширина штанів над коліном по периметру:
Ширина над коліном = (О с.н.к. + П о.с.н.к. + 4,0 шви) = (40 + 4 + 4) =48 см.
11. Ширина передньої половинки штанів над коліном:
Л1 Л2 = Ш над коліном/2 = 48/2=24,0 см
ЛЛ1 = Л Л2 = 24/2 =12 см
12. Визначаємо ширину на лінії сидіння: Я1 Я2 = С1 С2.
13. Оформлюємо зріз банта. З’єднуємо точки С21 і Л2; на перетині з лінією сидіння одержуємо точку Я21. Із точки Я2 проводимо бісектрису: Я2 Я3 =1,5 см; з точки С2 опускаємо перпендикуляр на лінію талії Т1 .
Оскільки в брюках не передбачено виточок, то зріз банта для кращого облягання дещо зміщують: Т1 Т2 = 1,5-2,0 см.
Оформлюємо зріз банта через точки Т2 , С2 , Я3 , Я21 .
14. Ширина передньої половинки штанів по лінії талії:
Т2 Т3 = Сс/2 + 1,0 (на шов) = 41/2 + 1,0 = 21,5 см.
15. Величина підйому бічного зрізу дорівнює: Т3 Т4 = 0,7-1,0 см.
16.Оформлюємо лінію талії через точки Т2 , Т4 плавною лінією.
17. Оформлюємо бічний зріз передньої половинки через точки Т4,С1, Я1, Л1, К1, Н2 .
18. Кроковий зріз передньої половинки оформлюємо через точки Я21, л2, К2, Н3 .

Побудова задньої половинки штанів
1. Визначаємо положення бічного зрізу по лінії стегон:
С1 С2 =Сс/10 -2 = 3,0 см.
2. Ширина задньої половинки по лінії стегон дорівнює:
С3С4 = Сс/2 + 3,0 =50/2 + 3 = 28,0 см.
3. Визначаємо баланс штанів:
С4С5 = (Сс+Вс)/20 = (50+24)/20 = 3,7
4. Визначаємо положення допоміжної точки:
Я20 Я4 = С4С5 – 1,0 см = 3,7 – 1,0 = 2,7 см.
Через точки Я4 і С5 проводимо лінію середнього зрізу:
‿ С5Т5 = С2Т2 ,
5. Відхилення середнього зрізу необхідне для виробів з тих видів тканин, які погано розтягуються. Від точки Т5 вліво по дузі відкладаємо Т5Т51 = 2,0 см.
6. Визначаємо ширину задньої половинки по лінії талії методом двох засічок.
На перетині ‿Т51Т6 = Ст + 2,0 та и Л1 Т6 = Л1 Т4 отримуємо точку Т.
Точки Т6 і Т51 з’єднуємо і оформлюємо плавною увігнутою лінією.
7.Оформлюємо бічний зріз через точки Т6, С1, Л1. На перетині бічного зрізу з лінією сидіння позначаємо точку Я5.
8. Визначаємо периметр стегна, який дорівнює:
Ос + По.с. + 4 шви = (56 + 7,0 + 4,0) = 67,0 см;
9. Ширина кроку задньої половинки штанів:
Я5Я6 = периметр стегна – Я1Я21 = 67,0 – 28,2 = 38,8 см.
Я6Я7 =1,5 см. Точку Я7 з’єднуємо з точкою Я4. Відрізок Я21Я6 ділимо навпіл; з точки Я8 опускаємо перпендикуляр на низ і одержуємо точку Я81.
10. Оформлюємо середній зріз через Т51, С5, С2, Я21, Я81.
11. Оформлюємо кроковий зріз через точки Я81, Л2, К2, Н3.
Питання для самоконтролю:
1. Які розмірні ознаки необхідні для конструювання щільно облягаючих жіночих штанів?
2. Як визначається висота сидіння?
3. Від чого залежить баланс штанів?
4. Як визначити баланс штанів?
5. Від чого залежить кількість і розміщення виточок по лінії талії?
6. Як визначити рівень лінії сидіння?
7. Як визначити рівень лінії стегон?
8. Як визначити ширину штанів по лінії стегон?
9. Як визначити ширину передньої половинки штанів?
10. Як визначити ширину кроку передньої та задньої половинки штанів?


Published: Apr 21, 2024
Latest Revision: Apr 21, 2024
Ourboox Unique Identifier: OB-1576914
Copyright © 2024