Гідросера

Вступ

Найпошіренішій МІНЕРАЛ на Землі – вода. Мінерал, без якого неможливе життя. У складі всіх живих організмів переважає вода. Вона всюди. Утворена у глибінь Землі, вода вкрила три чверті земної поверхні. Солона й прісна, прозора й каламутна, рідка, тверда та у вигляді пари, вона в нас і навколо нас. Річки й озера, джерела й криниці, болота й Льодовик, хмари й водяна пара, моря й океани – все це СКЛАДОВІ частини водної Оболонки Землі, або гідросфери.
З-поміж усіх планет Сонячної системи лише Земля має такі запаси води . Людство використовує її з часів свого зародження і донині . Давай розглянемо, що ж представляє собою гідросфера, з яких частин складається, як впливає на природу нашої планети, як змінює її, як ми, люди, користуємося величезне багатством Землі. Чи розумно? Чи бережемо его?
Більша частина Землі вкрита водою. Блакитні кольори морів і океанів на глобусі становлять світовий океан – основну частину гідросфери, в Якій зосереджено 96,5% всієї води планети. Материки – лише величезні острови, що з усіх боків омиваються океанами. 3,5% води планети припадає на води суходолу: річки, озера, болота, Підземні води, Льодовик, багаторічну мерзлоту. Порівняно небагато води Постійно міститься в атмосфері – водяна пара, хмари, опади.

12 Куля Землі

Гідросфера – водна оболонка Землі

Гідросфера – водна оболонка Землі, сукупність усіх природних вод на земній поверхні та навколо неї .

До складу гідросфери належить води СВІТОВОГО океану, води суходолу (річки, озера, болота, Льодовик, Підземні води, штучні водойми), вода в атмосфері.

Об’єм гідросфери становить 1533 млн км3. Понад 96% гідросфері складають солоні води океанів та морів, які вкривають 70,8% площі земної поверхні.

Гідрологія – наука, яка вивчає води Землі, їхні властивості, розповсюдження та процеси, що в них протікають.

Світовий кругообіг води

Вода на Землі перебуває у трьох станах

• рідкому,
• твердому,
• газоподібному.Завдяки того що вода може переходити з одного стану в інший, у природі відбувається безперервний процес переміщення води зі СВІТОВОГО океану на суходіл, а з суходолу – знову у Світовий океан – кругообіг води.

Завдяки кругообігу:

• не вичерпується вода на суходолі;
• підтримується існування багатьох форм життя поза океанами й морями;
• відбувається перерозподіл тепла і вологи на планеті.

річки

На суходолі вода находится практично Скрізь. Даже у порожніли, де немає постійніх водойм на поверхні, вода Трапляється на Великій глібіні. Воду утрімують Льодовик гір, багаторічна мерзлота Сібіру, вода є в атмосфері. Та найчастіше, говорячі про води суходолу, ми маємо на увазі річки, озера, болота. Людина навчилася створюваті водойми на суходолі. Рукотворні річки – канали, водосховища. Річки, озера, болота, Підземні води, Льодовик, багаторічна мерзлота та штучні водойми – все це води суходолу.
У далекому некогда річки були Головними шляхами сполучення. Уздовж берегів оселяліся люди, вінікалі міста. Річки всегда були вірнімі помічнікамі людини. Води річок несли на Собі човни та Кораблі, Обертан колеса водяних Млинів, у річках напувалі коней, ловили рибу, по них сплавляли ліс. У наші дні річки Набуль ще БІЛЬШОГО значення. На них збудовані електростанції, вода вікорістовується для зрошення полів, для роботи фабрик и заводів. Річки дають питна воду містам.
Річка та ее части. Річка – це природний водний потік, что протікає в зниженя рельєфу, створеня ее рухом.
Кожна річка має свой вітік та гирло (Пригадай, что означаються ЦІ Поняття). Виток річки может буті озеро, болото, джерело, а в горах – Льодовик. Будь-яка річка тече по звівістому заглібленню, Пожалуйста простягається від виток до гирла. Це – річкова долина. За зовнішнім вигляд вона нагадує Великі сходинки. Частина долини, что зайнятості водним потоком постійно, назівається річіщем. Долині рівнінніх річок шірокі, звівісті. Гірські річки ма ють глібокі вузькі долини, Які часто захаращені великим камінням. Та частина річкової долини, что залівається водою в период повені, назівається заплави. В Україні заплави річкових долин заливають водою Навесні, під час танення снігів. Вище заплави розташовані тераси, что колись були заплави. Це сліді ДІЯЛЬНОСТІ вод річок в годину, коли річкова долина булу мілкішою. Тераси – части річкової долини, Які Ніколи НЕ заливають водою.
Кожна річка має притоки, Які, як правило, коротші за головну Річку.
Найбільша річка Нашої держави Дніпро на территории України пріймає около 1020 приплив. Головна річка з усіма притоками утворює річкову систему. Територія, з якої річка збірає свои води, назівається басейном річки. Басейни сусідніх річок відділені один від одного вододілом.
У місцях віходів твердих гірськіх порід, Які перетінають шлях річки, утворюються пороги. Особливо много порогів на гірськіх річках, де річіще Складення твердої породи, а ШВИДКІСТЬ течії велика.
Пороги очень заважають судноплавства. Були смороду и на Дніпрі, между Дніпропетровськом и Запоріжжям. У цьом районі, де на поверхню Виходять гранітні породи, налічувалось 9 великих порогів. У +1932 году нижчих від порогів Було збудовано греблю Запорізької ГЕС висота з дев’ятіповерховій будинок . Вода затопила пороги, и смороду тепер не заважають судноплавства.
Если на шляху річки Трапляється великий Виступ, Складення твердої породи, утворюється водоспад. Найбільше їх у горах. Найвищий водоспад в мире – Анхель у Південній Амеріці. Его висота 1054 м. Є водоспади в Українських Карпатах и в Кримську горах .
Живлення та режим річок. Особлівість річки – Постійний рух води. Коли пріпіняється живлення річки, тобто поповнення річіща водою, вона пересіхає. Річки живлять дощових водою, талімі водами снігу та Льода, підземнімі водами. Більшість річок ма ють мішане живлення з переважанням одного з джерел живлення . Например, Дніпро взимку, коли вкрівається криг, живитися підземнімі водами, Навесні – талімі, влітку й восени – дощових и підземнімі. У зв’язку з ЦІМ Кількість води в річці змінюється за сезонами . Зміни уровня річки в течение року назівають режимом річки. Найвищий рівень води в річці, Який наступає щороку в Певний час, назівають повінню. Вона настає после танення снігу Навесні або внаслідок танення Льода и снігу в горах влітку , после дощів в течение трівалого проміжку часу.
Найніжчій рівень води в річці – межень. ВІН буває в период, коли річка живитися лишь підземнімі водами.
На річках, что протікають по территории, де відбувається зміна холодної та теплої пори року, в тому чіслі й в Україні, взимку спостерігається льодостав – период нерухомого Льодовий покривив на річці.
Особливий режим ма ють річки Українських Карпат. На них часті паводки – раптові підйомі уровня води в будь-який час року, віклікані віпаданням дощів та посилений таненням снігу.
Більшість річок Нашої країни має мішане живлення з переважанням снігового . Повінь у них настає Навесні, межень – улітку, льодостав – узімку. У посушліві роки влітку найніжчій рівень води ма ють річки півдня України . ОКРЕМІ з них, у тому чіслі й річки Криму, часто пересіхають.
Робота річок. Річки – одна з могутніх зовнішніх сил Землі. Як Усі Зовнішні сили планети, смороду віконують три види роботи в природі: руйнування, перенесення та відкладення гірськіх порід. Руйнівна робота річок назівається річковою ерозією.
У ході цієї ДІЯЛЬНОСТІ річка розміває, розшірює й погліблює річкову долину, и чім більшій нахил поверхні, по Якій тече річка, тім швідше идет процес ерозії. Тому гірські річки ма ють глібокі та вузькі річкові долини , а рівнінні, де похил менший, – неглібокі річкові долини. По всій течії річки відбувається перенесення твердих частінок, Які відкладаються на завороті річок, а в окремий річках у гірлі, утворюючі дельту. Дельта – рівніна в гірлі річки, Створена наносами й прорізана безліччю рукавів и протоків. Дельта Постійно наростає и вісувається в море. Найбільшу дельту на Землі має річка Амазонка (Південна Америка). Ее площа 100 тис. кілометрів, что ставити 1/6 территории України. Річки України, впадаючі в Чорне та Азовське моря, які не утворюють великих дельт.
Воду річок Використовують для поливу полів. Особливо в тих районах, де віпадає мало дощів и бувають посухи. Например, на півдні України. Для цього будують зрошувальні канали. Найдовший такий канал в Україні – Північнокрімській, Який подає Дніпровські води на поля Криму и на господарські споживи міст та СІЛ . Кроме Зрошувальна, є транспортні канали. Например, Суецькій, что з’єднує Середземних море з червоним. ВІН набагато скороти шлях з Європи в Східну Африку та Азію . Панамській канал з’єднує два океани – та Атлантичного Тихий.

Озера й водосховища

Озеро – природна заглібіна на суходолі, Заповнена водою.
Всі озера Землі займають 1,8% площади суходолу. Їх – Мільйони, від маленьких – площею в кілька квадратних метрів, до велетнів, як Каспійське та Аральська.
Утворення озер почінається з Заповнення водою озерної улоговіні, походження якої часто візначає форму та величину озера. За Походження улоговін розрізняють озера тектонічні, залішкові, льодовікові, ліманні ТОЩО. Тектонічні – утворюються в місцях розломів та опускання земної кори. Їх улоговіні, як правило, вузькі, Довгі, глібокі. Прикладом такого озера є Байкал – найглібше в мире (1620 м). Залішкові – Залишки давніх МОРСЬКИХ басейнів, Які Зниклий Мільйони років тому. Например, Каспійське, Аральська моря-озера. Льодовікові – улоговіні якіх віорані давнімі Льодовик на півночі Євразії та Північної Америки. Це озера звичайний неглібокі, нап ріклад озера Фінляндії . Загатні – что вініклі после перегородження долини гірської річки голився, Які обвалилися з гір. До Загатні Належить озеро Синевір в Українських Карпатах. Ліманні, Які відділяють піщанімі косами узбережні ділянки моря. Їх багато на півдні України, на узбережжі Чорного и Азовського морів. Найбільше – озеро Сасик (Кундук).
За водним режимом озера поділяються на Стічні, з якіх вітікають річки, и безстічні, з якіх Жодна річка НЕ вітікає. Безстічні озера – солоні, оскількі вода з їх поверхні віпаровується, а СОЛІ, прінесені річкамі, залішаються. Дуже солоні озера назівають мінеральними, де СОЛІ НЕ только розчінені у воде, а й віпадають у виде облогу на дно.
Більшість озер прісні. Вода в них проточна, и СОЛІ річок віміваються в океани та моря.
У господарській ДІЯЛЬНОСТІ озера Використовують як шляхи сполучення, в риболовного проміслі, для водопостачання промислових и сільськогосподарських предприятий. У Солон озерах добувають кухонну сіль та іншу сировину . Лікувальні грязі Деяк соляних озер півдня України зцілюють Нервові захворювання , хвороби суглобів, спріяють Швидке зростання кісток. Озера, як и річки, потребують охорони. Скидання промислових вод, отрутохімікатів, нафтопродуктів, забруднення вод побутовими відходамі людської ДІЯЛЬНОСТІ поставили много великих и малих озер світу на межу загібелі .
Поряд з природними водойми – озерами людина створу для своих потреб штучні – водосховища. Їх споруджують, будуючи поперек долини річки греблю. Водосховища змінюють природу не лишь річок, на якіх смороду побудовані, а й навколішніх територій. Смороду регулюють рівень води в річці в течение року, воду їх Використовують для зрошування. Проти при створенні водосховища слід враховуваті НЕ лишь Користь , а й негатівні Наслідки: затоплення РОДЮЧА земель, розмивання берегів, зміну уровня ґрунтових вод ТОЩО.

Світовий океан

Світовий океан – віняткове творіння природи, колиска життя на Землі, комора різноманітніх ресурсов. ВІН ставити основнову часть гідросфері, вкріваючі 71% поверхні нашої планети. Залежних від Будови дна, обрісів берегів материків, Розташування груп островів, руху вод у Світовому океані віділяють океани, моря, затоки, протоки.
Океани. Океан – найбільша частина СВІТОВОГО океану, обмежена материками. На Землі умовно віділяють Чотири океани. Межами океанів є береги материків, и лишь у південніх широтах їх межами Прийнято вважаті Лінії мерідіанів від крайніх точок материків . Найбільший з океанів – Тихий, площа которого ставити 1/3 Загальної поверхні земної Кулі. У ньом розташована найглібша западина світу – Маріанській жолоб (-11022 м).
Атлантичного океан – другий за площею, ставити 1/4 площади СВІТОВОГО океану. Зі сходу ВІН оміває бережи Північної и Південної Америки , з заходу – бережи Європи и Африки.
Індійський океан – третій. Его розміри становляться лишь 1/5 часть СВІТОВОГО океану. Проти на его площади можна розмістіті пів Євразії.
Північний Льодовітій ОКЕАН – найменша за площею и наймілкішій. ВІН ставити 1/20 площади СВІТОВОГО океану. Его Межі проходять по північніх узбережжях Євразії и Північної Америки.
Моря, затоки и протоки. Море – це частина океану, яка більш-Менш відособлена від него ділянкамі суходолу, групами островів або підвіщенням дна. Море відрізняється від океану, до которого воно входити, температурою и солоністю води, течіямі та іншімі ознакою. Історично назви морів зберегліся и за двома Величезне озерами світу – Каспійськім та Аральська, хоч смороду й Не сполучаються з Світовім океаном.
Розрізняють моря внутрішні й окраїнні. Внутрішні – це ті, что Глибока вдаються в суходіл и сполучаються з Океаном однією або кількома протоками . Например, Азовське, Чорне, Середземних. Окраїнні моря – це ті, что немного вдаються в суходіл и відділяються від океану островами , півостровамі и нерівностямі дна. Наприклад: Берингове, Баренцовому.
Затока – частина моря, океану (іноді річки, озера), что Глибока вдається в суходіл. Наприклад: біля берегів України – Одеська затока, в західній части Європи – Біскайська, на півдні Євразії – Бенгальський.
Протока – порівняно вузька смуга води, что розділяє Які-небудь ділянки суходолу и сполучає суміжні водні басейни або їх части . Например, Берингової протоки відділяє Євразію від Північної Америки и сполучає два океани – Тихий и Північний Льодовітій. Керченська протока відділяє Керченський півострів від Таманська и сполучає Азовське и Чорне моря .
Суходіл в Океані. У безкрайніх просторах СВІТОВОГО океа¬ну розкідані Різні за своими розмірамі ділянки суходолу – це материки и острови. Материк – Величезна ділянка суходолу, что з усіх або почти з усіх сторон Оточі морями або океанами . (. Відшукай на карті всі материки) Острови – порівняно невелікі ділянки суходолу, з усіх боків оточені водою. Если острови розташовані Груп недалеко один від одного, то таку групу назівають архіпелагом. Найбільший острів – Гренландія. ВІН за теріторією в 3,5 рази більшій за Україну. За Утворення острови поділяються на: матерікові, вулканічні и коралові. Матерікові – це части материка, что відділілісь внаслідок руху земної кори. Розташовані в основному на материковому шельфі. Например, острів Мадагаскар . (. Відшукай его на карті) Вулканічні – утворена внаслідок Виверження вулканів на дні морів и океанів . Смороду невелікі за розмірамі, розміщуються групами, в рельєфі відрізняються підвіщенімі конусами вулканів. До них належати Гавайські, Курільські та інші острови Тихого океану. Коралові острови складені вапняково скелетами Кораловий поліпів – найдрібнішіх тварин, что мешкають серед тропічніх частина океанів. Смороду утворюються на мілководді (до 50 м) между 30 ° пн.ш. и 30 ° пд.ш., там, де могут розвіватісь поліпі. Найбільша Кораловий споруда в мире – Бар’єрній риф Великий біля Східних берегів Австралии . Если Кораловий острів має форму суцільного або розірваного кільця , его назівають атол.
Півострів – ділянка суходолу, Оточі з трьох боків водою, а з четвертого з’єднана з суходолом. Найбільшім півостровом в мире є Аравійській. На его территории могло б розмістітіся почти п’ять територій України . В Україні Найбільший півострів – Кримський.