Розгадування кросворда за твором С.Черкасенка «Маленький горбань».

Давши правильні відповіді на запитання кросворда, ви отримаєте ключове слово народного прислів’я «Так треба жити, щоб нікому зла не чинити та завжди … творити»

1. Він любив Павлика більше свого життя.

2. Павлик найбільше милувався музикою саме цієї пташки.

3. Ця книга стала вчителем для С.Черкасенка.

4. Ім’я автора оповідання «Маленький горбань».

5. Ім’я героя оповідання, який найбільше знущався над Павликом.

«Магічна свічка»

-У народі кажуть: «Добро творить дива». Запалимо свічку і уявимо, що вона магічна,і відтепер всі,хто візьме її в руки,перетворюються на чарівника. Включіть свою фантазію, уявіть, що кожен з вас став добрим чарівником. Щоб ви зробили ,ставши чарівником? Почніть так:
– Якби я став чарівником,я б зробив би …

• Доброму всюди добре.

• Добро пушить, а лихо сушить.

• Як не було добра змалку, то не буде до останку.

• Світ не без добрих людей.

• Там добре, де нас нема.

Сенкан

Добро

Вічне, перемагаюче

Надихає, спонукає, живить

Робить людину більш дієвою

Чеснота

Хай оживає істина стара: людина починається з добра

Коли твориш добро, сам переповнюєшся радісним задоволенням і виправданою гордістю, яка супроводжує чисту совість

М. Монтень

Великою моральною силою, що ушляхетнює людину, є вміння робити добро, вміння співпереживати чужій біді, любити людей. 

Любов до людей повинна стати невід’ємною рисою духовного життя кожного. Але так буде тільки у тому випадку, якщо людина і дня не живе без турботи про людей. Кожен з нас повинен співпереживати почуттям інших людей, ставити себе на місце того, хто потребує піклування. Якщо в людини горе, неприємності, вона схожа на натягнуту струну: доторкнешся необережно – завдаси болю. Треба вміти берегти хворе серце, не завдавати людині нового горя, не торкаючись ран її душі, допомогти, розрадити. І потрібно пам’ятати: сумні очі, туга, самотність завжди потребують милосердя і нашої любові. Найбільш доброзичлива допомога – це розділити горе людини, не торкаючись глибоко особистого. За цим повинно бути справжнє людське почуття.

Чим більше людина віддає свої духовні сили ближньому, у котрого горе, тим більш чуйним стає її серце, бо, за словами сучасної поетеси Ганни Дущак, «прожити просто так на цій землі… – це зникнути безслідно». «Отямся ж, спинися, людино! – промовляє до мене поетеса зі збірки своїх віршів. – Ти ж бо – людина! Умийся росою чистої совісті і зігрій людей теплом своєї душі». Саме її поезії допомогли мені зрозуміти, що осердя людської душі та ознака здорового суспільства – доброта.