Пам’ятка для батьків учнів 5-го класу

«Особливості адаптації учнів до нових умов
навчання в середній ланці»

Адаптація у 5-му класі багато в чому схожа з адаптацією у 1-му класі. Що викликає стрес у п’ятикласників? Різкі зміни умов навчання, різноманітні та більш ускладнені вимоги, які ставлять до дітей середньої навчальної ланки, навіть зміна «статусу» у початковій школі на «наймолодшого» у середній – все це є досить серйозним випробуванням. У цей період діти можуть стати невпізнанними: тривога, боязкість чи, навпаки, розв’язність, надмірна метушливість, збудження охоплюють їх. У зв’язку з цим у них може знизитись працездатність, вони можуть стати забудькуватими, неорганізованими. Іноді порушуються сон, апетит.

Що ускладнює адаптацію дитини

до нових умов навчання?

⦁ Протиріччя та неузгодженість вимог різних педагогів. До школяра вперше ставлять багато вимог. І він повинен навчитися враховувати ці вимоги, співвідносити їх одне з одним, долаючи пов’язані із цим труднощі, тому що ці вміння необхідні у дорослому житті.
⦁ На п’ятикласника обрушується потік інформації, насичений термінами, незрозумілими словами.
⦁ У п’ятому класі багато дітей відчувають самотність, тому що улюбленої першої вчительки немає поруч, а інші учні радіють, тому що за ними так вже не наглядають, як в початковій ланці.

Як забезпечити гармонійне навчання дитини?

⦁ Надихніть дитину на розповідь про свої шкільні справи. Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, та уважно розмовляємо з дитиною про школу. Запам’ятовуйте окремі події та деталі, які дитина сповіщає вам, використовуйте їх у подальшому для того, щоб розпочати подібні бесіди про школу.
⦁ Регулярно розмовляйте з учителями вашої дитини про її успішність, поведінку. Навіть якщо немає особливих причин для занепокоєння, консультуйтеся з учителями вашої дитини не рідше, ніж раз у два місяці. Під час бесіди виразіть своє прагнення покращити шкільне життя дитини.
⦁ Не пов’язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань та заохочень. Знайте програму та особливості школи, де навчається ваша дитина. Вам необхідно знати, яке шкільне життя вашої дитини, та бути впевненим, що вона отримує гарну освіту. Відвідуйте всі заходи та зустрічі, які організують для батьків, використовуйте будь-які можливості, щоб дізнатись, як ваша дитина навчається та як її навчають.

⦁ Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Встановіть разом із дитиною спеціальний час, коли слід виконувати домашні завдання, і слідкуйте за виконанням цих установок. Це допоможе вам сформувати хороші звички до навчання. Продемонструйте свій інтерес до цих завдань та впевніться, що в дитини є все необхідне, щоб виконати їх найкращим чином. Але якщо дитина звертається до вас із питаннями, пов’язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх.
⦁ Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі. З’ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв’язок між її інтересами та предметами, які вивчають у школі. Наприклад: любить фільми – купіть книгу, по якій поставлений фільм, так виникне любов до читання; любить гратися – купуйте довідники, так виникне прагнення дізнаватись про що-небудь нове. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, у домашній діяльності.
⦁ Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли у шкільному житті дитини відбуваються зміни.

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ САМОСТІЙНО ВИКОНУВАТИ ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ В СЕРЕДНІЙ ЛАНЦІ

⦁ Дотримання розпорядку дня. З дітьми необхідно заздалегідь визначити, чи робити їм уроки відразу після приходу зі школи або, навпаки, ввечері. Однак, після того, як приблизний час виконання домашніх завдань визначено, потрібно дотримуватися розкладу настільки чітко, наскільки це можливо.
⦁ Батькам не слід сидіти поруч з дитиною весь час, поки вона робить уроки. Бачачи, що батьки готові постійно перебувати поруч, діти свідомо вирішують нічого не робити самостійно.
⦁ Спочатку перевірте те, що виконано правильно. Як правило, дорослі в першу чергу звертають увагу на помилки своїх дітей. Варто взяти за правило відзначати, як школяр виконав ті завдання, які зроблені без помилок. А щодо завдань, в яких допущено помилку, сказати дитині: «Я думаю, що якщо ти ще раз перевіриш цей приклад, то у тебе може вийти дещо інша відповідь». Це спонукає учня повернутися до невірно виконаного завдання без відрази і почуття безсилля.

⦁ Не слід дозволяти учневі сидіти за уроками весь вечір безперервно. Якщо дорослий бачить, що за годину або дві дитина майже не просунулася в виконанні домашнього завдання, то треба припинити це марне заняття. Необхідно надати допомогу в його виконанні.
⦁ Кількаразове переписування. Не змушуйте дитину писати спочатку в чернетці й кілька разів переписувати виконане домашнє завдання – це призводить до перевтоми і відвертає дітей від навчання.
⦁ Розуміння матеріалу. Домагайтеся, щоб учень досконало зрозумів навіть найдрібніші деталі виконання важкого завдання.
⦁ Допомога в заучуванні інформації з підручника. Часто школярі не знають, на що їм треба звернути увагу в процесі читання навчального тексту. У більшості підручників в кінці кожного параграфа є питання. Батькам варто обговорити їх з дитиною.

⦁ Дорослим варто звернути увагу на невербальні сигнали. Дуже багато невербальних сигналів, особливо негативних, можуть бути передані досить просто, навіть якщо батьки про це не підозрюють. Напруженість пози дорослих, зітхання, підняті брови й інші прояви «мови тіла» – все це є невербальними відповідями на промахи дітей. Якщо вони досить чуйні, то швидко сприймуть ці сигнали. Це тільки додасть напруженість у ваші взаємини, пов’язані з домашньою роботою

ПОРАДИ, ЯКІ МОЖУТЬ НАВАТИ БАТЬКИ

СВОЇМ ДІТЯМ ПРИ ПІДГОТОВЦІ УСНИХ ТА ПИСЬМОВИХ ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ

При підготовці усних завдань:
⦁ пригадай, що розповідав на уроці вчитель;
⦁ прочитай текст повністю, у разі необхідності скористайся малюнками, схемами, словниками;
⦁ читай текст уважно, намагаючись запам’ятати найголовніше;
⦁ щоб краще запам’ятати матеріал: назви, визначення, дати – запиши їх у чернетці;
⦁ закрий книгу і спробуй подумки уявити розділи або частини прочитаного тексту, спробуй переказати прочитане;
⦁ прочитай текст ще раз, звертаючи особливу увагу на ті місця, які погано запам’яталися;
⦁ розкажи прочитане про себе і вголос;
⦁ якщо інформація погано запам’ятовується, можна написати короткий план прочитаного змісту, використовуючи його.

При підготовці письмових завдань:
⦁ уважно прочитай завдання, подумай, які правила необхідно застосувати у вправі, якщо забув, то подивися у підручнику;
⦁ якщо необхідно, подивися, як виконувалися аналогічні завдання на уроці у класі;
⦁ виконуючи завдання, пиши не поспішаючи, але й не занадто повільно;
⦁ не відволікайся на сторонні справи;
⦁ якщо не зрозумілий зміст вправи, попроси допомоги у дорослих;
⦁ важкі завдання спочатку запиши у чернетку, а після перевірки батьків перепиши у зошит.
Шановні батьки! Постарайтесь забезпечити дитині спокійну, доброзичливу обстановку, чіткий режим, зробіть так, щоб п’ятикласник відчув вашу підтримку та допомогу.