Память, мислення і мовлення by Канівець Наталя Віталіївна - Illustrated by Память, мислення. мовлення - Ourboox.com
This free e-book was created with
Ourboox.com

Create your own amazing e-book!
It's simple and free.

Start now

Память, мислення і мовлення

by

Artwork: Память, мислення. мовлення

Старший викладач з професійно-теоретичної підготовки з професії "Кухар"
  • Joined Apr 2020
  • Published Books 50

Тема: Пам’ять, мислення і мовлення

(опорний конспект)

Мета уроку: вивчити психологічні процеси, такі як пам’ять, мислення і мовлення

Тип уроку: формування вмінь та навичок

Методи навчання: навчальна лекція

Дидактичне забезпечення уроку: опорний конспект

 

І. План вивчення теми уроку:

  1. Пам’ять
  2. Мислення
  3. Мовлення
2

1.Пам’ять

 

Пам’ять – це психічний процес зйомки, збереження і відтворення людиною свого досвіду.

 

Накопичувальний людиною життєвий досвід зберігається в його свідомості у вигляді уявлень – образів речей, людей або подій. Розвиток пам’яті полягає в освіті і закріпленні тимчасової зв’язку між діючими подразниками і відповідною реакцією організму.

 

Уявлення постійно необхідні в роботі кухаря або кондитера. Наприклад, шеф-кухар дає розпорядження, які страви чи вироби виготовити. При цьому йому не доводиться робити  креслення, так як будь-який кухар має уявлення про те, як готуються ті чи інші страви.

 

 

 

3

Уявлення виникають в результаті численного сприйняття одних і тих же предметів.

Уявлення бувають:

  • зоровими(кухар подумки бачить предмети, що знаходяться на виробничому столі),
  • слуховими,
  • нюховими(уявлення про ту або іншу страву за його запаху),
  • дотикові(представляє дотик до посуду, продуктів ).

Всі ці уявлення виникають на основі знайомих йому відчуттів і сприйнять.

Вище вказувалося, що для формування того чи іншого уявлення необхідний подразник – образ або слово. У взаємовідносинах з колегами основним подразником служить слово. Ввічливе вітання, м’яка інтонація мови створюють у них уявлення про те, що їх добре обслужать. У той же час безособові, стандартні слова привітання, виголошені нудним, маловиразним тоном, можуть викликати уявлення про байдужість до інших.

 

 

4

Уявлення можуть бути

  • загальними (ресторан, кафе) і
  • одиничними (фірмова страва).

Якщо, наприклад, відвідувач просить пояснити переваги фірмової страви, то формування уявлення про нього буде залежати від повноти, точності і яскравості розповіді кухаря. Характеризуючи страву, він повинен підкреслити його смакові переваги і спосіб приготування. Причому чим емоційніший опис страви ( «добре просмажений лангет з вирізки», «гарнірувати свіжими огірками і помідорами зі смаженою картоплею »,« володіє пікантним смаком »), тим сильніше будуть емоції, пов’язані з поданням, тим воно повніше і яскравіше у відвідувачів.

 

 

5

Основні процеси пам’яті можна умовно розчленувати на відносно самостійні стадії:

  • запам’ятовування,
  • збереження,
  • відтворення.

Запам’ятовування – це закріплення нового шляхом його зв’язування з придбаним раніше. Запам’ятовування предметів, осіб людей, вчинків, думок і почуттів може бути мимовільним і довільним.

Мимоволі , тобто ненавмисно, запам’ятовується те, що викликає у людини інтерес або потреба.       Довільне запам’ятовування (навмисне, цілеспрямоване) досягається при використанні різних прийомів і методів, які полегшують запам’ятовування.

 

 

6

Запам’ятовування може бути

механічним або смисловим .

Кухареві, кондитеру необхідно утримувати в пам’яті величезну кількість інформації: рецепти страв і напоїв, їх смакові особливості, правила оформлення, порціонування.

Механічно, тобто шляхом повторення, запам’ятовувати всі ці відомості важко.

Найбільш продуктивно смислове запам’ятовування, яке досягається шляхом активної розумової роботи, розширення кругозору. В результаті в свідомості утворюються нові зв’язки, які легко закріплюються. Зрозуміло, при запам’ятовуванні професійно необхідної інформації велику роль відіграють інтерес до своєї професії, прагнення підвищити кваліфікацію, а також матеріальні стимули.

 

7

Існує кілька типів пам’яті.

 

Наочно-образна – це пам’ять на уявлення та образи. Людина, що володіє пам’яттю цього типу, може легко відтворити в своїй свідомості образи предметів з точним описом їх форми, кольору, смаку, запаху. Образна пам’ять буває зоровою, слуховий, дотиковий, нюхової, смакової. Цей тип пам’яті особливо необхідний працівникам громадського харчування, оскільки дозволяє їм пам’ятати специфічний смак і запах багатьох продуктів. Так, кухар може визначити сортність вершкового масла по його смаком і зовнішнім виглядом.

 

Емоційна – це пам’ять на почуття.

 

Рухова – це пам’ять на рухи.

 

Словесно-логічна (смислова) – це пам’ять, викликана впливом слова на свідомість. Людина, що володіє цим типом пам’яті, легко запам’ятовує, зберігає, а потім відтворює почуте їм словесне повідомлення. Це можуть бути, наприклад, прохання про смаженні м’ясної страви до певного кольору, «з корочкою» або «без корочки», ступеня обсмажування, характер гарніру, використанні соусів і т. П.

8
  1. Мислення

Мислення – психічний процес відображення в свідомості людини загальних властивостей предметів і явищ, а також зв’язків між ними.

З допомогою мислення людина пізнає навколишній світ. Мислення являє собою узагальнене і опосередковане (непряме) відображення дійсності.

Найважливішою особливістю мислення є його зв’язок з промовою. За допомогою мови людина узагальнює в словесній формі відображається дійсність.

В процесі мислення виробляються ті чи інші варіанти майбутніх дій. Отримуючи інформацію у вигляді відчуттів і сприймань, мозок людини фільтрує її. Відбираючи необхідну інформацію, він на її основі ставить завдання, формує схеми і плани їх вирішення, розчленування завдання на частини, вибору оптимального варіанту їх виконання.

9

Розрізняють такі види мислення:

  • практичне,
  • конкретно-образне,
  • теоретичне.

Практичне мислення спрямоване на вирішення практичних завдань. Вона зумовлена практичними діями. Так, перш ніж приступити до обслуговування учасників великих заходів (з’їздів, конференцій, нарад), завідувач виробництвом ресторану спільно із замовником розробляє меню комплексних сніданків, обідів, вечерь в двох-трьох варіантах.

Конкретно-образне мислення проявляється в тому, що при вирішенні завдання користуються наочними образами.

 

10
  1. Мовлення

Зв’язок мислення з промовою проявляється в умінні висловлювати загальні властивості і зв’язку предметів і явищ. Досконало володіти мовою – одне з головних професійних якостей працівників ресторанного господарства. Їх мова повинна бути добре розвинена, з багатим словниковим запасом.

Річчю людина користується в цілях спілкування.

Мова про себе, коли людина думає, називається внутрішньої . Мова, призначена для інших,- зовнішня , або діалогічна. У діалогічної мови люди ставлять один одному запитання, відповідають на них, висловлюють згоду або незгоду.

11

Культура мови кухаря залежить від обсягу його словникового запасу,. інтонаційної забарвлення, вміння викладати думки образно і в той же час зрозуміло.

 

Будь-яка мова характеризується

  • змістовністю,
  • виразністю і
  • спонукальністю.

 

Змістовність передбачає багатство, значущість і доказовість думок.  Не кількість слів, а глибина думок – ось що становить справжнє багатство мови.

Виразність мови – це її емоційна забарвленість. Яскрава, образна мова надовго запам’ятовується.

Спонукальність – вплив мови на думки, почуття і волю слухача.

12

Для працівників їдальні, кафе, ресторану дуже важливо в зверненні, в розмові виділяти слова- запрошення, правильно вимовляти назви страв, напоїв. Лаконічна і точна характеристика смакових якостей страв може бути в той же час образної, емоційної, супроводжуватися приємною мімікою, скупими жестами.

 

Домашнє завдання:

Законспектувати і вивчити.

13
This free e-book was created with
Ourboox.com

Create your own amazing e-book!
It's simple and free.

Start now

Ad Remove Ads [X]
Skip to content