Матеріали семінару заступників директорів з навчально-виховної роботи by Olga Plahotnik - Ourboox.com
This free e-book was created with
Ourboox.com

Create your own amazing e-book!
It's simple and free.

Start now

Матеріали семінару заступників директорів з навчально-виховної роботи

  • Joined Mar 2021
  • Published Books 2
Матеріали семінару заступників директорів з навчально-виховної роботи by Olga Plahotnik - Ourboox.com
«Нова́ украї́нська шко́ла» – реформа шкільництва Міністерства освіти та науки, яка передбачала створення школи, де діти будуть навчатися через діяльність, «у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, а й вміння застосовувати їх у житті».
Іннова́ція – ідея, новітній продукт в галузі техніки, технології, організації праці, управління, а також у інших сферах наукової та соціальної діяльності, засноване на використанні досягнень науки і передового досвіду, є кінцевим результатом інноваційної діяльності.
Проєкт – це обмежена в часі, ресурсах та вимогах якості унікальна сукупність процесів, направлена на створення нової цінності. У зв’язку з широким використанням технологій управління проєктами у різних галузях знань, існує багато визначень терміна «проєкт».
Якість освіти це комплекс характеристик освітнього процесу, що визначають послідовне та практично ефективне формування особистісної компетентності. Тут можна виділити три групи характеристик: якість потенціалу досягнення мети освіти, якість процесу формування та якість результату освіти.
2
Матеріали семінару заступників директорів з навчально-виховної роботи by Olga Plahotnik - Ourboox.com
НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА
Нормативні документи (законодавство, підзаконні акти)
  1. Закон України “Про освіту”
  2. Закон України “Про повну загальну середню освіту”
  3. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року№ 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»
  4. Постанова від 21 лютого 2018 р. №87 “Про затвердження Державного стандарту початкової освіти»
  5. РОЗПОРЯДЖЕННЯ Кабінету Міністрів від 14 грудня 2016 р. № 988-р “Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року”
  6. Про затвердження плану заходів на 2017 – 2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа».
  7. Положення про сертифікацію педагогічних працівників (зі змінами від 24.12.2019 р.)
Наукова, науково-методична інформація
  1. Концепція Нової української школи
    2. Щодо тривалості уроку в початковій школі. Лист МОН Українивід 02.04.2018 №1/9-190“Щодо скороченої тривалості уроку для учнів початкової школи”
    3. Професійний стандарт „Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти”
Навчальні програми, методичні рекомендації
  1. Наказ МОН України№268 від 21.03.2018 “Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти”
  2. Типові освітні програми, розроблені під керівництвом О.Я. Савченко, Р.Б.Шияна
  3. Наказ МОН України від 20.04.2018 № 407 “Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня”
4. Типові освітні та навчальні програми для 2-4-х класів закладів загальної середньої освіти
  1. Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу 2019-2020 н.р
6. Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів третього класу 2020-2021 н.р
7. Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році
8. Перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання у початкових класах закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою
9. Лист МОН від 27.06.2019 № 1/9-414 “Деякі питання щодо створення у 2019/2020 н.р. безпечного освітнього середовища, формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок”
Ведення документації
  1. Інструкція з діловодства у закладах загальної середньої освіти
  2. Наказ МОН від 08.04.2015 № 412«Про затвердження Інструкції щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів».
  3. Наказ МОН № 240 від 23 черня 2000 «Про затвердження Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах I – III ступенів»,відновлена наказом МОН від 29.11.2013р. №1655.
  4. Наказ МОНМСУ №423 від 10 травня 2011 «Про затвердження єдиних зразків ведення обов’язкової ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ст. усіх форм власності”.
4
МЕТОДИЧНА та ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ
В ЗАКЛАДІ З ПИТАНЬ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ НУШ
(2018-2021 роки)
Засідання педагогічних рад:
– «Сучасні освітні практичні інструменти вчителя – запорука успішного процесу навчання ХХІ століття». Практична частина «Калейдоскоп сучасних освітніх практичних інструментів учителя Нової української школи». Віртуальна подорож «Один день НУШ». Девіз «Українська школа буде успішною, якщо до неї прийде успішний учитель (28.10.2020 року).
– Створення сприятливого середовища для набуття соціального досвіду учнями в умовах НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ (16.04.2020 рік).
https://plahotnik-olya.blogspot.com/2020/04/blog-post_16.html
– «Формування активної, адаптованої, відповідальної та стратегічно мислячої юної особистості: реалії, проблеми та результати в просторі освітніх можливостей».
– «Нова українська школа – простір освітніх можливостей» (23.10.2018 рік).
https://plahotnik-olya.blogspot.com/2018/12/blog-post_28.html
Засідання ШПЦК вчителів початкових класів:
– «Розвиток пізнавальної сфери молодшого школяра: що слід знати вчителю» (2020 рік).
– «Впровадження здоров’язберігаючих технологій в освітній процес у початковій школі» (2020 рік).
– «STEM – освіта з початкових класів» (2020 рік).
– «Професійний стандарт. Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти» (2020 рік).
– «Розвиток соціальної компетентності молодших школярів на уроках методом ігрової діяльності» (2020 рік).
– «Успішний вчитель – це успішні учні» (2019 рік).
– «Педагогічні відкриття у вихованні соціальної особистості початкової школи в умовах НУШ» (2019 рік).
– «Розвиток соціальної компетентності школярів на уроках в сучасній школі» (2019 рік).
– «Адаптація першого класу, або як допомогти першокласникам успішно адаптуватися до школи в рамках НУШ» (2019 рік).
– Диспут «Самовдосконалення професійного росту вчителів» (2019 рік).
– Дискусія «Комп’ютерна підтримка уроків у початковій школі» (2018 рік).
– Круглий стіл «Інтерактивне навчання в системі новітніх технологій» (2018 рік).
– Майстер – клас «Використання інноваційних технологій на уроках літературного читання» (2018 рік).
– Майстер – клас «Впровадження змісту ігрового навчання в педагогічну практику»         (2018 рік).
– Круглий стіл «Обдаровані діти. Форми і методи роботи з обдарованими дітьми» (2018 рік).
– Педагогічний тренінг «Педагогічна етика як важлива складова фахової майстерності вчителя» (2018 рік).
Єдині методичні дні:
«Багатовекторність діяльності вчителя – запорука високої стабільності якості знань учнів» (педагогічний старквест). Метою та завданнями заходу було: підвищити рівень знань вчителів про сучасні вимоги до професійних і особистісних якостей педагога та його нової ролі в організації навчання; презентувати нові методи та стратегії навчання учнів в умовах сучасної Нової української школи; допомогти вчителю усвідомити його роль в якісному зростанні учнів закладу; спонукати до професійного й особистісного самовдосконалення  (20.11.2019 року):
  • теоретичний блок «Вимоги до професійних й особистісних якостей освітян в умовах Нової української школи»;
  • відеоролик «Компетентний педагог»,
  • методичний діалог «Від педагогічної співпраці до багатовекторної діяльності» та «Рівні професійної компетентності та критерії результативності педагогічної діяльності вчителя»,
  • педагогічна трибуна «Моє покликання – бути педагогом освіти».
  • дискусія «НУШ – школа майбутнього»,
  • майстер-класу «Хмарні технології»,
  • вікторина «Вік живи – вік учись»,
  • вправи «Народ скаже, як зав’яже» та «Квітка толерантності»,
  • педагогічний стартквест «Майстерність і пошук».
https://plahotnik-olya.blogspot.com/2020/03/blog-post_52.html
«Від творчості педагога до творчості учня» (15.11.2018 року):
– методична оперативка «Впровадження компетентнісно орієнтованого підходу в освітній процес шляхом реалізації наскрізних ліній навчання»;
– лайфхаки для продуктивного й цікавого уроку «7 простих способів зробити кожен урок цікавим та корисним»;
– педагогічний консиліум з теми: «Творче використання різних шляхів удосконалення інноваційної діяльності для досягнення максимальної ефективності освітнього процесу в умовах Нової української школи»;
– засідання шкільних предметно – методичних комісій  «Удосконалення уроку як засіб творчого розвитку особистості учня в процесі навчання в школі» та «Інноваційні підходи до організації освітнього процесу на уроках (з предмету  чи галузі: природнича, лінгвістична, математична,  фізкультурно – оздоровча);
– виставка – презентація професійних наробок вчителів закладу;
– методичний діалог «Від педагогічної співпраці до педагогіки партнерства».
https://plahotnik-olya.blogspot.com/2018/12/15112018.html
Тиждень педагогічної майстерності «Від інноваційних технологій освіти через педагогічну майстерність учителя до формування особистості учня та підготовки його до життя в сучасних умовах» (січень 2019 року):
– педагогічний ярмарок «Використання інновацій, як механізм отримання кращої якості освіти» (керівник ШПК вчителів початкових класів Горбунова Н.В.), де присутні ознайомилися з інноваційними формами роботи, які застосовують класоводи нашої школи в освітньому процесі. Вчителі Скочко Л.В., Овсяник О.А. та Денисенко В.Л. провели практичні вправи із застосуванням Lego на різних етапах уроку. Вихователь групи продовженого дня Шевченко К.А. представила створені разом з учнями тематичні лепбуки;
– заняття з елементами тренінгу «Особистісне зростання вчителя»;
– методичний диспут «Сучасні форми організації освітньої діяльності здобувачів освіти, спрямовані на формування компетентної особистості»;
– дискусія «Урок учора, сьогодні, завтра», де вчителі розглянули питання сучасних форм організації освітньої діяльності, що спрямовані на формування компетентної особистості. Кожен учитель мав змогу висловити власні думки та ідеї, поділитися з присутніми власними спостереженнями та переконаннями;
– ділова гра «Я роблю так…», під час якої педагоги демонстрували найефективніші форми і методи, які вони використовують у власній практиці по формуванню ключових компетенцій, що визначає НУШ. Також вчителі грали в руханку «Один за всіх і всі за одного», яка дала змогу оцінити значення кожного учасника команди в організації групової форми роботи;
– засідання дискусійного клубу для класних керівників «Інноваційні форми організації виховної роботи – «за» і «проти»»;
– педагогічна дискусія «Як домогтися дисципліни на уроці?»;
– оформлено у фойє школи стенд «Від інноваційних технологій освіти через педагогічну майстерність учителя до формування особистості учня та підготовки його до життя в сучасних умовах», педагогічну виставку «Перетворення найбільш ефективних інновацій на повсякденну практику роботи педагога. Калейдоскоп інноваційних педагогічних технологій», виставку методичної літератури «На допомогу педагогічним працівникам» та  фотоколаж «Я іду на урок…», які відображали найбільш яскраві хвилини проведених під час тижня заходів та уроків;
https://plahotnik-olya.blogspot.com/2019/08/blog-post_21.html
Місячник педагогічної майстерності вчителів початкових класів «Творчість. Здобутки. Пошук» (січень 2019 року).
https://plahotnik-olya.blogspot.com/2019/08/blog-post_72.html
Педагогічний ярмарок «Використання інновацій, як механізм отримання кращої якості освіти» (2019 рік).
https://plahotnik-olya.blogspot.com/2019/08/blog-post_8.html
Методичний практикум «Використання Інтернет ресурсів у професійній діяльності подагогів. Основи on-line комунікації» (2020 рік).
Науково-практичний семінар «Сучасні освітні технології» (2020 рік).
Круглий стіл «Сучасні педагогічні технології – шлях до розвитку життєздатної творчої особистості» (2020 рік).
 
Семінар – практикум «Створення освітнього інноваційного середовища для професійного зростання педагогів з метою формування конструктивних мотивацій та особистої відповідальності учнів за здобуття знань в умовах реалізації нових стандартів освіти та соціалізації особистості» (2019 рік).
Ділова гра для педагогів та старшокласників з елементами тренінгу «Сучасному учню – сучасний педагог» (2019 рік).
 
Засідання предметно-методичної комісії вчителів 4 класів Межівської ОТГ (05.12.2018).
https://plahotnik-olya.blogspot.com/2018/12/4-05122018.html
Засідання предметно-методичної комісії вихователів груп продовженого дня Межівської ОТГ по темі «Впровадження креативної освіти в освітній процес молодших школярів, формування інтелектуальних і творчих здібностей школярів шляхом активізації пізнавальної діяльності у процесі роботи груп продовженого дня» з метою формування особистості нового покоління відповідно до вимог концепції Нової української школи (29.11.2018 року):
– презентація портфоліо «Впровадження креативної освіти в освітній процес молодших школярів»;
– калейдоскоп інтерактивних вправ.
https://plahotnik-olya.blogspot.com/2018/12/29112018.html
5

6
ПРАКТИЧНЕ ВПРОВАДЖЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ НУШ
     За час впровадження Концепції Нової української школи вчителі 1-3 класів працювали над створенням і реалізацією проєктів:
Горбунова Н.В., вчитель 1-А класу: «Дбай про своє здоров’я», «Збережемо довкілля», «Моя країна», «Вода-чарівниця».
Яковенко Н.О., вчитель 1-Б класу: «Осінь» (лепбук).
Денисенко В.М., вчитель 2 класу: «Кімнатні рослини взимку», «Леся Українка «Мамо, іде вже зима», «Моє майбутнє».
Скочко Л.В., вчитель 3-А класу: «Збережемо довкілля», «Україна – наша батьківщина», «Ми – школярики» (лепбук), «Пори року» (лепбук).
Овсяник О.А., вчитель 3-Б класу: «Збережи довкілля», «Червона книга України», «Вірші улюблених поетів».
Жовнір Н.І., вчитель англійської мови: «Створюємо подарунок» (закріплення по темі «День народження»), «Розмалюй тиждень» (створили квітку), «Мій день» (колаж дитячих малюнків).
Яковенко Л.А., вчитель німецької мови: «Знайомство» (виготовлення пальчикових ляльок), «Улюблена їжа» (створення колажу), «Привітання з Новим роком» (виготовлення листівки з привітаннями), «Моє родинне дерево» (майстрування родинного дерева), «Я і школа» (виготовлення лепбука за темою), «Здорова їжа» (створення колажів), «Наш клас» (виготовлення фотоколажу), «Гарний одяг» (виготовлення ляльки і одягу з паперу), «Наше дозвілля».
Рубан І.М., вчитель трудового навчання у 3-Б класі: «Веселе жабенятко», «Співучий півник», «Орнаментальна ваза», «Букет квітів для матусі ».
Фотоколаж «Я іду на урок».
            Цікавими для дітей стали інноваційні форми та методи навчання, інтерактивні вправи, нестандартні уроки, які вчителі активно використовують в освітньому процесі:
Горбунова Н.В.: кооперативне навчання (робота в парах, робота в групах, карусель, два-чотири всі разом), колективно-групове навчання (мікрофон, незакінчене речення, мозковий штурм, ажурна пилка), навчання у грі (імітаційні ігри, ігри за ролями, дидактичні ігри), нетрадиційні уроки (урок-конкурс, урок-вікторина, рольова гра, урок з дидактичною грою, урок-змагання).
Яковенко Н.О., вчитель 1-Б класу: використання кубика Блума, шість капелюхів, рольві ігри, мозковий штурм, уроки-дискусїї.
Денисенко В.М., вчитель 2 класу: розвиток критичного мислення (піраміда Блума), інтерактивна вправа «Кластер», навчання у грі (імітаційні ігри, ігри за ролями, дидактичні ігри), капелюшки де Боно, вправа «Біном навчання»,  робота в групах та парах.
Скочко Л.В., вчитель 3-А класу: робота в парах («Стратегія», «Рафт»); робота в групах («Стратегія», «Ромашка Блума»); вправи «Крісло автора», «Сенкан», «Асоціативний кущ», «Передбачення»; інтерактивні вправи «Шість цеглинок», «Запам’ятайка», «Сортуємо – складаємо», «Попробуй, що можеш».
Овсяник О.А., вчитель 3-Б класу: інтерактивні вправи «Шість цеглинок», «Сортуємо – складаємо», «Дружба», читання з передбаченням, мікрофон, асоціативний кущ, розгадування кросворду, мої очікування.
Жовнір Н.І., вчитель англійської мови: гра «Бінго», гра «Лото», інсценізація діалогів з використанням «Лялькового театру», гра «Сладаємо кошик на пікнік», ігрові форми роботи: «Що я отримав у подарунок», «Знайди пару», «Полювання», «Магазин». «Що зайве?», «Кольоровий дощ», «Зоряний дощ».
7

8
ЗАСІДАННЯ ДИСКУСІЙНОГО КЛУБУ
ШКІЛЬНОЇ ПРЕДМЕТНО МЕТОДИЧНОЇ КОМІСІЇ
ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
Керівник Горбунова Н.В.
    Головна мета Нової української школи – створити школу, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й вміння застосовувати їх у житті.
   НУШ – це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Ключова зміна для учнів стосується підходів до навчання та змісту освіти, адже головне завдання НУШ – виховати інноватора та громадянина, який вміє ухвалювати відповідальні рішення та дотримується прав людини.
   Отже, НУШ – це принципово інший підхід до освіти дітей, буквально розворот на 180 градусів. У такій школі дітей вчать мислити критично, вміти висловлювати свою думку, виробляють соціальні цінності. У центр ставиться не програма, під яку підганяється особистість, а навпаки – дитина.  І загальна мета реформи – це школа, в якій учням комфортно навчатися, яка вчить застосовувати отримані знання і вміння в житті.
Першопрохідцями реформи стають не лише освітяни, але і батьки першачків, які поринають у навчальний процес разом зі своїми дітьми.
   Ми третій рік працюємо за новою Концепцією. Отже, мета сьогоднішнього засідання шкільної предметно – циклової комісії початкових класів обговорити плюси і мінуси шкільної реформи.
   Я тільки перший рік працюю за програмою НУШ. Майже все по-новому: новий підхід до навчання, до виховання, до спілкування, як вчителя з дітьми, так і дітей з учителем. Ця реформа в освіті потрібна була як нам, педагогам, так і учням. Нарешті ми почали навчати і виховувати особистостей, які критично мислять, вміють співпрацювати один з одним і від першого класу вчаться до життя у соціумі.  Для мене це був рік змін і водночас відкриття нових можливостей як для самої себе, так і для своїх учнів.
   Я хочу відмітити велику ділянку роботи в НУШ – це ІГРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ.
  1. Узагалі, діти набагато легше адаптуються до школи, адже навчання відбувається в ігровій формі. Тобто немає такого різкого переходу від дитсадка до школи.
  2. Усі ігрові елементи (кубики лего, килимки, дошка) розважають дітей, і важливо, що граючись, вони повторюють і закріплюють матеріал. Але для вчительки це звісно виклик: їй треба більше готуватися, шукати нові ігри, віршики, пісеньки за різними темами, витрачатися на принтер, папір тощо.
  3. Кубики Лего можна використовувати на різних етапах і видах роботи. Але Lego збирати на нових партах незручно — кубики падають додолу.
  4. Але завдяки ігровій формі дитина входить в навчальний процес підсвідомо і залишається в ньому.
Виступи вчителів початкових класів:
Овсяник О.А. – ДИТИНОЦЕНТРИЗМ;
Денисенко В.Л. – НАПОВНЮВАНІСТЬ КЛАСІВ;
Яковенко Н.О. – ВЧИТЕЛЬ НУШ;
Скочко Л.В. – ОЦІНЮВАННЯ;
Мозуляка А.О. – ОСНАЩЕННЯ.
   Що ж, якихось критичних недоліків НУШ, які не можна було б виправити, ми не почули ні від батьків, ні від вчителів. Батьки зараз говорять, що дітям справді стало цікаво, і для них досвід школи рівнозначний досвіду цікавої пригоди і дає емоційний заряд. Ігровий підхід дозволяє дітям легко засвоювати базові знання. Схоже, новий підхід до навчання, все ж таки, переважає стару модель, яка десятки років не змінювалася відповідно до вимог сучасності.
   Але вже зараз переважна більшість батьків, яких  опитували вчителі, схвально сприймає ці зміни, а близько 20% батьків сказали, що це треба було впроваджувати ще раніше. Утім, наскільки освітня реформа виявиться успішною в цілому – покаже лише час.
   Звісно, для більш точних висновків треба дочекатися, щоб ті, хто у 2018 році пішов у НУШ, склали ДПА після 4 класу і їхні результати можна було порівняти з результатами тих, хто навчався за старим стандартом.
9

10
ШКОЛА НУШ В МАЙБУТНЬОМУ
 Навчання – це не просто передача знань від учителя до учнів.
Це – розширення свідомості й зміни реальності.
     Щойно дитина переступає поріг початкової школи, на плечі вчителя лягає надзавдання:
– не розгубити того, що закладено в ній природою;
– розвинути навички, її задатки й здібності;
– «витягнути» назовні приховані таланти;
– дати дитині змогу виявити себе й відчути свою значимість.
     Усе це в руках і в компетенції вчителя. За чотири роки початкової школи він має налагодити співпрацю з кожною дитиною.
    У кожного вчителя є свої улюблені методики, технології, прийоми для побудови гармонійних і конструктивних взаємин з учнями. Мій секрет – використання інноваційних та проєктних технологій в рамках НУШ, що значно підвищує якість навчання. Підтвердженням цієї думки є мої практично апробовані лепбук-проєкти. Для мене це не лише методика, а й модель, особливий підхід. Складаючи лепбук, ми з дітьми проєктуємо нашу діяльність за темою, що вивчається.  Саме ці напрямки лежать в основі сучасної освіти.  При цьому, найважливішу роль відіграє практичне застосування отриманих знань: учні не просто ознайомлюються з новими напрямами розвитку іншомовного мовлення, а й навчаються реалізовувати вивчене на практиці.
     Поєднуємо різні навчальні предмети: природознавство, Я досліджую світ, читання, українську мову, математику та інші. Обов’язковим є застосовування змістових ліній.
     Тож  лепбук-проєкти це:
  – дієве поле для творчості вчителя й учнів.
  – компетентнісне навчання.
  – напрям в освіті, при якому  посилюється основний компонент + інноваційні технології. Технології використовуються для підвищення якості вивчення творчих дисциплін поетапно.
 Етап 1: пошук. Насамперед, ми з учнями на уроці починаємо шукати інформацію. Вдома учні продовжують пошуки разом з батьками. Як результат – у них поліпшуються навички роботи з інтернет-пошуковиками, адже теоретичні знання виходять за межі стандартного підручника. На етапі пошуку інформації учні дізнаються про чимало інших матеріалів, які можуть знадобитися. Зі зберігання цих «знахідок» і починається створення спільного  лепбук-проєкту.
Етап 2: На наступному етапі науково-пошукову роботу ми поєднуємо з технологіями. Протягом деякого часу спостерігаємо, що в нас вийшло. Подальша робота потребує певних знань, тож учні спочатку  знаходять інформацію тепер уже про те, як правильно це робити. Так вони  здобувають  практичні вміння й новий життєвий досвід.
Етап 3  має виконувати не лише естетичну, а й дослідну функцію. У віці 6-10 років учні надзвичайно допитливі. Їм треба все бачити, до всього доторкатися руками. Мотивувати й дозволяти їм це робити – значить сприяти формуванню цілісних комплексних знань. А для цього ми з учнями продумуємо дизайн самого проєкту: він має бути не тільки змістовним, а й красиво оформленим, як це люблять діти.
Етап 4: під час роботи над проєктомініціатива, творчість дитини  скрізь і всюди. На кожному етапі роботи учні мають мати змогу здобувати лексико-граматичні знання, ознайомлюватися з їх поняттями. Учні знаходять: оптимальні форми, розміри та інші даних, що потрібні для конструювання діалогу, монологу, опису тощо.
     Стрімка еволюція технологій веде до того, що незабаром найбільш популярними та перспективними на планеті фахівцями стануть програмісти, IT-фахівці, інженери, професіонали в галузі високих технологій і т.д.
     У віддаленому майбутньому з’являться професії, про які зараз навіть уявити важко, всі вони будуть пов’язані з технологією і високо технологічним виробництвом на стику з іншими науками. Особливо будуть затребувані фахівці нано-технологій. І тут без володіння іноземною мовою не обійтися.
    У лепбук-освіті активно розвивається креативний напрямок, що включає творчі та художні дисципліни: дизайн, естетика і т.д. Тому що майбутнє, засноване виключно на науці, навряд чи когось порадує. Майбутнє, яке втілює в собі синтез науки та технології, хвилює нас вже зараз. Саме тому вже сьогодні потрібно думати, як виховати кращих представників такого майбутнього.
    На думку американських вчених спроба активізувати освіту тільки в напрямку набуття знань без паралельного розвитку може призвести до того, що молоде покоління позбудеться навичок креативності.
    У штаті Массачусетс, наприклад, прийнято законодавство, яке зобов’язує проводити рейтинг шкіл не тільки за рівнем виконання учнями стандартних тестів, але також і по тому, наскільки навчальний план кожної школи сприяє посиленню креативності учнів. Так званий «індекс креативності».
    Сучасна світа є основою підготовки співробітників в області високих технологій.  Лепбук-проєкти розвивають здібності до дослідницької, аналітичної роботи, експериментування та критичного мислення.
    Концепція «Нової української школи» ставить особливі вимоги до шкільного вчителя. Його креативність, комунікативність, мобільність, толерантність мають відповідати запитам сучасних учнів.
    Реальність швидко змінюється і нам складно передбачити, у якому світі житимуть наші діти. Навчання протягом життя – один із ключових принципів, який дозволяє людині бути гнучким та швидко адаптовуватись у нових життєвих ситуаціях, приймати виклики і бути успішним у новому середовищі. Тому, за допомогою відповідної поведінки учителя, учнів  націлюються на позитивне ставлення до вивчення мови, на формування первинних навичок спостереження за власними діями та діями однокласників, що призводить до самоусвідомлення та усвідомлення власного поступу в іншомовному навчанні. Самоусвідомлення і самоспостереження є першим кроком до формування первинних навиків самооцінювання в класах уже основної школи,  відправним пунктом траєкторії, націленої на розвиток учнівської автономії на старшому етапі середньої школи, що є необхідним умінням та умовою для успішного навчання її випускників у майбутньому.
    Отже, випускник початкових класів повинен мати якісні характеристики:
  • упевненість в собі,
  • відчуття повноцінності,
  • старанність,
  • працелюбність,
  • самостійність,
  • дисциплінованість,
  • мотивація досягнення успіху,
  • повинен уміти слухати і чути,
  • критично мислити і мати почуття самоконтролю,
  • опанувати навички навчальної діяльності,
  • прості навички самоконтролю навчальних дій,
  • культуру поведінки і мови,
  • основи особистої гігієни,
  • здорового способу життя.
Вчитель німецької мови Яковенко Лілія Анатоліївна
11

12
     Творчий учитель – компетентний випускник
     Головним методичним завданням науково – методичної роботи школи є розвиток інноваційної особистості, здатної до життєтворчості та самореалізації у нових соціальних умовах, тобто пошук шляхів активізації творчих здібностей учителя та учня на засадах особистісно-орієнтованого та компетентнісного підходів.
     Головна мета – це зростання педагогічної майстерності педагогічного колективу і кожного вчителя зокрема.
     Найважливіші принципи, на основі яких здійснювалася науково-методична робота в школі – це системність, зв’язок із життям, актуальність, науковість, наступність, творчий характер, урахування особливостей закладу, диференційований підхід до вчителів, пошук найважливіших, пріоритетних проблем і напрямів підвищення кваліфікації та форм роботи з учителями.
    За період реалізації Концепції НУШ вчителями нашої школи укомплектовані:
Методичні посібники :
            – «Самоосвіта педагога як умова підвищення його професійної компетентності»,
         – «Практичні поради, як запобігти появі непорозумінь з учнями та зривів уроків, створивши атмосферу доброзичливості і порядку під час навчання».
 
Спільний проєкт «Школа соціального успіху для кожного учня» (2019 рік).
 
Методичні проєкти:
Скочко Л.В. «Створення сприятливого середовища для набуття соціального досвіду учнями в умовах НУШ».
Денисенко В.Л. «Забезпечення умов для інтелектуального, соціального, морального розвитку молодших школярів шляхами використання інтерактивних методів навчання».
Овсяник О.А. «Активізація пізнавальної діяльності шляхом впровадження інтерактивних технологій».
 
Посібники:
Овсяник О.А. «Довідничок – порадничок» (для учнів 1 класу).
Сочко Л.В., Овсяник О.А. «Практичний посібник вправ «Досліджуй разом з нами» (для учнів 2-3 класів).
 
Методичні бюлетені:
– «Класифікація педагогічних інновацій за складовими та компонентами педагогічного процесу в системі освіти України»,
– «Підходи до оцінювання сформованості основних груп компетентностей учнів»,
– «Родзинки досвіду педагогів школи»;
На високому методичному рівні вчитель мистецтва Первій Л. А. провела майстер-класи на практичній конференції представників освітніх закладів Межівського ОТГ та для вчителів мистецтва у ВНЗО «ДАНО» ДОР» під час проведення семінару «EDU-FEST-DNIPRO».
З метою реалізації Концепції Нової української школи з предмету «Мистецтво» Лариса Анатоліївна укомплектувала власні посібники для учнів 1, 2 та 3 класів.
13

14
З ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ НУШ В ОСНОВНУ:
ПРОБЛЕМИ НАСТУПНОСТІ
     Перехід учнів з початкової НУШ в середню ланку школи – одна з педагогічно найбільш складних проблем, а період адаптації в 5-му класі – один з найважчих періодів шкільного навчання. В останні роки в педагогічній і психологічній літературі багато говориться про складності цього періоду навчання, що він став сприйматися мало не як об’єктивна криза розвитку дітей 9-10 років, що породжує серйозні педагогічні проблеми.
     Підстав для такого твердження більш ніж достатньо: стан дітей в цей період з педагогічної точки зору характеризується низькою організованістю, іноді недисциплінованістю, зниженням інтересу до навчання та її результатами, з психологічної – зниженням самооцінки, високим рівнем ситуативної тривожності. Це означає, що збільшується число дітей, що зазнають значні труднощі при навчанні та адаптації до нових умов організації навчального процесу.
     Для них особливо важлива правильна організація адаптаційного періоду при переході з початкової школи НУШ в середню ланку, який розпочинається з січня місяця і триватиме до листопада.
     Перехідний період з початкової школи в 5 клас в новому навчальному році позначиться на всіх: учнях, педагогах, батьках, адміністрації школи, фахівцях психолого-педагогічної служби та інших учасниках освітнього процесу в умовах НУШ. Тому наслідки можуть бути неочікуваними і зумовленими:
1 Об’єктивними чинниками труднощів адаптаційного періоду:
– новий класний керівник;
– 12 учителів – предметників замість одного у 1-4 класах;
– один урок на тиждень з ряду предметів.
2.Суб’єктивними чинниками труднощів адаптаційного періоду:
2.1.Зміною соціальної обстановки.
2.2.Зміною ролі учня.
2.3.Збільшенням навчального навантаження.
2.4.Неузгодженість критеріїв оцінювання та вимог до перевірки зошитів у початковій і основних ланках освіти.
2.5. Зростання обсягів завдань і темпу навчальної діяльності, вимог до рівня виконання завдань.
2.6.Нестиковкою програм початкової школи НУШ та основної школи.
2.7.Відмінністю вимог з боку вчителів – предметників.
2.8.Зміною стилю спілкування вчителів з дітьми.
2.9. Збільшення частки самостійної діяльності учнів та обсягів домашніх завдань.
2.10.Зниження мотивації до навчальної діяльності.
2.11. Відсутність можливості проводити додаткові індивідуальні уроки з учнями, які не вивчили домашнє завдання, або пропустили урок, а він один на тиждень (як це було у 1-4 класах після уроків).
2.12. Очікування батьків на продовження відмінного навчання дітей, фізично можуть виявитися неможливими з їх сторони: цей період показує, що вони дуже розгублені, не можуть зрозуміти, як будувати стосунки з педагогами, які вимоги обов’язкові для виконання – до школяра вперше пред’являється багато вимог з боку багатьох людей. На п’ятикласника обрушиться потік інформації з незрозумілими для нього словами, термінами.
Є і така категорія дітей, які в силу свого емоційного стану, створюють безліч організаційних труднощів. Батьки в цей час не враховують об’єктивні та суб’єктивні зміни в оточенні дітей, ставлять їм завищені вимоги і цим викликають у них ще більший стрес і збайдужіння до навчання.
Серед перших кроків, які мають сприяти успіху адаптаційного періоду майбутніх п’ятикласників такі:
Кроки класоводів:
  1. Знайомство зі школою ІІ ступеня та майбутнім класним керівником.
  2. Залучення майбутнього класного керівника 5-го класу до шкільного життя учнів 4-го класу.
  3. Вивчення індивідуальних особливостей кожної дитини, проектування шляхів її розвитку.
Кроки практичного психолога:
  1. Діагностика очікувань та тривожності учнів, батьків, учителів, пов’язаних з майбутнім навчальним періодом, відповідна корекційна робота.
  2. Вивчення індивідуальних особливостей кожної дитини, проєктування шляхів її розвитку.
Кроки заступника директора з НВР:
  1. Взаємовідвідування уроків педагогами 4 і 5 класів;
  2. Завчасне складання навчальних планів, визначення їх варіативної складової, завантаження учнів у гуртках та їхня участь у різних позаурочних заходах.
  3. З’ясування рівня забезпечення підручниками.
Кроки для батьків :
Поінформованість педагогів про стан здоров’я, матеріально – побутові умови майбутніх п’ятикласників, їхні стосунки з батьками, віросповідання.
Успішність школяра залежить від рівня сформованості загально навчальних умінь та навичок, а відповідальність за їх формування несуть учителі початкових класів.
Аби завчасно підготувати випускника початкової школи до продовження навчання в основній ланці, вчителі 1-4-х класів спрямовують діяльність у таких напрямках:
– розвиток мовлення дитини, формування вміння користуватися довідковою літературою;
– використання у навчальному процесі таких форм організації діяльності як:  віртуальні екскурсії, дидактичні та рольові ігри, дискусії, практикуми;
– проведення інтегрованих уроків з метою демонстрації зв’язків між різними галузями науки;
– створення в колективі позивного мікроклімату, ситуації успіху, сприяння усвідомленню кожною дитиною власної значущості та цінності інших особливостей.
1.1. З метою подолання неузгодженості в роботі класоводів 4-х класів і вчителів- предметників познайомитися з навчальними програмами для початкових класів та зберігати наступність методів навчання і виховання, застосовуваних учителями початкових класів (Січень і постійно).
1.2. З метою вивчення рівня засвоєння знань учнів 4-х класів та індивідуальних особливостей їх розвитку:
відвідати ряд заходів у майбутніх 5-их класах уроки повторення і узагальнення програмового матеріалу;
– провести самостійні чи контрольні роботи з обов’язковим наступним аналізом (Січень- травень)
1.3. Під час відвідування уроків особливу увагу звертати на фіксування психологічних та фізіологічних особливостей дітей класу (Постійно).
1.4. Під час освітнього процесу у 5 класі:
створювати такі ситуації, які б дозволяли дитині проявляти ініціативу, мати право на помилку, на власну думку,
– брати участь у спільній діяльності, працювати в умовах альтернативи, вибору поряд з індивідуальними розвивати групові форми проведення занять, якісно змінюючи ступінь відповідальності кожного за загальний результат;
– розвивати рефлексивні вміння учнів дивитись на себе «з боку», формувати навички самоконтролю та самооцінки.
– створити атмосферу доброзичливості, щирості, будувати стосунки зі школярами з урахуванням їх індивідуальності, готовності до навчальної діяльності.
Протягом І семестру:
  1. Учителям, які претендують на класне керівництво у майбутньому 5 класі:
2.1. Взяти на облік дітей з пониженою здатністю до навчання, ознайомитися з карткою їх здоров’я та фізичного розвитку, матеріально – побутовими умовами і ознайомити зі списком цих учнів, учителів – предметників (Вересень)
2.2. Приділити максимум уваги формуванню учнівського колективу, відпрацюванню правил його функціонування (У І семестрі навчального року)
2.3. Проводити різноманітні форми позакласної виховної роботи із залученням батьків, старшокласників (Протягом року).
  1. Заступнику директора з НВР:
3.1. Провести психолого – педагогічний консиліум: «Адаптації учнів 5-го класу до навчання у школі ІІ ступеня» (Жовтень).
3.2. Надавати методичну допомогу учителям, які викладають в 5 класі з даного питання (За потребою).
3.3. Провести контрольні зрізи знань з головних предметів учнів 5 класу згідно з річним планом роботи (На початку навчального року).
3.5. Організувати проведення відкритих уроків, на яких самими педагогами відслідковується динаміка форм і методів упродовж начання учнів у 1-5-х класах (ІІ семестр).
  1. Практичному психологу:
4.1.Провести дослідження щодо адаптації учнів 5 класу до навчання у школі ІІ ступеня.
4.2. З результатами дослідження ознайомити педагогічний колектив під час проведення психолого – педагогічного консиліуму (Жовтень).
4.3. Надати практичні рекомендації учителя – предметникам, батькам щодо адаптації учнів 5 класу до навчання у школі ІІ ступеня (Листопад).
  1. Керівнику ШПЦК учителів початкових класів:
6.1. Провести засідання ШПЦК, запросивши на нього учителів – предметників, які викладатимуть у 5 класі, з метою вироблення єдиних підходів до здійснення освітнього процесу (На весняних канікулах).
6.2. Розглянути питання на черговому засіданні ШПЦК «Використання інформаційних ресурсів і технологій для організації різноманітних форм взаємодії дорослих і дітей з метою розв’язання особистісно значущих проблем молодших підлітків» (Березень).
  1. Учителям початкових класів:
7.1. Дотримуватись беззаперечного виконання вимог навчальних програм до знань, умінь і навичок учнів на кінець навчального року (Постійно).
7.2. Ознайомитись з програмами з базових дисциплін 5-х класів з метою подолання розбіжностей у вимогах до рівня навчальних досягнень учнів 4 і 5 класів (ІІ семестр).
7.3.Продовжувати роботу над формуванням загальнонавчальних умінь і навичок, розвитком пам’яті, уваги, мислення учнів (Протягом навчального року).
7.4.Працювати над розвитком мовлення учнів, підвищенням їхньої мовленнєвої культури, що відповідає найважливішим вимогам сучасного реформування школи (Постійно).
7.5. Вчити учнів спостерігати, щоб ці спостереження поєднувалися з аналізом, класифікацією, узагальненням, систематизацією і міркуванням (Постійно).
  1. Заступникам директора з ВР, педагогу – організатору:
– залучати учнів 5 класу до участі у різноманітних позашкільних заходах, які сприятимуть розвитку позитивних емоцій, що допоможе знайти своє місце серед однолітків, підтримає впевненість у собі, у своїх силах (починаючи з січня місяця).
15

16
Світ дитинства – особливий. Там є багато місця для мрій і фантазій, і дуже мало – для обов’язків чи відповідальності. Там можна малювати осінь у рожевих відтінках і місити тісто з багнюки. Можна зовсім серйозно планувати своє перетворення у русалку. Можна придумувати свою мову, зрозумілу тільки для тебе і твого найкращого друга. Бавитися у космічні пригоди чи шукати справжні скарби. У цьому сучасні діти точнісінько такі самі, якими колись були ми чи наші батьки.
Але якими є мрії сучасних дітей?
Правду кажучи, незвично було брати інтерв’ю у таких недорослих співрозмовників. Та й незвично було перебувати у такому великому колективі зовсім чемних дітей. Але надзвичайно цікаво. Бо у, здавалося б, дитячих відповідях хлопчиків і дівчаток заховалася розгадка головної таємниці, яку дуже хочуть дізнатися усі дорослі: як зробити своє чадо щасливим?
17

18
Матеріали семінару заступників директорів з навчально-виховної роботи by Olga Plahotnik - Ourboox.com
Матеріали семінару заступників директорів з навчально-виховної роботи by Olga Plahotnik - Ourboox.com
This free e-book was created with
Ourboox.com

Create your own amazing e-book!
It's simple and free.

Start now