Фредерік Шопен by Veronika Syvaieva - Illustrated by Сиваєва Вероніка - Ourboox.com
This free e-book is brought to you by
Ourboox.com

Ourboox is the world's simplest platform for creating and sharing amazing ebooks.

You too can become one of our 75,000 authors.

Join us now and start creating your own books right away.

Create your own free book

Фредерік Шопен

by

Artwork: Сиваєва Вероніка

Member Since
Apr 2020
Published Books
1

Фредерік Франсуа́ Шопе́н  -видатний польский композитор і піаніст французького походження, якого вважають національним героєм Польщі.

Творчість

Композиторська техніка Шопена вельми нетрадиційна і багато в чому відступає від прийнятих в його епоху правил і прийомів. Шопен був неперевершеним творцем мелодій, він одним з перших приніс у західну музику невідомі їй доти слов’янські ладові та інтонаційні елементи і у такий спосіб підірвав непорушність класичної ладогармонічної системи, що склалася до кінця XVIII століття. Те саме стосується ритму: використовуючи формули польських танців, Шопен збагатив західну музику новими ритмічними малюнками. Він розробив суто індивідуальні — лаконічні, замкнуті в собі музичні форми, які найкраще відповідали природі його такої ж самобутньої мелодичної, гармонічної, ритмічної мови.

 

 

1

Фортепіанні п’єси малих форм

Рукопис вірша Ципріана Каміля Норвіда «Фортепіано Шопена»

Ці п’єси можна умовно розділити на дві групи: переважно «європейські» за мелодикою, гармонією, ритмом і виразно «польські» за колоритом. До першої групи належать більшість етюдів, прелюдій, скерцо, ноктюрнів, балад, музичних експромтів, рондо і вальсів. Специфічно польськими є мазурки і полонези.

Шопен створив близько трьох десятків етюдів, мета яких — допомогти піаністові в подоланні специфічних художніх чи технічних труднощів (наприклад, у виконанні пасажів паралельними октавами або терціями). Ці вправи належать до вищих досягнень композитора: подібно до бахівського Добре темперованого клавіру, етюди Шопена — перш за все геніальна музика, притому що вона блискуче розкриває можливості інструменту, мовби відсуваючи дидактичні завдання на другий план.

Хоча Шопен спочатку засвоїв жанри фортепіанної мініатюри, він ними не обмежився. Так, протягом зими, проведеної на Майорці, він створив цикл з 24 прелюдій у всіх мажорних і мінорних тональностях. Цикл побудований за принципом «від малого до великого»: перші прелюдії — лаконічні віньєтки, останні — справжні драми, діапазон настроїв — від повної безтурботності до лютих поривів. Шопен написав 4 скерцо: ці масштабні п’єси, сповнені мужності й енергії, займають почесне місце серед шедеврів світової фортепіанної літератури. Його перу належить дев’ятнадцять ноктюрнів — прекрасних, мрійливих, поетичних, глибоко ліричних одкровень. Шопен — автор чотирьох балад, в його творчості представлені також музичні експромти, рондо, а також одна віолончельна соната; особливою популярністю користуються його вальси.

2

«Польські» жанри

Шопен вразив Париж своїми оригінальними мазурками і полонезами — жанрами, в яких знайшли віддзеркалення слов’янські танцювальні ритми і гармонічна мова, типова для польського фольклору. Ці чарівні, барвисті п’єси вперше принесли в західноєвропейську музику слов’янський елемент, що поступово, але невідворотно змінило ті гармонічні, ритмічні і мелодичні схеми, які великі класики XVIII століття залишили своїм послідовникам. Шопен склав 57 мазурок (їхній прототип — польський танець з тридольним ритмом, схожий на вальс). Як майже все написане Шопеном, мазурки вельми піаністичні та вимагають від виконавця великого мистецтва, навіть якщо не містять видимих технічних труднощів.

Полонези більші за мазурки і за протяжністю (3 частини), і за фактурою. Полонезу-фантазії і полонезу, відомому під назвою «військового», цілком вистачило б, щоб забезпечити Шопену одне з перших місць у ряді найоригінальніших і майстерніших авторів фортепіанної музики.

3

Великі форми

Пам’ятник Фридерику Шопену в садибі-музеї в с. Желязова Воля (Юзеф Гославський)

Час від часу Шопен звертався до великих музичних форм. Можливо, найвищим його досягненням у цій області слід вважати відмінно збудовану і дуже переконливу за драматургією фантазію фа мінор, створену в 1840—1841 роках. У цьому творі Шопен знайшов модель форми, що повністю відповідала характеру вибраного ним тематичного матеріалу, і у такий спосіб вирішив завдання, яке виявлялося не під силу багатьом його сучасникам. Замість того, щоб слідувати класичним зразкам сонатної форми, він дозволив задуму твору, мелодичним, гармонічним, ритмічним особливостям матеріалу визначати структуру цілого і способи розвитку. У Баркаролі, єдиному шопенівському творі цього жанру (1845—1846 роки), примхлива, гнучка мелодія у розмірі 6/8, характерному для пісень венеційських гондольєрів, варіює на тлі незмінної фігури супроводу (у лівій руці).

Шопен створив три фортепіанні сонати. Перша, до мінор (1827 рік), — юнацький твір, який нині рідко виконують. Друга, сі-бемоль мінор, з’явилася десятиліття опісля. Її третя частина — відомий у всьому світі похоронний марш, а фінал — вихор, подібний до «вітру, що віє над могилами». Друга соната, яку вважали невдалою за формою, у виконанні великих піаністів постає як вражаючий цілісний твір. Остання шопенівська соната, сі мінор (1844), має наскрізну структуру, що об’єднує її чотири частини, і є одним з найвищих досягнень Шопена.

4

Фридерик Шопен (Frédéric Chopin) | Belcanto.ru

5

Шопен – учитель | Статья | Culture.pl

6

Цікаіві факти про Шопена

 

1.Ще будучи дитиною, Фридерик звик грати в темряві. Сідаючи за фортепіано, він неодмінно гасив свічки. Тільки так хлопчик міг налаштуватися на потрібний лад. Цю звичку він проніс через усе життя. Навіть граючи в гостях, Шопен просив загасити світло в кімнаті. Окрім цього, навчаючись грати, майбутній віртуоз дуже полюбив деякі акорди, але його дитячі пальці ще не могли їх брати. Тоді хлопчик вирішив розтягнути свої пальці і навіть придумав для цього пристосування. Воно завдавало досить сильного болю. Незважаючи на це, юний піаніст носив його постійно, не знімаючи навіть уночі.

 

2.Відомий усім твір «Собачий вальс» теж написав Шопен. У його коханої Жорж Санд була собачка, з якою письменниця любила грати. Одного разу жінка сказала, що якби вміла, то обов’язково вигадала б пісню про свого чотирилапого друга. Бажання коханої – закон. Шопен складає чудовий вальс (опус № 64), який друзі та учні прозвали «Вальс маленької собачки».

 

3.У 1826 р. Фридерик вступив до консерваторії по класу композиції. На той час (у 16 років!!!) він уже був піаністом-віртуозом. Успіхи Шопена по композиції були настільки виразними, що його вчитель, видатний польський музикант Ельснер, написав про здібності учня: «Безперечно музичний геній»!!!

 

4.Музичні твори Шопена включені до програми навчання в багатьох спеціалізованих установах світу.

 

5.У дитинстві Шопен стверджував, що бачить духів і привидів померлих родичів. Дослідники його творчості вважають, що так виявлялася одна з форм епілепсії.

 

6.Через важке розставання з коханою Шопен вирішив покинути Париж і поїхати в Лондон, щоб давати там концерти і викладати. Британська столиця з захопленням приймала талановитого композитора, але місцевий клімат остаточно знищив його здоров’я. Повернувшись через рік в Париж, Шопен помер. Йому було всього 39 років.

7

Мистические видения Фредерика Шопена

8
This free e-book is brought to you by
Ourboox.com

Ourboox is the world's simplest platform for creating and sharing amazing ebooks.

You too can become one of our 75,000 authors.

Join us now and start creating your own books right away.

Create your own free book

COMMENTS 0

Leave a Reply