Через століття by violeta - Ourboox.com
This free e-book is brought to you by
Ourboox.com

Ourboox is the world's simplest platform for creating and sharing amazing ebooks.

You too can become one of our 75,000 authors.

Join us now and start creating your own books right away.

Create your own free book

Через століття

Member Since
Jun 2020
Published Books
4
Через століття by violeta - Ourboox.com

Чи знаєш ти єдиного пророка нашого часу? Чи знаєш ти, кому відкрилося Господнє в низьких і високих формах? .. Я знаю його і називаю його – Гете.
Шотландсько-англійський письменник і критик, перекладач «Вільгельма Майстера» Томас Карлейль

 

Він показує одну з найкращих наших спроб вподібнитися до богів!  Поет Поль Валері

 

Розум цієї людини — надзвичайно сильний розчинник. Минуле й теперішнє з усіма своїми релігіями, політикою, світоглядом перевтілюється в ньому в першообрази та ідеї.
Філософ Ральф Голда Емерсон

 

Як би далеко не сягнула наука від переконань Гете, за ним лишиться безперечна заслуга фундатора порівняльної анатомії, морфології, генетичної біології.
Академік М. Вернадський

2

Гете — це приклад поєднання в одній людині великого поета, глибокого мислителя і видатного вченого.
Природодослідник-дарвініст К. Тимірязєв

 

Говорячи про життя Гете, ми маємо єдиний спосіб, який дозволяє скласти про нього уявлення,— це уявити собі тисячогранник у русі.

Формула особистості Гете — це корінь квадратний із двох протилежностей, між якими і розгортається проблема життя і світогляду.
Літературознавець К. Свасьян

 

Ви справжня людина.
Імператор Наполеон Бонапарт

3
Через століття by violeta - Ourboox.com

Й. В. ГЕТЕ ПРО СЕБЕ

По суті, в моєму житті не було нічого, крім важної праці, і я можу сказати сьогодні, коли мені сімдесят років, що за все життя я і чотири тижні не жив собі на втіху. Наче весь час котив вгору камінь, який знов і знов скочувався долу, і треба було його підіймати…

Що таке я сам? Що я зробив? Я зібрав і використав усе, що я бачив, чув, спостерігав. Мої праці виплекані тисячами різних індивідів, невігласами та мудрецями, розумними та дурнями; дитинство, зрілий вік, старість – усе принесло   мені свої думки, свої здібності, свої надії, свій спосіб життя; часто я пожинав посіяне іншими; моя творчість — творчість колективної істоти на ім’я Гете.  

Я завжди вважав світ геніальнішим, ніж мій геній.

Я живу у ТИСЯЧОЛІТТЯХ.

Треба кимось бути, щоб щось створити.

Смисл і значення моїх творів та мого життя – це тріумф суто Людського.

Я схиляюсь перед Христом як перед Божим одкровенням, вищим принципом моралі.

Зрештою мене протиставлять самому собі, як плюс і мінус, щоб з’ясувати, чи не вийде в результаті нуль.

Моє життя — це море суперечностей, з якого я маю надію виринути лише зі смертю.

Я ледве навчився великої справи — знаходити те, що необхідно для моєї діяльності. Мене завжди вважали улюбленцем долі, а насправді я всього досяг наполегливою працею.

 

 

5

6

7

Ґете-учений

Він був пристрасним та талановитим дослідником. Веймарське видання його творів складає 56 тис., 12 з яких присвячено науковим заняттям. За змістом вони охоплюють весь спектр природних наук: ботаніку, зоологію, остеологію, порівняльну анатомію, палеонтологію, мінералогію, фізику (оптику, електрику, магнітизм), хімію, астрономію. Між 40 і 45 роками напише  свої найважливіші наукові праці. Усі вони були результатами різних спостережень. Він вважає, що йому вдалося зробити низку наукових відкриттів саме тому, що працював у науці як аматор, а не фахівець.
    Ґете вивчав форму хмар та її зміни залежно від напрямку вітру і на цій підставі розробив власну, загалом правильну, теорію прогно­зування погоди. А розглядаючи в Падуї пальму, він відкрив один із законів рослинного світу, започаткувавши нову галузь знань — ме­таморфоз рослин. Його праця «Досвід пояснення метаморфози рос­лин» на півстоліття випередила свою епоху. Ботаніки і зоологи, су­часники Ґете, цікавилися лише відмінностями між явищами природи, тоді як він шукав подібне. Ґете вважав, що рослина розвивається з листка аналогічно тому, як метелик із лялечки. Ця думка підшто­вхнула його до пошуку зв’язків між усіма явищами Всесвіту.
8
Розглядаючи череп вівці, Ґете сформулював деякі фундамен­тальні положення порівняльної анатомії. У цій галузі йому належить також відкриття міжщелепної кістки в людини. За 70 років до Дарвіна він висловив думку про те, що: «…тип проходить через всі органічні стадії і досягає найвищого ступеня розвитку».
    30 років пролежали наукові праці Ґете в шухляді його столу, бо тогочасний учений світ був ще не готовий до їх сприйняття, адже митець одним із перших висунув ідею єдиної будови рослинних і тва­ринних організмів. Свої погляди з цієї проблеми поет виклав не тіль­ки в наукових працях, а й у віршах.
    Метод наукового дослідження, запропонований Гете, і сьогодні використовується в теоретичній фізиці та астрономії. Сутність його залежить від констатації «морфологічних відповідностей» між макро – та мікрофізикою, структурами галактичного Всесвіту й атомом.
    Творець «Фауста» і чудових зразків лірики пишався своїми до­сягненнями в галузі точних наук: «Усе, що я зробив як поет, не спов­нює мене гордістю. Але те, що серед сучасників я єдиний, кому відома правда важкої науки про кольори… сповнює мою відчуттям власної переваги над багатьма…»
9

Дізнайтеся

про “історії знайомств”:

 

Гете – Шиллера

Гете – Наполеона

Гете- Ньютона

Гете – Жуковського

 

10

У вічному пошуку істини

 

11
Через століття by violeta - Ourboox.com
Через століття by violeta - Ourboox.com

До вивчення трагедій «Фауст» - Зарубіжна література. Профільний рівень. 11 клас. Ісаєва

14

Не лише похмурі, невдоволені

шукання Фауста, а й

знущання й гірка іронія

Мефістофеля становлять

частину моєї власної душі

 

                                Й. В. Ґете

15
Через століття by violeta - Ourboox.com

Ключове питання:

“Що є людина на землі?”

 

Ти знаєш, що ти – людина.

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя – єдина,

Очі твої – одного.

Більше тебе не буде.

Завтра на цій землі

Інші ходитимуть людей,

Інші кохатимуть люди –

Добрі, ласкаві й злі.

Сьогодні все для тебе –

Озера, гаї, степі.

І жити спішити потрібно,

Кохати спішити потрібно –

Гляди ж не проспи!

Бо ти на землі – людина,

І хочеш того чи ні –

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя – єдина,

Очі твої – одного.

                                 СИМОНЕНКО

17

ПОПРАЦЮЄМО!

1. Чому твір «Фауст» називають філософською трагедією? Аргументуйте відповідь.

2. Доведіть, що «Фаусту» притаманні риси драматичної поеми.

Надзвичайно важливою у розумінні характеру Фауста є сценарій перекладу Євангелії:

Написано: „Було в почині С л о в о!” (1)
А може, переклав я зразу помилково?
Зависоко так слово цінувать!
Інакше треба зміркувать,
Так внутрішнє чуття мені говорить.
Написано: „Була в почині М и с л ь !”
Цей перший вірш як слід осмисль,
Бо ще перо біди тобі натворить.
Хіба ж то мисль і світ і нас створила?
А може, так: „Була в почині С и л а !”
Пишу – і сумнів душу огорнув:
Я, мабуть, знову суті не збагнув…
Та світ свінув – не зрадила надія,
І я пишу: „Була в почині Д і я!”

 

18

Geschrieben steht: «Im Anfang war das Wort!»

Hier запас ich schon! Wer hilft mir weiter fort?

Ich kann das Wort so hoch unmöglich schatzen,

Ich muß es anders übersetzen,

Wenn ich vom Geiste recht erleuchtet bin.

Geschrieben steht: Im Anfang war der Sinn.

Bedenke wohl die erste Zeile,

Daß deine Feder sich nicht übereile!

Ist es der Sinn, der alles wirkt und schafft?

Es sollte stehen: Im Anfang war die Kraft!

Doch, auch indem ich dieses niederschreibe,

Schon warnt mich was, daß ich dabei nicht bleibe.

Mir hilft der Geist! Auf einmal seh ich Щур

Und schreibe getrost: Im Anfang war die Tat.

19

Як відомо, у Середніх віках пропагувався буквальний переклад тексту. Перекладачу не можна змінити в оригіналі жодного слова. Чому ж Фауст не підтримує цю традицію? Він – людина, яка передує свій час. Його переклад – це власний виклик схоластиці, яка панувала в епоху Середньовіччя й проголошувала єрессю пошук глибокого сенсу слів. Як відзначає український дослідник творчості Ґете Борис Шалагінов, надалі Фауст  відмовляється від буквального розуміння книжкової мудрості. «… В« таїні »закорінена суперечка; Фауст вступає у вільний інтелектуальний діалог зі Святим Письмом. Він прагне знайти в Євангелії відповіді на питання життя, що мучать його ».

 

 

 

Зарубіжна література. Профільний рівень. 11 клас. Ісаєва
До вивчення трагедії «ФАУСТ»
20

Фауст "порівняння Мефістофеля та Фауста - Dovidka.biz.ua

21

Досліджуємо

Порівняйте образи Мефістофеля та Фауста.

Чим продиктовано поведінку кожного з них?

Яку роль відіграє Мефістофель у житті Фауста? Охарактеризуйте образ Маргарити.

Чи закономірним є фінал її життя?

На вашу думку, чому Бог вибачив Маргариті?

Проаналізуйте взаємини між Фаустом і Маргаритою.

Чим закінчується їх кохання?

На чиї плечі лягає відповідальність за наслідки їхніх стосунків?

Чому Маргарита відмовляється від втечі з Фаустом із

в ‘язниці, і Фауст залишає її там?

Чи змінилося кохання  Фауста до Маргарити?

Якщо змінилося, то як саме?

Що подібне та відмінне в його коханні до Маргарити та до Єлени?

22

23
Через століття by violeta - Ourboox.com

Проаналізуйте, будь ласка, як герої звертаються до Мефістофеля? 

Як змінився його зовнішній вигляд?

Хто у творі впізнає – не впізнає Мефістофеля?

 

Чи є щось спільне між Фаустом і Мефістофелем?

 

25

Образ Мефістотеля

Образ Мефістофеля в трагедії Й.В. Гете «Фауст» досить чітко охарактеризований:

Часть силы той, что без числа
Творит добро, всему желая зла.
Я дух, всегда привыкший отрицать.

Який же зовнішній вигляд Мефістофеля?

         Цивилизация велит идти вперёд;
         Теперь прогресс с собой и чёрта двинул.
         Про духа северного позабыл народ,
         И, видишь, я рога, и хвост, и когти кинул.

26

Мефістофель заперечує божественну подобу людей, прагне довести Господу, що від спокус Фауст назавжди залишиться у владі зла. Він впевнено укладає суперечку з Господом, абсолютно не побоюючись, програти його:

         Посмотрим. Вот моя рука,
И скоро будем мы в расчете.
Вы торжество мое поймете,
Когда он, ползая в помете,
Жрать будет прах от башмака.

Мефістофель виробив для себе непорушні істини про всесвіт і про людей. Він не здатний на осягнення «всесвіту у весь обсяг», і не розуміє, чому він частина сили, яка творить добро всупереч його волі. Мефістофель руйнував ілюзії Фауста, не усвідомлюючи, що саме так він наближав його до істини.

 

27

ВИСНОВОК:

Мефістофель у цій трагедії інтелектуал і філософ, який знає слабкості людей і знає, як грати на них. Він допускає багато зауважень на адресу людського роду:

Божок вселенной, человек таков,
Каким и был он испокон веков.
Он лучше б жил чуть-чуть, не озари
Его ты божьей искрой изнутри.
Он эту искру разумом зовет
И с этой искрой скот скотом живет.

Деякі дослідники вважають, що Мефістофель – це друге «Я» Фауста, тобто тілесне втілення його підсвідомості. Оголюється внутрішній конфлікт Фауста: залишитися самотнім, поглинутим своїми проблемами і пристрастями або відмовитися від своїх інтересів і допомагати іншим людям. У ньому добро бореться зі злом.  Коли Фауст пізнав ідеал, він сказав: «Мгновенье ти прекрасно, зупинись, постій!». А досягнення ідеалу – це смерть. В природі не можна реалізувати ідеал, можна лише прагнути до нього. Душу Фауста забирають ангели, Мефістофель, який вірив в «кінцівку» життя виявився осоромлений.

28

ЗАВДАННЯ:

після прочитання трагедії «Фауст» у робочому зошиті виконайте літературний диктант, складіть порівняльну характеристику Фауста і Мефістофеля

  1. «Фауст» Й.В.Гете  складається з……частин.
  2.   Жанр свого твору  сам Гете визначив  як…..
  3. Участь у розмові в “Пролозі на небі” беруть….
  4. Суперечка розгортається між….
  5. Свідчення «Я свідок  лиш мізерності людської” належить…..
  6.  Об’єктом дослідження вибрав Бог…..
  7. Початком духовного випробування Фауста стає зустріч з ….
  8. Мефістофель – це…
  9. Ім’я кабінетного вченого, чиї істини мертві….
  10.  Мефістофель у творі для того, щоб….
  11.  Фауста від самогубства застеріг …
  12.  Усупереч очікуванням Мефістофеля,  Господь вирішує …. й оголошує свій вердикт….

 

29

Образ Фауста в музиці

Шедевр Гете надихав багатьох музикантів. Перерахування композиторів, надихнутих «Фаустом», та їхніх творів склало б об’ємний том. Ми згадаємо лише найважливіших із них.

Ще за життя Гете герцог Радзивілл  написав до музичного  супроводу «Фауста», про який в точності відповідає друг і порадник Гете з питань музики – Цельтер. З відома великого поета написав супровідну музику до «Фауста»  Ебервейн . Цей твір для своїх достоїнств також був визначений нижчим шедевром.

Першим гідним відтворенням «Фауста»  Гете  в музиці було «Заснування Фауста»  Берліоза . Ця симфонія пройшла звичайний шлях «службової драбини». Гете передав складене з 8 частин обширне творіння Цельтеру. Однак старезний, жовчний і консервативний домашній музикант великого Гете несхвально відгукнувся про цю симфонію. 

30

31

Світовий успіх опери  Гуно  («Фауст») знову привернув увагу музикантів до тем Фауста.  У 1887 році публікує свою оперу німець Генріх ЦельнерЗа методом композиції він іде в руслі вагнерівського напрямку. Згідно з критичними статтями того часу, Цельнер прагнув бути якомога вірнішим духу Гете, а тому зі сцени звучали нескінченні філософські монологи, діалоги та міркування, вбиваючи спектакль нудьгою.

Більш гучним успіхом користувалася опера італійця Арріго Бойто «Мефістофель».

 Бойто до того часу вже записав своє ім’я в історію музики створенням лібрето до «Отелло» та «Фальстафа» Верді.

Як курйоз можна згадати спробу німецького композитора Брюггемана, який поклав на музику усього «Фауста», причому виконання цього твору було розраховано на три вечори.

32

Особливо довгого перерахування вимагали б симфонічні твори про Фауста. Навіть  Ріхард Вагнер  склав увертюру «Фауст». Фігуру доктора, який уклав союз з дияволом, показує нам Антон Рубінштейн у симфонічній картині.  

Ференц Ліст  пише «Фауст-сімфонію», де дає музичні образи Фауста, Маргарити та Мефістофеля. 

Роберт Шуман  присвятив творінню Гете великий концертний твір.

На закінчення згадаємо великого Людвіга ван Бетховена, якого навіть на смертному одрі займала думка про втілення «Фауста» в музиці: «О, це була б справжня робота; тут людина могла б показати, на що вона здатна…»; «Я сподіваюся, що все-таки напишу те, що буде вершиною і для мене, і для мистецтва  «Фауста»!».

Пісня «Про блоху» – єдиний текст з «Фауста» Гете, втілений Бетховен, хоче композитор до кінця свого життя не полішав думки писати музику до «Фауста».

33

Легенда про доктора Фауста –   це, мабуть, ідеальний сюжет,  який приваблює  як драматургів, так і композиторів. Марло і Гете написали великі трагедії за цим сюжетом. Це не рахуючи приблизно тридцяти менш великих драматургів, які створили за ними п’єси. 

Є навіть така rara avis (лат.  рідкісний птах), як опера композитора-жінки – Луїзи Бертін.

 

Опера Гуно «Фауст» («Faust»)

Опера у чотирьох діях Шарля Гуно на лібрето (французькою мовою) Жюля Барб’є і Мішеля Карре, засноване на першій частині «Фауста» Гете.

Композитор: Шарль Гуно.

Дата премєри: 19.03.1859 р.

Жанр: опера.

Країна: Франція.

Образ Фауста в музиці. Книжкова полиця.http://newsuperbook.blogspot.com/2015/06/blog-post_17.html
34

35
Через століття by violeta - Ourboox.com

АФОРИЗМИ Й. В. ГЕТЕ

• Найбільшу радість можна отримати лише від великої праці.
• Треба поливати власний сад, якщо ми не можемо дати дощу всій країні.
• Тільки дурень тримається середини.
• Щасливі люди — це натури цілісні.
• Досвід пише пародію на ідею.
• Публіка не завжди розуміється на віршах, а поетів вона сприймає і зовсім рідко.
• Працюйте, поки вам світить день.
• Багатство — це опора для пересічних здібностей.
• Найголовніше — мати сильну волю, здібності і наполегливість, щоб довести все до кінця.
• Ідея безсмертя — це заняття для привілейованих кіл і для жінок, у яких немає інших справ.
• Ми існуємо вічно. Коли теперішня форма не витримує ваги духу, вона змінюється на нову.
• Виховання — це в’язниця. Той, хто займається самовихованням, зрештою здобуває свободу.
• Метою життя є саме життя.
• Людина не може нічого до кінця пізнати й насолодитися, щоб не почати негайно створювати щось нове. Така людська природа.

37

ПАРАДОКСИ Й. В. ГЕТЕ

Геніальний поет, людина, яка створила літературну німецьку мову, Гете зазначав інтуїтивну відразу до переказу. «Якнайменше писати», – така його максима. І ще: «Писання творів – це працелюбне неробство».
У 60 років Гете говорив: «Головне – нічого не робить професійно. Навчитися можна просто того, що любиш: любити означає лішатись аматором ».
Мало що потрібно в Гете таке неприйняття, як абстрактне мислення та математика. «Філософія заважає мені просуватися прикресленою природою через». «Я з давніх-давен тікав від будь-якої цифрової символіки, як від чогось безформного й невтішного. Математики – свого роду французи: сказано, що вони перекладають на власну мову, а воно відразу стає чимось іншим ».

38
This free e-book is brought to you by
Ourboox.com

Ourboox is the world's simplest platform for creating and sharing amazing ebooks.

You too can become one of our 75,000 authors.

Join us now and start creating your own books right away.

Create your own free book