Шляхи формування життєвої компетентності дітей молодшого шкільного віку “Вчити вчитися”

Сьогодення вимагає від школярів бути підготовленими до дорослого життя, уміти адаптуватися в ньому та набути протягом навчання в школі саме тих умінь та навичок, які відповідали би потребам сучасного ринку праці. Саме тому один з головних напрямів реформування систем початкової освіти – така підготовка учнів, яка допомогла би їм у майбутньому житті.

Під час навчання у школі в учня має бути сформована певна сукупність характеристик, які забезпечать йому здатність орієнтуватись у сучасному суспільстві, швидко реагувати на запити часу, ефективно та успішно самореалізуватися, взаємодіяти в розв’язанні соціальних, виробничих та економічних завдань.

Початкова школа – фундамент навчання. А саме:

• тут закладена основа для формування особистості майбутнього громадянина;

• є умови для розвитку інтелектуальних та творчих якостей особистості;

• тут готують до життя у відкритому суспільстві.

Найголовнішими завданнями учителя початкових класів вважаю такі:

• підготовити дитину не до окремого уроку, а до самостійного життя, тобто виявити творчий потенціал учнів,

• створити умови для розвитку творчої особистості, яка вміє формувати і доводити власну думку, розв’язувати життєві проблеми,

• критично ставитися до обставин, порівнювати альтернативні точки зору, приймати зважені рішення,

• здатність займатися самоосвітою і самовихованням.

ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА

Основні етапи навчальної дослідницької діяльності молодших школярів.

1. Постановка проблемного питання – найважливіший і «творчий» етап процесу пізнання, формулювання питання «що я хочу дізнатися?» Безпосередньо тема вербалізується при підготовці звіту про виконану роботу і розкриває сутність дослідження під час презентації результатів.
2. Чітка постановка мети дослідження дає можливість точно уявити, що учень збирається зробити, яких результатів досягти при виконанні роботи.
3. Визначення об’єкта дослідження залежить від мети роботи, реальних можливостей учня
4. Формулювання робочої гіпотези. Гіпотеза є невід’ємною частиною поставленої мети. Як правило, гіпотеза закладає структуру роботи, дозволяє поетапно, а не хаотично просуватися до досягнення мети. У процесі проведення дослідження висунута гіпотеза повинна бути верифікована. Гіпотеза не може бути лише емпіричною, вона вимагає експериментального підтвердження.
5. Виявлення конкретних завдань, вирішення яких дозволить досягти поставленої мети. Завдання дослідження не можуть збігатися з його метою. Завдання є своєрідною програмою, вони конкретизують мету, задають послідовність дій для підтвердження або спростування гіпотези.
6. Пошук і вивчення літератури з теми дослідження, тобто проведення первинного відбору інформаційних джерел. Даний етап необхідний для знаходження вже накопичених знань за обраною тематикою, складання термінологічного банку, порівняння підходів різних авторів.

1. Вибір методів дослідження залежить безпосередньо від мети роботи, наявної матеріально-технічної бази.
2. Планування і виконання власних досліджень повинно проводитися в суворій відповідності до вимог обраних методів.
3. Представлення результатів дослідження можливо за допомогою таблиць, схем, діаграм – так можна візуалізувати виявлені властивості, співвідношення, закономірності. Отримані дані необхідно співставити з уже накопиченими знаннями і сформулювати певні висновки.
4. Верифікація гіпотези дозволяє підтвердити істинність припущень, а також може скорегувати початкові тези. Найчастіше для перевірки гіпотези доцільно здійснити контрольне спостереження і/або експеримент. Новий результат співставляється з раніше отриманим результатом. При збігу результатів ймовірність істинності гіпотези зростає. Розбіжність результатів дозволяє засумніватися в гіпотезі, вказує на необхідність її уточнення.
5. Формулювання висновків. Висновки – це структуровані, коротко викладені результати проведених досліджень. У висновках лаконічно представляються результати роботи. При цьому відбувається підтвердження справедливості гіпотез; також можливе приведення контрприкладів для демонстрації помилкових припущень. Висновки не можуть суперечити цілям, завданням і гіпотезі дослідження.
6. Презентація результатів проведеного дослідження. Форма звітності визначається вимогами заходу, де планується представляти роботу. досліджень повинно проводитися в суворій відповідності до вимог обраних методів.

Визначення сфери дослідження

Педагог разом з учнями позначає відповідні для дослідження питання. Можна провести бесіду про те, як правильно сформулювати питання, запропонувати учням завдання: придумати питання, написати його на клейкому кольоровому листочку і приклеїти на спеціальний стенд для питань. Зазвичай через кілька днів стенд рясніє різнобарвними бумажками с дитячими питаннями.

Для розвитку вміння ставити запитання використовуються різні вправи:

задати питання того, хто зображений;

відповісти, які питання міг би задати тобі той, хто зображений на малюнку;

завдання, які передбачають виправлення чиїхось помилок.

Вибір теми

Найбільш продуктивний спосіб – йти за інтересами учня. Педагог може запропонувати кожній дитині скласти список того, що йому цікаво і про що він хотів би дізнатися побільше, а потім зі списку вибрати тему, яку він захоче досліджувати, і пояснити, чому він вибрав саме її і що конкретно бажає дізнатися. Деяким учням буде нелегко це зробити, тому завдання педагога – допомогти їм визначитися зі сферою власних інтересів.

При організації дослідницької діяльності молодших школярів можливо використовувати такі різновиди тем дослідження: фантастичні (теми, орієнтовані на розробку неіснуючих об’єктів і явищ); теоретичні (теми, орієнтовані на роботу з вивчення і узагальнення фактів, матеріалів, що містяться в різних джерелах); емпіричні (теми, які передбачають проведення власних експериментів).

Як підтримати кожну дитину в прагненні бути дослідником:

1. Вчіться разом зі своїми учнями. Педагогу зовсім не обов’язково знати відповіді на кожне поставлене дітьми питання. Коли педагог спрямовує пошук учнів і моделює поведінку учня-дослідника, діти роблять колосальний крок вперед – до вміння підтримувати один одного і до взаємонавчання.
2. Забезпечте достатні ресурси для навчання. Стимулом для учнів служить можливість продемонструвати те, що вони знають, різноманітними способами.
3. Постійно перевіряйте, що роблять учні. Невід’ємною частиною навчального процесу має стати безперервне оцінювання. Необхідно постійно спілкуватися з учнями, регулярно збирати їх роботи і анкети, приділяти найпильнішу увагу коментарям питань, заданих на індивідуальних і групових заняттях.
4. Задавайте багато питань, обмірковуйте отримані відповіді.

Я досліджую світ.

Тема. Чарівні перетворення.

Дослідження. Чому воду називають чарівницею?

Побудова дослідницького пошуку.

Теоретичні дослідження

Для підвищення інформативності дитячого дослідження і навчання вмінню систематизувати інформацію можна запропонувати певний алгоритм систематизації отриманих даних. Питання, що містяться в цій схемі, стануть специфічними ключами до пошуку. Наприклад, напрям – «жива природа», галузь знань – «зоологія»: – Де живе? – Чим харчується? – Основні особливості: тип тварини, клас, ряд, сімейство, рід, вид. – Поведінка. – Хто головні вороги? Тепер належить тільки конкретизувати тему дослідження (наприклад: ведмеді, жирафи, кити та ін.), І дані «ключі» допоможуть «відкрити двері в невідоме» і при цьому систематизувати отримані дані.

Емпіричні дослідження

Найбільш привабливі для дітей. Приклади емпіричних тим дослідження: «Схрещування рослин», «Поведінка ворони», «Все про яблуко», «Шкільна дошка: історія, сучасність, майбутнє», «Міні-інтернет (проект локальної комп’ютерної мережі тільки для однокласників) тощо.

Фантастичні дослідження

Фантастичні дослідження спрямовані на розробку неіснуючих об’єктів. При правильній організації вони можуть бути дуже цікаві не тільки в плані розвитку уяви, а й в плані придбання нових знань. Приклади фантастичних тем: «Космічна електростанція», «Захист Землі від астероїдів», «Школа майбутнього», «Підводний човен для туристів», «Житловий будинок майбутнього», «Домашній робот» тощо.

Фантастичні дослідження

Чарівні перетворення. Парк майбутнього

Навички та вміння, необхідні в рішенні дослідницьких завдань.

• вміння бачити проблеми;

• вміння ставити запитання;

• вміння висувати гіпотези;

• вміння давати визначення поняттям;

• вміння класифікувати;

• вміння спостерігати;

• вміння проводити експерименти;

• вміння робити висновки;

• вміння структурувати матеріал;

• вміння доводити і захищати свої ідеї.

Уміння бачити проблеми – властивість, що характеризує мислення людини. Розвивається вона протягом тривалого часу в самих різних видах діяльності, і все ж для її розвитку можна підібрати спеціальні вправи і методики, які в значній мірі допоможуть у вирішенні цієї складної педагогічної задачі.

Ось деякі з таких вправ: «Подивіться на світ іншими очима»; «Складіть розповідь від імені іншої людини»; «Метод шести мислєннєвих капелюхів»; гра «Чарівні перетворення» тощо. З умінням бачити проблеми тісно пов’язане вміння спостерігати. Вправи на розвиток уваги і спостережливості: «Парні картинки, що містять відмінності»; «Знайди два однакових квадрати» тощо. Не менш важливим умінням, яким повинен володіти дослідник, є вміння висувати гіпотези, робити припущення. У цьому процесі обов’язково потрібні оригінальність і гнучкість мислення, продуктивність, а також такі особистісні якості як рішучість і сміливість. Гіпотези народжуються як в результаті логічних міркувань, так і в результаті інтуїтивного мислення.

Важливим засобом мислення є висновок або умовивід. Для формування первинних навичок і тренування вміння робити прості аналогії можна скористатися такими вправами: скажіть, на що схожі: візерунки на килимі, обриси дерев за вікном,мінерали,сузір’я тощо.

ДІЯЛЬНІСНИЙ ПІДХІД

• Створення ситуацій, що дають змогу поєднати можливості різних предметів для формування комплексу знань та умінь

• Застосування різноманітних методів спонукання учнів до праці та активної участі в процесі засвоєння знань

• Навчальний процес спрямований на розвиток пізнавальної діяльності учнів та її активізацію

• Спонукати учнів до творчої самостійної роботи по здобуванню знань та формуванню умінь і навичок

ДІЯЛЬНІСНИЙ ПІДХІД: РОТАЦІЙНІ МОДЕЛІ «ЩОДЕННІ 5» І «ЩОДЕННІ 3»

• Як навчити дітей бути самостійними та відповідальними?

• Як організувати в класі навчання в групах?

• Де взяти час на індивідуальну роботу з учнями?

• Що робити, щоби учні хотіли навчатись і любили читати?

• Які щоденні діяльності з математики допоможуть учням бути успішними?

Щоденні діяльності – ротаційні моделі

Ротаційні моделі «Щоденні 5» (читання і письмо) і «Щоденні 3» (математика) — це щоденні діяльності, виконуючи які діти навчаються бути самостійними під час читання, письма й математики, в той час, як учитель має можливість працювати з учнями індивідуально та у малих групах.

Оскільки важливо навчити учнів самостійності, основні переконання, які служать підґрунтям моделей Щоденні 5, Щоденні 3, є такими:

• довіра та повага

• спільність

• вибір

• відповідальність

• дослідження інтелекту

• переходи як паузи для інтелекту та тіла

• 10 кроків до самостійності.

10 кроків, щоб навчати та навчитись самостійності

«10 кроків, щоб навчати та навчитись самостійності» — це унікальний та важливий елемент, який відрізняє навчальні моделі «Щоденні 5» і «Щоденні 3» від інших:

Крок 1.

Визначте, чого потрібно навчити.

Крок 2.

Поставте ціль та створіть атмосферу терміновості.

Крок 3.

Записуйте бажані моделі поведінки на «Я – схему».

Крок 4.

Змоделюйте найбільш бажану поведінку.

Крок 5.

Змоделюйте найменш бажану поведінку, тоді найбільш бажану.

Крок 6.

Розмістіть учнів у класі.

Крок 7.

Тренуйте та формуйте витривалість.

Крок 8.

Не заважайте.

Крок 9.

Використовуйте тихий сигнал, щоб скликати учнів до початкового місця збору.

Крок 10.

Проведіть групове опитування: запитайте «Як все пройшло?»

Стратегії забезпечення ротаційних моделей

Сигнал (тихий дзвоник)

Під час виконання моделей «Щоденні 5», «Щоденні 3» необхідно безліч переходів між навчальними блоками — це один із компонентів, який робить цю систему успішною.

Фактично, переходи поділяють навчальний блок на маленькі підблоки, посильні для учнів. Ці переходи мають місце тоді, коли в учнів виникає фізична потреба порухатись.

Замість голосу використовуйте маленькі дзвоники, щоб дати зрозуміти, що етап закінчився і що учні мають повернутися до місця загального збору.

У перший день навчального року важливо розпочати навчати дітей, як збиратися разом, коли вони чують дзвоник, а потім попросити їх показати свої дії на практиці.

Поясніть мету такого сигналу: «Діти, послухайте, будь ласка, цей звук (дзвонимо у дзвоник). Протягом усього року ми будемо використовувати цей звук, коли хочемо привернути чиюсь увагу або коли нам потрібно зібрати увесь клас разом.»

Стенд для схем чи дошка

Важливим компонентом моделей «Щоденні 5», «Щоденні 3» є створення у класі «Я – схем» із прикладами бажаної поведінки. «Я – схеми» будуть зберігатися протягом усього року і ви зможете постійно повертатися до них, коли необхідно повторити певні моделі поведінки, або ж коли у клас приходять нові учні.

Саме тому, «Я-схеми» мають бути створені на постійній поверхні, такій як стенд з папером, дошка тощо.

Інструменти, не іграшки

Не всі учні можуть однаково формувати витривалість. Окремі учні потребують додаткової підтримки у вигляді інструментів, які будуть у них під рукою у випадку необхідності. Серед таких інструментів є піщані таймери на 60, 90 та 120 секунд; маленькі коробки повні дрібничок; конструктори та Lego; секундоміри для старших учнів; альтернативні матеріали для читання, такі як серія дитячих енциклопедій чи Книга рекордів Гіннеса.

ПОРАДИ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

З досвіду роботи вчителів навчально-виховного комплексу

«Новопечерська школа» м. Київ

Перед початком нового навчального року, коли ми обмірковуємо дизайн класу, прогнозуємо, яка допомога може знадобитися учням, готуємо матеріали для початку роботи за ротаційною моделлю «Щоденні 5».

Ми пишемо листи батькам, запрошуючи їх приїхати, щоб показати дітям клас та залишити необхідно шкільне приладдя. Якщо сім’ї мають змогу відвідати школу перед початком навчального року, ми показуємо дітям, де потрібно залишати своє шкільне приладдя (наприклад, у спеціальних коробках) та даємо їм можливість оглянути класну бібліотеку та вибрати книгу. Так діти дізнаються, що їхнім завданням у перший навчальний день буде обрати книгу та почати читати її. Коли учні заходять до класу у перший день навчання, ми вітаємося з кожним, приділяючи трохи більше часу сім’ям та учням, з якими ми ще не зустрічалися.

За кілька хвилин діти уже всюди — на килимках, подушках, за столами, весело розглядають книги чи розкидають олівці та папір у ящики з написом «шкільне приладдя».

Три способи прочитати книгу

Коли усі зібралися, ми скликаємо учнів до місця загального збору першого читання вголос. Ми часто починаємо з ілюстрованих книг. Під час нашого першого читання вголос, ми проводимо перший базовий урок під назвою «Три способи прочитати книгу». Ми розказуємо про три способи прочитати книгу, щоб учні вдало справилися з першим заняттям із читання про себе.

Три способи прочитати книгу — це хороший урок для учнів, які ще погано читають або ж тільки почали навчатися читати; таких учнів переконують, що вони усі здатні прочитати книгу, якщо ми надаємо їм вибір читати в картинках, читати текст чи переказувати історію.

Коли наші учні розуміють, що є три способи прочитати книгу, ми позбуваємось такої проблеми, як швидке вичерпання витривалості по причині «Але ж я не можу читати про себе» «Я не вмію читати!».

Три способи прочитати книгу:

• ЧИТАЙ КАРТИНКИ

• ЧИТАЙ СЛОВА

• ПЕРЕКАЖИ ІСТОРІЮ

Початок запровадження «Щоденні 5»

Почати етап «Читання для себе» означає пройти «10 кроків для навчання самостійності».

Під час роботи з першокласниками, вчитель зазвичай зупиняємо роботу над «Читанням для себе» після першого етапу, оскільки їхня витривалість вичерпується.

Після того, як за допомогою «10 кроків для навчання самостійності» вчитель представляє етап «Читання для себе», виникає наступне запитання:

«А що ж відбувається з рештою вільного навчального часу у перші дні, коли витривалість учнів є низькою?»

• Як було зазначено раніше, оскільки кількість часу для роботи над етапом «Читання для себе» визначається ступенем витривалості учнів, справжня практика читання про себе займає лише малесеньку частину навчального часу та поступово збільшується з роками. Час, що залишився, дозволяє проводити уроки, які учням потрібно засвоїти.

• Перші уроки можна охарактеризувати як короткі порції навчального матеріалу, що привчають учнів до бажаної поведінки на усіх етапах роботи за ротаційною моделлю «Щоденні 5». Вони допомагають запобігти небажаній поведінці, яка заважає учням правильно працювати та формувати витривалість.

• Проводячи такі уроки перед початком роботи на кожному етапі ротаційної моделі «Щоденні 5» та «Щоденні 3», учитель може одразу перейти до інших компонентів зазначених стратегій.

Перед початком роботи з компонентом «Читанням про себе» проводимо такі базові уроки:

• «Три способи прочитати книгу»

• «Я обираю відповідні книги»

• «Вибери вдале робоче місце»

Ротаційна модель «Щоденні 3»:

1. Математика самостійно.

2. Математика разом.

3. Математичне письмо.

Одна з ключових компетентностей – ставлення до власногоздоров’я

Усі ми хочемобачитидитинуздоровою, розумною, успішною. Формуваннякультуриздоров’ямолодшихшколярів шляхом впровадженняздоров’язберігаючихосвітніхтехнологій в роботі з дітьми та батьками є одним ізнапрямків, що сприятиме формуваннюздоровогоспособужиттядитини в майбутньому.

Усі уроки фізичного виховання, спортивнігодинипроводжупіддевізом

” Твоєздоров’я утвоїхруках “. Розповідаюдітям про те, якберегтисвоєздоров’я, щотакездоровий спосібжиття. Враховуюособливостісприйняттяучнівмолодшихкласів, власнепереваги образного мислення над абстрактним. Практичніприкладидопомагають школярам зрозуміти, для чогопотрібно вести здоровийспосібжиття, як потрібнохарчуватися, щоб бути здоровим, яких правил гігієнидотримуватись. Проводимо зустрічі з патрульною поліцією, веселі старти, години здоров’я, рухливі ігри на свіжому повітрі.

Формування національної свідомості

Особистістьшануєкультурнуспадщину народу, тому великуувагу я приділяювихованню в дітейлюбові до Батьківщини, славнихтрадиційнашого народу, повагу до національних символів нашої держави,здобутківукраїнського народу, гордостізагероїчнеминулесвого народу. У своїхвихованцівхочетьсявиховувати морально – етичніякості.

Систематично проводжу різні тематичні заходи: покладання квітів до пам’ятників наших воїнів, флешмоби до національних свят, зустрічі з цікавими особистостями, перегляди тематичних відеороликів, конкурси, змагання тощо.

Дослідницька діяльність

Активна участь молодших школярів у дослідженнях ґрунтується на їхньому природному прагненні до самостійного опанування навчального матеріалу, що сприяє творчій самореалізації дитини, розвитку її інтелекту та критичного мислення, формуванню й удосконаленню вмінь проводити дослідження, самостійно здобувати й застосовувати знання.

На уроках, побудованих на дослідницьких засадах, в учнів початкової школи формуються важливі якості: відкритість до інших думок, комунікативна компетентність, інтелектуальна активність, допитливість, незалежність мислення, уміння дискутувати, проникливість, самокритичність. Окрім того, молодші школярі оволодівають такими вміннями: бачити проблему, перевіряти використану інформацію, аналізувати твердження, що лежить в основі інформації, враховувати альтернативні думки, визначати наявність підтексту в інформації, синтезувати здобуті знання, робити висновки, приймати оптимальні рішення.

Разом зі своїми учнями проводимо спостереження за змінами у живій та неживій природі в різні пори року, проводимо досліди з повітрям та водою, висаджуємо насіння рослин та спостерігаємо за їх ростом.