![Іван Франко та музика by veronika - Illustrated by Василець Вероніка 10 Фм1 клас - Ourboox.com Іван Франко та музика by veronika - Illustrated by Василець Вероніка 10 Фм1 клас - Ourboox.com](https://ourboox-media-prod.s3.eu-west-1.amazonaws.com/wp-content/uploads/2017/12/03162216/franko_vid_a_do_ya_0.png)
Пісня і праця – великі дві силі!
Їм я до скону бажаю служить …
Іван Франко
![Іван Франко та музика by veronika - Illustrated by Василець Вероніка 10 Фм1 клас - Ourboox.com](https://ourboox-media-prod.s3.eu-west-1.amazonaws.com/wp-content/uploads/2017/12/03152941/190319.jpg)
Франко був не тільки письменком, вченим, громадським діячем, він досліджував літературу, народное творчество и т. Д., Т. К., М.
Будучи різнобічно творчим, Іван Франко дуже любив музику. За час свого життя він зробив чималий внесок у розвиток пісенно-народної творчості. На його творчість впливали дивовижні музичні твори того часу, в якому він жив. Поетична спадщина Івана Франка і музика є настільки цікавими і захоплюючими, що стали предметом для розгляду.
![Іван Франко та музика by veronika - Illustrated by Василець Вероніка 10 Фм1 клас - Ourboox.com](https://ourboox-media-prod.s3.eu-west-1.amazonaws.com/wp-content/uploads/2017/12/03153138/franko-muzyka-758x1024.jpg)
Виростав у народному середовищі у Нагуєвичах на Галичині, в атмосфері мистецтва і народної естетики, віками їй притаманній, кожною клітинкою відчував свою землю. Бо як можна співати на землі, якої ми не чуємо своїм серцем і не віримо в неї.
Любов до народної пісні зародилася у Франкові ще в ранньому дитинстві. Тоді його мама співала йому народні пісні. Саме це зародило в ньому таку любов. З раннього дитинства він почав розуміти, наскільки надихаючою може бути пісня і як сильно вона може впливати на різні життєві процеси.
Франкова мати Марія Кульчицька з с. Ясениці-Сільної, селянка з поетичною натурою, першою заронила в душу свого сина любов до народної пісні, кинула в неї перші зерна поезії, що з часом буйно розрослися в могутній талант. Вона любила співати, знала багато пісень і в дівочому віці радо переймала їх від односельчан та від чужосільних жінок, якщо траплялося бувати в їх товаристві.
З ранніх літ співала Івасева мати багато пісень, і з кожним роком його пам’ять вбирала їх дедалі більше і більше. Ще гімназистом Франко почав записувати народні пісні спочатку від матері Марії, яка стала його першою музичною школою.
![Іван Франко та музика by veronika - Illustrated by Василець Вероніка 10 Фм1 клас - Ourboox.com](https://ourboox-media-prod.s3.eu-west-1.amazonaws.com/wp-content/uploads/2017/12/03154733/im578x383-2014-%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B8-%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F.jpg)
Матусині пісні багато важили в розвиткові майбутнього поета. Вони вражали його серце людською недолею, навчили сприймати людські переживання і турботи, обурюватись несправедливістю і неправдою. Найсердечнішими словами згадував поет маму і її пісні, силу яких відчував усе ясніше й глибше із зрілістю свого світогляду.
Дуже багато дав отой ласкавий материнський спів І. Франкові, а через нього й українській поезії та науці. Материні пісні стали улюбленими піснями поета. Недаремно ж любов свою до пісень поет назвав єдиним віном, винесеним з батьківської оселі.
В поезії «Пісня і праця» І. Франко описав винятково яскравий малюнок свого дитинства в оточенні матері і в атмосфері народної пісні:
«Мамо, голубко! — було налягаю. —
Ще про Ганусю, шумильця, вінки!»
«Ні, синку, годі! Покіль я співаю,
Праця чекає моєї руки»….
Ох, і не раз тая пісня сумненька
В хвилях великих невгодин життя
Тихий привіт мені слала, мов ненька,
Сил додала до важкого пуття.
Коли Іван Франко підріс, він записався в хор своєї гімназії і співав там. Народнопісенна атмосфера огортала Франка від раннього дитинства. Вона то затягалась хмарами сумної лірики, що виливалась сльозами жіночої недолі, то вабила непізнаною далечінню історичного минулого, кликала в голубі висоти ніжних почуттів, то вигравала яскравим промінням влучних коломийок. Ця атмосфера розбудила й виплекала захоплення Франка поезією. Пісню та коломийку, цей барвистий і запашний цвіт із широких луків народної творчості несли малому Ясеві його мати, нагуєвицькі хлопці та дівчата. А коли згодом став мандрувати по рідній карпатській землі,завжди зустрічався з піснями, всюди квітувало перед ним коломийкове різнобарв’я.
![Іван Франко та музика by veronika - Illustrated by Василець Вероніка 10 Фм1 клас - Ourboox.com](https://ourboox-media-prod.s3.eu-west-1.amazonaws.com/wp-content/uploads/2017/12/03155116/fr53.jpg)
Але особливе місце в сфері музики для Івана Франка займало одне з його добрих знайомств. У 1885 році, коли Іван Франко перебував у Києві, йому вдалося познайомитися з Миколою Лисенком, одним з найвидатніших українських композиторів та музичних діячів. Вони дуже близько спілкувалися і чинили правильний вплив на творчість один одного. Зокрема, Іван Франко слухав найвідоміші музичні твори у виконанні Лисенка і отримував від цього ні з чим незрівняне музичне задоволення. Франко насправді пишався, що в України є такий успішний і чудовий композитор, як Микола Лисенко Зв’язок між Франком і Лисенком сприяв тому, що у житті Івана Франка музика займала дуже важливе місце.
Він творив поезії, на основі яких створено чимало композицій різних жанрів – від романсу до великих симфонічних та вокальних творів. Багато творів письменника було покладено на музику, близько двохсот композицій.
![Іван Франко та музика by veronika - Illustrated by Василець Вероніка 10 Фм1 клас - Ourboox.com](https://ourboox-media-prod.s3.eu-west-1.amazonaws.com/wp-content/uploads/2017/12/03155250/lysenko_mykola_003.jpg)
Композитор В.Матюк створив музику до драми «Три князі на один престол» (1876), О. Нижанківський – кантату «Не гармати грають» (1885), Д.Січинський – хори «Непереглядною юрбою», «Даремне, пісне», «Пісне моя» (1902-03), Видатний український композитор Лисенко на тексти Івана Франка написав шість романсів: «Безмежнеє поле», «Розвійтеся з вітром», «Місяцю-князю», «Не забудь юних днів», «Оце тая стежечка», «Я не кляв, о зоре».Сучасний композитор Михайло Скорик створив власну оперу на основі поеми «Мойсей».
![Іван Франко та музика by veronika - Illustrated by Василець Вероніка 10 Фм1 клас - Ourboox.com](https://ourboox-media-prod.s3.eu-west-1.amazonaws.com/wp-content/uploads/2017/12/03155438/%D0%91%D0%B5%D0%B7-%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F-2.jpg)
![Іван Франко та музика by veronika - Illustrated by Василець Вероніка 10 Фм1 клас - Ourboox.com](https://ourboox-media-prod.s3.eu-west-1.amazonaws.com/wp-content/uploads/2017/12/03155855/508fecb1fb50e9215325c72b785210ef.jpg)
Поет був переповнений піснями народними і власними, жив ними, вони були його єством, любов’ю, турботою, багатством і зброєю:
“Пісне, моя ти сердечна дружино,
Серця відрадо в дні горя і сліз,
З хати вітця, як єдинеє віно,
К тобі любов у життя я приніс.
Тямлю як нині: малим ще хлопчиною
В мамині пісні заслухувавсь я;
Пісні ті стали красою єдиною
Бідного мого, тяжкого життя.”
Українське слово, музика, танець, обряд, звичай зіграли неабияку роль у формуванні теоретичних поглядів Івана Франка. Знання народної мудрості дало йому можливість відчути український поетичний фольклор у всій його повноті, – так починається духовний розвиток письменника, вченого і громадського діяча з яскраво вираженою індивідуальністю. Маючи потужний інтелект, він обійняв ціле коло людських інтересів, став критиком і дослідником, літератором та істориком, мовознавцем і мистецтвознавцем, філософом, етнографом та фольклористом.
Протягом усього життя Івана Франка супроводила пісня: то він слухав і співав, записував і досліджував народні пісні, глибше пізнаючи через них народне життя, горе, радощі, відкриваючи в них відгомін народної історії і психології, етики й естетики.
![Іван Франко та музика by veronika - Illustrated by Василець Вероніка 10 Фм1 клас - Ourboox.com](https://ourboox-media-prod.s3.eu-west-1.amazonaws.com/wp-content/uploads/2017/12/03161035/10.png)
У перші роки студентського життя у Львові І. Франко глибше вникає в суспільне значення пісні, вбачаючи в ній силу, здатну підносити дух і єднати їх до громового протесту проти неправди. В поезії 1876 р. «Наймит», уособлюючи свій народ в образі наймита на чужій ниві, поет так говорить про його пісню: Сумує німо він, з тужливим співом оре
Те поле, оре не собі,
А спів той наче брат, що гонить з серця горе,
Змагатись не дає журбі.
А спів той то роса, що в спеці підкріпляє
Напівзів’ялий цвіт;
А спів той грім страшний, що ще лиш глухо грає,
Ще здалека гримить.
Щирою супутницею, порадницею стала для поета народна пісня в п’ятиріччя тяжких випробуан (1877-1882 р.р.), коли йому довелось двічі сидит в мурах в’язниці, спершу львівської, потім коломийської, коли його розлучили з найдорожчою людиною, Ольгою ,
![Іван Франко та музика by veronika - Illustrated by Василець Вероніка 10 Фм1 клас - Ourboox.com](https://ourboox-media-prod.s3.eu-west-1.amazonaws.com/wp-content/uploads/2017/12/03161419/97b0fae21a4a405e64c9727d59f98e52.jpg)
Під час третього ув’язнення в 1889 р. поет це висловив у присвяченому народній пісні сонеті:
«В тих днях, коли, неначе риба в сіті»,
Мій вольний дух в тісних тих стінах б’ється,
Смертельний холод в душу аж крадеться,
І нікому потішити, огріти.
Одна одна лишилася мені ти,
Мужицька пісне, в котрій люд весь плаче,
І мому серцю легшає неначе
З народним болем в один такт боліти.
О ви, кристалізованії стони,
Ви сльози, перетоплені в алмази,
Зітхання, влиті у тужливі тони!
Не покидайте ви мене в тій хвили!
Кріпіть, щоб ті безумства, муки, врази
З роками велика любов поета до пісні народу ставала зрілою і виливалася в ґрунтовні дослідження народної творчості. Видатний український композитор, музичний діяч та педагог Станіслав Людкевич писав: «Франко любив народну музику, пісню. Любив з властивою йому пристрасністю. Він не був музикантом, але умів глибоко почувати аромат народної музики, виявляючи надзвичайно тонке розуміння мелодії, умів відшукати в ній душу».
Своєю сорокалітньою творчістю Іван Франко порушив питання про участь фольклору в міжнаціональній культурній взаємодії, про літературне звертання до народнопоетичного матеріалу та методи дослідження літературно-фольклорних зв’язків. Весь доробок Франка з печаттю українського Духа, що «рвав до бою», є великою бібліотекою, якою ми користуємося, щоб пізнати себе і світ. Іван Франко сучасний, з його творів ми черпаємо душевну наснагу, естетичну насолоду і знання. Він жив і горів, як свічка в темряві, у своїх руках тримав світ. Для нас він є прикладом мужності, працелюбства, мудрості, благородства і любові до свого народу, якому він заповідав свою пісню:
“Прийми ж сей спів, хоч тугою повитий,
Та повний віри; хоч гіркий та вільний;
Твоїй будущині задаток, слізьми злитий,
Твоєму генію мій скромний дар весільний.”
(«Пролог до Мойсея», 1905 р.).
Published: Dec 3, 2017
Latest Revision: Dec 3, 2017
Ourboox Unique Identifier: OB-390732
Copyright © 2017