Щоб знали, щоб ЗНАЛИ by violeta - Ourboox.com
This free e-book was created with
Ourboox.com

Create your own amazing e-book!
It's simple and free.

Start now

Щоб знали, щоб ЗНАЛИ

  • Joined Jun 2020
  • Published Books 14
Щоб знали, щоб ЗНАЛИ by violeta - Ourboox.com

Усилие показалось тебе бесплодным?

Слепец, отойди на несколько шагов …

Волшебство искусных рук сотворило

шедевры, не так ли?

                   Но поверь мне,

удачи и неудачи равно сотворили их …

Прекрасный танец рождается из умения

танцевать.

           (Антуан де Сент Экзюпери)

2
Щоб знали, щоб ЗНАЛИ by violeta - Ourboox.com
Щоб знали, щоб ЗНАЛИ by violeta - Ourboox.com

Доля роману «Майстер і Маргарита» так само драматична, як і доля його автора. Михайло Булгаков писав цей твір майже 12 років. У архіві митця залишилося вісім редакцій роману.

Відомо, що задум твору в письменника виник ще 1928 року. У першій редакції роман мав такі варіанти назв: «Чорний маг», «Копито інженера», «Жонглер з копитом», «Син В […]», «Гастроль» тощо — і теми Майстра в ньому не було.

18 березня 1930 року, перебуваючи в гнітючому стані через заборону п’єси «Кабала святош», Михайло Опанасович знищує першу редакцію свого роману.

У 1931 році Михайло Булгаков поновлює роботу над «Майстром і Маргаритою». Друга редакція створювалася аж до 1936 року. Вона мала підзаголовок «Фантастичний роман» і такі варіанти назв, як «Великий канцлер», «Сатана», «Чорний богослов», «Він з’явився», «Підкова іноземця», «Чорний маг» та інші. У цій редакції на сторінках роману вже діяли Майстер і Маргарита, а у Воланда з’явився свій почет.

5

У другій половині 1936-го — на початку 1937 року письменник почав працювати над третьою редакцією роману. Тепер уже твір називався «Князь темряви». Водночас згодом, повернувшись знову до початку роману, автор уперше дає йому вже відому нам назву «Майстер і Маргарита». На титулі твору він ставить дати «1928-1937» і вже більше не припиняє працювати над романом. «Дописати раніше, ніж померти» — ось його головна мета.

Підручник за 11 клас  “Зарубіжналітература”  Автор: ІсаєваКлименкоМельникНова програма 11 клас

6
Щоб знали, щоб ЗНАЛИ by violeta - Ourboox.com
Щоб знали, щоб ЗНАЛИ by violeta - Ourboox.com
Щоб знали, щоб ЗНАЛИ by violeta - Ourboox.com
Щоб знали, щоб ЗНАЛИ by violeta - Ourboox.com
Щоб знали, щоб ЗНАЛИ by violeta - Ourboox.com

По горизонталі
1. Яке ім’я запамятала Маргарита на балу?  3. Воланд та Бегемот перед балом грали у …  6. Голова МАССОЛІТа.  7. Ким був чоловік Маргарити?  10. Під час грози Майстер і Маргарита готували у печі.  11. Які квіти тримала Маргарита, коли зустріла Майстра?  14. Що було у Азазелло у кишені замість носовичка?  15. Що було на шиї у Бегемота під час балу?  16. Прізвище дядька Берліоза.  19. Прізвисько Коров’єва.  20. Без цього предмету гардеробу навіть кіт не може відправитися на бал.  22. У кого перетворилася Маргарита після того, як намастила себе кремом?
По вертикалі
2. Прізвище поета, який привіз Бездомного до лікарні.  4. Що подарував Воланд Маргариті після балу?  5. Служниця Воланда.  8. Яку посаду займав Степан Лиходєєв?  9. Що було приколото до сорочки Івана Бездомного проти нечистої сили?  11. Назва провулку, де знаходився підвал Майстра.  12. Як по-батькові називали Маргариту?  13. На якій горі стратили Га-Ноцрі?  15. Продовжить:”Славное море, священный…”  17. Як звали начальника таємної стражи у главах про Понтія Пілата?  18. Що було на голові Азазелло?  21. Кому належить фраза: “Рукописи не горять”?

 

http://puzzlecup.com/?guess=8C09F9B2D377DEAU

Спробуте створити власний !

12
Щоб знали, щоб ЗНАЛИ by violeta - Ourboox.com

 Події у романі розгортаються у трьох вимірах, світах:

-сатиричний    Сталін            Автор       Бездомний

– містичний      Воланд         Майстер            – ,, –

– біблійний      Пілат            Ієшуа            Левій Матвій

Дмитрій Биков стверджує, що саме образи Бездомного та Левія Матвія еволюціонують.

Сталін – зло. Проте зло корисне. Булгаков звертається до вождя с месенджером: допомоги потребують творчі люди.

Олександр Зєркалов (Олександр Исаакович Мірер- письменник – фантаст, літературознавець, критик) переконаний, що образ Христа розкладається на 2 образи – Ієшуа та Пілата.

 

         Ви погоджуєтесь з думкою літературознавця?

 

14

До речі, Сталін, розмовляючи з Пастернаком, іронічно “майстром” називає поета Осипа Емільовича Мандельштама.

15

“Кремлевский горец”

16
Щоб знали, щоб ЗНАЛИ by violeta - Ourboox.com

Світло й тьма, тління і вічність, віра і безчестя складають світ цей і потрібні одне для одного
Г. Сковорода

 

Головні герої твору “Майстер і Маргарита”:

Майстер,

Маргарита,

Воланд і його почт,

Ієшуа Га-Ноцрі,

Іван Бездомний,

Пілат,

Левій Матвій.

А які герої, на вашу думку, є позитивними?

Обгрунтуйте свою відповідь за схемою.

Герой (ім’я) є позитивним, бо….

 

 

 

18
Щоб знали, щоб ЗНАЛИ by violeta - Ourboox.com
Щоб знали, щоб ЗНАЛИ by violeta - Ourboox.com

Загальноприйнята думка

Маргарита в перекладі з грецького – «перлина».

Багато років вона лежала на дні, де панує темрява, а їй потрібне … Світло … Але щоб побачити його, вона повинна пройти шлях лабіринту.

 

Маргарита – красива, забезпечена, але нудьгуюча в шлюбі дружина відомого інженера, яка страждає від порожнечі свого життя. Випадково зустрівшись з Майстром на вулицях Москви, з першого погляду полюбила його, пристрасно повірила в успіх написаного ним роману, пророкувала славу. Коли Майстер вирішив спалити свій роман, їй вдалося врятувати тільки кілька сторінок. Далі укладає з дияволом угоду і стає королевою сатанинського балу, який влаштовує Воланд, щоб повернути собі зниклого  Майстра. Маргарита – це символ любові і самопожертви в ім’я іншої людини. Якщо називати роман, не використовуючи символи, то «Майстер і Маргарита» трансформується в «Творчість і Кохання».

 

21
Щоб знали, щоб ЗНАЛИ by violeta - Ourboox.com
Щоб знали, щоб ЗНАЛИ by violeta - Ourboox.com
Щоб знали, щоб ЗНАЛИ by violeta - Ourboox.com
Щоб знали, щоб ЗНАЛИ by violeta - Ourboox.com

Чи дійсно рятує Маргарита Майстра? Що вони отримують? Від кого цей подарунок?

Спокій.«Спокій для Майстра – це добре чи погано?». Адже отримувати що-небудь від диявола – неприпустимий гріх.

Що ж отримав Майстер? Після того, як головні герої попрощалися із дияволом, «Мастер и Маргарита увидели обещанный рассвет. Он начинался тут же, непосредственно после полуночной луны. Мастер шел со своею подругой в блеске первых утренних лучей через каменистый мшистый мостик. Он пересек его. Ручей остался позади верных любовников, и они шли по песчаной дороге. – Слушай беззвучие, – говорила Маргарита мастеру, и песок шуршал под ее босыми ногами, – слушай и наслаждайся тем, чего тебе не давали в жизни, – тишиной. Смотри, вон впереди твой вечный дом, который тебе дали в награду. Я уже вижу венецианское окно и вьющийся виноград, он подымается к самой крыше. Вот твой дом, вот твой вечный дом.

26

Я знаю, что вечером к тебе придут те, кого ты любишь, кем ты интересуешься, и кто тебя не встревожит. Они будут тебе играть, они будут петь тебе, ты увидишь, какой свет в комнате, когда горят свечи. Ты будешь засыпать, надевши свой засаленный и вечный колпак, ты будешь засыпать с улыбкой на губах. Сон укрепит тебя, ты станешь рассуждать мудро. А прогнать меня ты уже не сумеешь. Беречь твой сон буду я. Так говорила Маргарита, идя с мастером по направлению к вечному их дому, и мастеру казалось, что слова Маргариты струятся так же, как струился и шептал оставленный позади ручей, и память мастера, беспокойная, исколотая иглами память, стала потухать. Кто-то отпускал на свободу мастера, как сам он только что отпустил им созданного героя».

27

Виходить досить прийнятна картина.

А у дев’ятнадцятій главі, яка називається «Маргарита» і де вперше з’являється головна героїня, зустрічаємо якийсь інший міст, річку, тишу, вічний притулок (вічну домівку). Маргариті приснився, як вона підкреслює, віщий сон, і описуване в ньому змушує здригатись, бо все там – жахаюче, «адське для живої людини»: «Дело в том, что во время своих зимних мучений она никогда не видела во сне мастера. Ночью он оставлял ее, и мучилась она только в дневные часы. А тут приснился. Приснилась неизвестная Маргарите местность – безнадежная, унылая, под пасмурным небом ранней весны. Приснилось это клочковатое бегущее серенькое небо, а под ним беззвучная стая грачей. Какой-то корявый мостик. Под ним мутная весенняя речонка, безрадостные, нищенские, полуголые деревья, одинокая осина, а далее, – меж деревьев, – бревенчатое зданьице, не то оно – отдельная кухня, не то баня, не то черт знает что. Неживое все кругом какое-то и до того унылое, что так и тянет повеситься на этой осине у мостика. Ни дуновения ветерка, ни шевеления облака и ни живой души. Вот адское место для живого человека! И вот, вообразите, распахивается дверь этого бревенчатого здания, и появляется он. Довольно далеко, но он отчетливо виден. Оборван он, не разберешь, во что он одет. Волосы всклокочены, небрит. Глаза больные, встревоженные. Манит ее рукой, зовет. Захлебываясь в неживом воздухе, Маргарита по кочкам побежала к нему и в это время проснулась»

28

Виходить, що «тиша» за Воландом – це коли все тихо довкруги, але настільки тихо, що «ни дуновения ветерка, ни шевеления облака и ни живой души. Вот адское место для живого человека!», «захлебываясь в неживом воздухе, Маргарита по кочкам побежала к нему и в это время проснулась». І ось це Маргарита наприкінці роману описує Майстру як «беззвуччя», яким йому доведеться насолоджуватися цілу вічність.

Творець щасливий, коли його твори визнають. Кому ж буде потрібне те, що буде творити Майстер? Нема зворотнього зв’язку.Воланд продовжує “убедительно и мягко, – о, трижды романтический мастер, неужто вы не хотите днем гулять со своею подругой под вишнями, которые начинают зацветать, а вечером слушать музыку Шуберта? Неужели ж вам не будет приятно писать при свечах гусиным пером? Неужели вы не хотите, подобно Фаусту, сидеть над ретортой в надежде, что вам удастся вылепить нового гомункула? Туда, туда. Там ждет уже вас дом и старый слуга, свечи уже горят, а скоро они потухнут, потому что вы немедленно встретите рассвет. По этой дороге, мастер, по этой. Прощайте! Мне пора»

29

 

Професор Кураєв зазначає, що Маргарита називає себе у романі відьмою, і вона є відьмою за своєю суттю. Її Майстру подарував сам диявол: «Дар Воланда все тот же: ведьма. Ведьма и королева Варфоломеевской ночи в приложении к домашнему обиходу: «ловите гранату! Не бойтесь, она ручная!». Дерзаний у мастера нет, творчества уже нет, пути нет. Зато ведьма теперь всегда с ним». «В финале тело Мастера уже убито. Душа… Но что такое «душа» со стертой памятью? О чем он будет писать? И для кого?»

Если есть стадо – есть пастух, если есть тело – должен быть дух,
Если есть шаг – должен быть след, если есть тьма – должен быть свет.
Хочешь ли ты изменить этот мир, сможешь ли ты принять как есть,
Встать и выйти из ряда вон, сесть на электрический стул или трон? (Віктор Цой)

30

31

       

      Ієшуа Га – Ноцрі –

позитивний герой?

 

 

 

 

 

 

32
Щоб знали, щоб ЗНАЛИ by violeta - Ourboox.com
Щоб знали, щоб ЗНАЛИ by violeta - Ourboox.com

Загальноприйнята думка

Цей роман  звернений до  Івана Бездомного, який прозрів. Чи не для нього розігралася вся ця чортівня, починаючи з його зустрічі з «іноземним професором» на Патріарших ставках. Остаточне прозріння настало для Івана після знайомства з Майстром.

На самому початку роману поет Іван Бездомний – абсолютно непримітний образ, більше схожий на шарж.Що може бути сумніше для поета, ніж псевдонім «Безпритульний» (справжнє його прізвище Понирьов)? Більш того, він не тільки «Бездомний», але ще й «бездумний».Це останній учень Берліоза, який  слухає його «освіченні» зауваження. Однак простодушність і є та жива стихія, яка в підсумку врятує Івана.За іронією долі прозріння Івана відбувається в психіатричній лікарні – саме там він і познайомився з Майстром. Обидва вони потрапили в лікарню «з вини» однієї людини – Понтія Пілата.

 

35

Тільки Бездомному про Пілата розповів Воланд, «професор-консультант», Майстру же Пілат з’явився в його уяві, коли він писав про нього свій роман. Цей «роман у романі» живе одночасно в уяві і диявола, і зацькованого критиками письменника.

Майстер тільки дивувався, слухаючи Івана: «О, як я вгадав! О, як я все вгадав!».

Дмитрій Биков також переконує, що образ Бездомного еволюціонує. Він одружився, працює в інституті, професор історії.

А от професор Андрій Кураєв зазначає, що Бездомний не професор історії, він міг займатися тільки філософією. Більше того, він – партійна обслуга.

36
Щоб знали, щоб ЗНАЛИ by violeta - Ourboox.com
Щоб знали, щоб ЗНАЛИ by violeta - Ourboox.com

                 ВОЛАНД

Рошко Михайло Михайлович, кандидат філологічних наук, професор ДВНЗ «Ужгородський національний університет» має свою цікаву точку зору.

“Роман починається весняним днем на території Патріарших ставків, де відбувається діалог двох літераторів – Михайла Берліоза (керівник вигаданого Булгаковим об’єднання «Майстри соціалістичної літератури») та молодого поета Івана Бездомного. Вони зустрічають незнайомця, схожого на іноземця, який приєднується до суперечки про реальність постаті Ісуса Христа – незнайомець описує своє перебування на балконі прокуратора Іудеї Понтія Пілата, а також робить моторошне передбачення про загибель Берліоза.

Берліоз та Бездомний не здогадуються, що перед ними Воланд – диявол, який прибув до Москви разом із свитою.

Звичайно, образ Воланда найперше повязують з образом  Мефістофеля з драматичної поеми Й.В. Гете «Фауст». З цим твором  пов’язане й ім’я однієї з головних героїнь роману Маргарити, а також на нього прямо вказує взята як епіграф до роману пряма цитата з поеми Й. В. Гете: „…так кто ж ты наконец? – Я – часть той силы, что вечно хочет  зла и вечно совершает благо». І в той же час образ Воланда за своїми якостями і функціями чи не діаметрально протилежний до образу Мефістофеля. Це легко довести. Головна риса Мефістофеля – заздрість Богу, бажання дошкулити Творцю.

39

Але єдине слабке місце Творця – не він сам, а його творіння, і в першу чергу – людина. Центральна лінія усіх дій Мефістофеля – спокушати людей на низькі вчинки і цим дошкуляти Богу, принижуючи його творіння. Мефістофель – злісне, заздрісне і брехливе створіння, яке ненавидить людей. У творі його головна мета – принизити в очах Бога одного з найкращих представників людства – доктора Фауста. І коли Фауст не піддається спокусам, коли він проявляє гідність і велич, Мефістофель його ненавидить і намагається будь-яким чином все ж таки заставити принизитися гріхопадінням, щоб заволодіти його душею, а головне – довести Богу ницість одного з най довершених тогочасних людей, чим принизити усе людство, а, значить, і самого Творця.

Воланд з роману М. Булгакова „Майстер і Маргарита” є носієм цілком протилежних до Мефістофеля рис. По-перше, він нікого ніколи не обманює, завжди говорить правду. В Радянську Москву він прибув з метою знайомства з новим видом людей – радянською людиною. В ті часи радянська пропаганда доводила, що в СРСР з’явилася нова людина, радянська, яка, на відміну від людей буржуазних країн, набагато краща, бо живе за засадами колективізму, альтруїзму, їй не притаманні традиційні для більшості в капіталістичних країнах гонитва за грошима, егоїзм, принципи: людина людині – вовк, кожен за себе і т.п. То ж візит Воланда в Москву – це „проба на зуб цієї нової радянської людини” (це одна з провідних концепцій роману: таким чином письменник Булгаков діагностує своїх радянських сучасників і розвінчує брехливу більшовицьку пропаганду, яка вихваляється тим, чого ще не досягнуто, видає бажане за дійсне.

40

Ключовим моментом, моментом істини цієї перевірки є сцени так званої магії у вар’єте, куди публіка прийшла, щоб подивитися на „мага”, не підозрюючи, що насправді мета вистави – це надання можливості Воланду зблизька подивитися на „нових радянських людей”, вивчити їх зблизька і в массі. І після кількох довгих хвилин мовчазного споглядання публіки зі сцени Волан підводить підсумки: „Ну что же, – задумливо отозвался тот, – они  –  люди как люди. Любят деньги, но ведь это всегда было… Человечество любит деньги, из чего бы те ни были сделаны, из кожи ли, бумаги ли, из бронзы или золота. Ну, легкомысленны… ну, что ж…и милосердие иногда стучится в их сердца… обыкновенные люди… в общем напоминают прежних… квартирный вопрос только испортил их…”. Цей вислів – сконденсоване заперечення більшовицької пропаганди про створення людини нового типу „радянської людини”, ніби – то позбавленої „вроджених плям” капіталізму: жадібності, егоїзму і т.п. Отже, Воланд прибуває до Москви не з метою приниження москвичів (у даному випадку), чи, узагальнимо, радянських людей, не з упереджено негативним ставлення до них (як, до речі, і до людей взагалі, як це було у Мефістофеля), а з метою їх неупередженого дослідження, вивчення, випробування. І в процесі випробувань не радіє падінню цих „нових людей”, а, здається, навпаки, глибоко розчаровується… Зневажає тих, які легко піддаються дешевим спокусам, і карає їх за гріхи.

41

Зі сторінок роману образ Воланда вимальовується як образ мудрого, всезнаючого мислителя, який зневажливо і з жалем кривиться, спостерігаючи, як легко люди піддаються спокусам, і ніби шкодує, що майже не зустрічає порядних, благородних людей. А як тільки зустрічає – Майстра, Маргариту, Ієшуа – так не намагається будь що принизити їх і довести до падіння, а, навпаки, ніби радіє, що хтось із людей виявився стійким до дешевих спокус і допомагає таким стоїкам (тим же Майстрові, Маргариті, навіть прощає Пілата за проханням Ієшуа). Тому поряд з цілком негативним бридким негідником Мефістофелем, котрий будь-яким чином добивається морального падіння Фауста, а в його лиці – людства взагалі і ненавидить саме його благородство і достоїнство, мудрість і альтруїзм, позитивні риси, – Воланд виступає мудрим досвіченим благородним знавцем людини з усіма її слабкостями, він неупереджено перевіряє спокусами людей з надією знайти достойних благородних представників земної раси, зневажливо, навіть іноді з омерзінням ставиться до негідників, карає їх по мірі їх ницих вчинків, і, навпаки, допомагає благородним, позитивним персонажам, людям з гідністю, альтруїстам тощо…

42

43
Щоб знали, щоб ЗНАЛИ by violeta - Ourboox.com

Професор Андрій Кураєв запевняє в тому , що диявол Воланд, розмовляючи з Берліозом та Бездомним, не пожалів  свого часу, аби перереконати їх в існуванні Іісуса:

“Видите ли, профессор, – принужденно улыбнувшись, отозвался Берлиоз, – мы уважаем ваши большие знания, но сами по этому вопросу придерживаемся другой точки зрения. – А не надо никаких точек зрения! – ответил странный профессор, – он существовал, и больше ничего. – Но требуется же какое-нибудь доказательство… – начал Берлиоз. – И доказательств никаких не требуется, – ответил профессор”

 Так, Воланд запевняє: Ісус просто існує (не «не існує», не «буде існувати»), надає цю кількість більших значень, підкреслюючи, що «Ісус просто існує, і більше нічого». 

45

Але ось Воланд з даху Будинку Пашкова оглядає Москву, зважаючи “на неосяжне збіговисько палаців, гігантських будинків і маленьких, приречених на знесення халуп”.

Щоб цілком оцінити цю булгаківську підказку, треба знати географію та історію Москви.Якщо  дивитися з цього будинку, то перед обличчям буде Кремль, попереду зліва – Манеж, праворуч попереду – міст. За спиною – Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна. За Музеєм – садиба Голіциних (майбутнє місце роботи Івана Бездомного). Ззаду і трохи лівіше будинку Пашкова – садиба Гагаріних.

Між садибами Гагаріна і Голіциних – садиба Лопухіних. Нарешті, ззаду і правіше будинку Пашкова – Храм Христа Спасителя … Незрозуміло, звідки раптом тут могли взятися «приречені на знесення халупи». Справа у тому, що халупи з’явилися на місці знищеного Храму.

46
Щоб знали, щоб ЗНАЛИ by violeta - Ourboox.com
Щоб знали, щоб ЗНАЛИ by violeta - Ourboox.com
Щоб знали, щоб ЗНАЛИ by violeta - Ourboox.com

Нам, читачам, подобається фраза:«…никогда и ничего не просите! Никогда и ничего, и в особенности у тех, кто сильнее  вас. Сами предложат и сами все дадут! Садитесь гордая женщина!» А хіба ми не звертаємося до Бога особливо у скрутну годину?

З якою ж метою прибуває Воланд до Москви?

«Тут в государственной библиотеке обнаружены подлинные рукописи чернокнижника Герберта Аврилакского, десятого века, так вот требуется, чтобы я их разобрал. Я единственный в мире специалист».

Герберт Аврілакський   – це римський папа Сильвестр 2 (999-1003).

Легенда свідчила, що Герберт умовив дочку мавританського вчителя, у якого він навчався, викрасти магічну книгу її батька. За допомогою цієї книги він викликав диявола, а вже той зробив його папою і завжди супроводжував  в образі чорного кудлатого пса. Герберту також приписували володіння мистецтвом виготовлення серафима( мертва голова, що розмовля) (Згадаємо бесіду Воланда з головою Берліоза).

 

50

Андрій Кураєв переконаний, що Воланда цікавить Майстер.

Саме його пером буде водити Воланд.

Чому ж не пише сам диявол?

Професор пояснює, що ангели – вісники, вони не здатні творити. Майстер пише антиєвангеліє – Євангеліє від Воланда.

 

 

Чи має право існувати таке прочитання роману?   

Обгрунтуйте свою думку.

51
Щоб знали, щоб ЗНАЛИ by violeta - Ourboox.com

Повернемося до слова “спокій”. Саме це отримали Майстер і Маргарита. За словником Даля:

ПОКО́Й м. состоянье бездействия, в веществен. и духовн. знач.; косность,  недвижность; отдых, роздых; мир и тишина, безмятежное состоянье; отсутствие возмущенья, тревоги. Покой тела, вещи, предмета, недвижность,  равновесие всех на него действующих сил. Покой живого тела, полное ослабленье своих движущих сил, с подчиненьем его одному тяготенью. Покой духа, души, может быть двоякий: покой ума, где мышленью дан роздых, оно не напрягается, а носится по воле, и покой сердца, воли, совести, затишье нравственное, невозмущенный страстями быт. 

За словником синонімів :Бездействие, косность, лень,  неподвижность,  инерция,  ничегонеделание, отдых, мир, тишина; спокойствие, шум, незвучание; оцепенение, безмолвие, отсутствие движения, безмятежность, успокоение, умиротворенность, умиротворение,  успокоенность, недвижимость.

Повний спокій отримуємо після смерті у труні.

 

53

54

Займіть позицію

 

 

  1. Яка ж мета Воланда?

  2. Що своїм романом хотів сказати нам автор?

  3. Роман “Майстер і Маргарита” за Христа чи проти?

55
Щоб знали, щоб ЗНАЛИ by violeta - Ourboox.com

57
  1. Белобровцева И., Кульюс С. Роман Булгакова «Мастер и Маргарита». Комментарий. — М.: Книжный клуб, 2007. — С. 30. — ISBN 978-5-98697-059-2.
  2. Молли Брансон. Полёт над Москвой: Вид с воздуха и репрезентация пространства в «Мастере и Маргарите» Булгакова // Независимый филологический журнал. — 2005. — № 76
  3. Протодиакон Андрей Кураев. Мастер и Маргарита: За Христа или против? https://azbyka.ru/fiction/master-i-margarita-za-xrista-ili-protiv/
  4. Кушлина О., Смирнов Ю. Магия слова: Заметки на полях Романа М.А.Булгакова “Мастер и Маргарита”//Памир, 1986.
  5. Лакшин В.Я.Роман М.Булгакова “Мастер и Маргарита”//-М:ВШ,1989.-С 420-473.
  6. НЕБОЛЮБОВА Л. С. РОМАН «МАЙСТЕР І МАРГАРИТА»МИХАЙЛА БУЛГАКОВА: СИМФОНІЧНІ РЕФЛЕКСІЇ
  7. Открытый урок с Дмитрием Быковым – «Булгаков. Роман для Сталина»https://ru-bykov.livejournal.com/2015279.html
  8. Рошко М.М. “Як зрозуміти складні сучасні та постмодерністські твори?”
  9. Соколов Б.В.Коментарий // Булгаков М. Мастер и Маргарита.-М: ВВ, 1989.-С483-558
  10. Соколов Б. В.  Михаил Булгаков: загадки творчості. –  М. : Вагриус, 2008. – С. 441–443.
  11. Черкашина-Губаренко М. Р. Призрак оперы в прозе Михайла Булгакова // ЧеркашинаГубаренко М. Р. Музыка и театр. На перекрёстке час: у 2 т. – Т. 1 / Марина ЧеркашинаГубаренко. – К., 2002. – С. 127–128.
58
This free e-book was created with
Ourboox.com

Create your own amazing e-book!
It's simple and free.

Start now