Вірші для дітей

 Пенькова дружба
Жив собі Пеньок в траві,
Доживав на самоті.

Захотілось Їжакові
Знадобитися Пенькові.
– Давай, – каже, – разом жити?
– Добре, – Пень відказує, – живи й ти.
– А давай будем дружити?!
– Добре, в дружбі краще жити.

Раптом підповзла Гадюка
І Пенькові в інше вухо
Шепотить: «Живи зі мною,
Буде добре нам з тобою».
– Добре, Пень відповідає, –
Місця поки вистачає.

Але якось сталось так
Що Гадюку з’їв Їжак.
– Що за шум? – Пеньок питає.
– Я Гадюку доїдаю.
– Добре, – відказав Пеньок.
Здивувавсь тут Їжачок:
– Ви ж колись разом жили?!
– Колись – так, а тепер – ні.
І така дружба буває,
Та чи хтось її бажає?!
Щоб один дружбу шукав,
Другий її зневажав.
Або один дружбу пропонує,
Інший її не шанує.