Збірник розробок

мотиваційних рухливих

ігор щодо пропаганди

здорового способу життя

     Шкільний вік є відповідальним періодом життя учня у формуванні фізичного компонента здоров’я, культурних навиків та ціннісних орієнтацій, які забезпечують його зміцнення, вдосконалення та збереження в майбутньому. Тому результатом фізичного виховання школярів повинні стати високий рівень здоров’я та формування фундаменту фізичної культури майбутньої дорослої людини.

Молодший шкільний вік – найбільш сприятливий час для використання рухливих ігор у процесі виховання. Рухливі ігри різної спрямованості є дуже ефективним засобом комплексного вдосконалення фізичних якостей, які проявляються у дітей через рухові навички та вміння, а вони, у свою чергу, обумовлені достатнім рівнем їх розвитку.

Оздоровче значення ігор:

• Сприяють гармонійному розвитку форм і функцій організму школяра;
• формують правильну поставу;
• загартовують організм;
• підвищують працездатність; зміцнюють здоров’я;

Великий оздоровчий ефект має проведення ігор на свіжому повітрі незалежно від пори року. Це зміцнює мускулатуру, покращує діяльність дихальної, серцево- судинної систем, збільшує рухливість суглобів, стимулює обмінні процеси, позитивно впливає на нервову систему, підвищує опірність організму до простудних захворювань.

Освітнє значення ігор:

• формують рухові вміння і навички з бігу, стрибків, метання;
• розвивають фізичні якості: швидкість, силу, спритність, гнучкість і витривалість;
• формують основи знань з фізичної культури і спорту, валеології, народознавства, історії рідного краю і т.д.

Під час проведення рухливих ігор учні повторюють, закріплюють, удосконалюють рухові вміння і навички, розвивають фізичні якості, пізнають довкілля, історію рідного краю, розширюють кругозір та поглиблюють знання.

Отже, правильно методично побудований урок із застосуванням ігор, естафет, дає можливість з великою ефективністю розв’язувати освітні завдання.

Виховне значення ігор:

• виховують моральні та вольові якості учнів;
• виховують любов до рідного краю, звичаїв і традицій українського народу;
• виховують любов до щоденних і систематичних занять фізичними вправами.

У рухливій грі одночасно здійснюється фізичне, розумове, моральне, естетичне та трудове виховання. Активна рухова діяльність ігрового характеру та емоції підсилюють усі фізіологічні і психологічні процеси в організмі, поліпшуючи роботу всіх органів і систем. Правила ігор регулюють поведінку гравців, виховують відчуття взаємодопомоги, чесності, колективізму, дисциплінованості, відповідальності, вміння долати труднощі, цілеспрямованості, сміливості, рішучості; Ігри привчають долати психічні і фізичні навантаження, створюють у дітей бадьорий настрій. „У грі розкривається перед дітьми світ, розкриваються творчі можливості особистості“, — говорив великий український педагог В. Сухомлинський.

Опудало

Роль Опудало може виконати дорослий персонаж, а можна запропонувати дитині бути Опудало (надіти йому широку сорочку, на голову капелюх).

Слухай уважно

Завдання: розвивати вміння виконувати словесну інструкцію, діяти за сигналом дорослого, закріплювати знання про форму листя різних дерев.

У ведмедя у бору

   Місце проведення: зал, ко­ридор, майданчик.

   Вибирається ведучий — «ведмідь». Для нього на майданчику відгороджуєть­ся місце для «барлогу». На протилежному кінці «жи­вуть» діти. За сигналом ке­рівника діти йдуть у на­прямку до ведмежого «бар­логу», підходять до нього якнайближче і наспівуючи декламують:

       У ведмедя у бору

       Гриби, ягоди беру,

      А ведмідь сидить

      І на нас кричить.

    Після цих слів «ведмідь» починає ловити дітей, а вони намагаються сховати­ся в свій «будиночок». Спійманих дітей «ведмідь» відводить до себе в «барліг» і вони пропускають одну чергу гри. Коли «ведмідь» спіймав 4-5 чоловік, при­значають нового «ведмедя».

    Правила гри

1. «Ведмідь» не має права вийти з «барлогу» доти, поки діти не скажуть ос­таннє слово вірша.                      
2. Той, хто вийшов за лінію майданчика, вва­жається спійманим.
3. «Ведмедю» дозволяєть­ся ловити дітей тільки до лінії «будинку».

Два  морози

    Місце проведення: зал, майданчик.

  На протилежних сторо­нах майданчика лініями відмічають два «будин­ки». Відстань між ними 10-20 кроків.

    Усі гравці, крім двох веду­чих («морозів»), які стоять на середині майданчика, знаходяться в одному з «бу­динків». За сигналом учи­теля «морози» голосно про­мовляють такі слова:

     Ми два брати молоді,

     Два морози удалі.

     Я мороз — Червоний ніс.

      Я мороз — Синій ніс.

     Хто з вас не боїться

    В путь-дорогу пуститься ?

Діти хором відповідають:

    Не боїмся ми погроз,

   Не страшний ти нам, мороз.

Після цього вони пере­бігають на протилежний бік майданчика. «Морози» намагаються спіймати гравців, які перебігають, торкаючись їх рукою.

Гравці, яких торкнулися («заморозили»), зупиня­ються.

 «Заморожений» гра­вець залишається на місці доти, доки його хтось із гравців не «розморозить» під час наступної пере­біжки. Після 3-4 пробіжок призначають нових «мо­розів». Укінці гри відзнача­ють дітей, яких не «заморо­зили» жодного разу, а також кращу пару ведучих.

     Правила гри

1. Гравці не повинні ви­бігати з «будинку» раніше, ніж будуть вимовлені сло­ва: «Не страшний ти нам, мороз».
2. «Морози» не можуть «заморозити» дітей в «бу­динку».
3. Гравці «розморожують» «заморожених» лише під час наступної перебіжки.
4. Бігати можна лише в межах майданчика.

Мишоловка

      Місце проведення: зал, майданчик.

Гравців об’єднують у дві групи. Одна з них, узявшись за руки, утворює коло («ми­шоловку»). Друга група роз­ташовується поза колом («миші»). Гравці, які зобра­жують «мишоловку», переміщуються по колу зі словами

    Як ці миші надоїли,

    Розвелось багато їх,

    Все, погризли, все поїли,

    Як би виловити їх!

   Бережіться, мишенята,

   Доберемось ми до вас!

    Гравці, що зображують «мишоловку», зупиняються, піднімають угору зчеп­лені руки та промовляють:

 Мишоловку ми поставим,

 Переловимо всіх враз!

   Гравці, що зображують «мишей», починають вбігати в «мишоловку» та вибі­гати з неї . За сигналом керів­ника опускають руки вниз і присідають. «Миші», котрі не встигли вибігти з кола, вважаються спійманими і стають у коло. Перемагають три останні «миші», яких не спіймали. Потім гра про­довжується і гравці міня­ються місцями.

   Правила гри

1. «Миші» не повинні за­бігати в коло під час руху «мишоловки».
2. Спіймані «миші» обов’яз­ково стають у коло.

Шишки, жолуді, горіхи

       Місце проведення: зал, майданчик.

   Усі гравці об’єднуються у трійки, беруться за руки, утворюючи кола. Кожний гравець у колі одержує на­зву («шишка», «жолудь»,, «горіх»). Одного з гравців вибирають ведучим. За викликом керівника: «Го­ріхи!», «Шишки!», «Жолуді!» вони міняються місцями у різних колах, а ведучий намагається зайняти віль­не місце гравця, який ви­був, в одній із трійок. Гра­вець, який залишився без місця, стає ведучим. Пере­магають гравці, які жодно­го разу не були у ролі ве­дучого.

 Правила гри

Міняються місцями ли­ше гравці, яких називає керівник.

Підбери м’яч

      Місце проведення: майданчик , зал.

    В коло діаметром 1 м з малим м’ячем в руках стає  гравець. Позаду нього лежать 5-10 тенісних м’ячів. По сигналу ведучого, гравець підкидає м’яч і, поки той знаходиться у повітрі, повертається кругом і піднімає якомога більшу кількість м’ячів, а потім, ловить підкинутий м’яч.

      Правила гри

1.Виходити з кола забороняється.

День і ніч

        Місце проведення: май­данчик, зал.

     На відстані 1 – 2 кроки (у центрі майданчика) креслять дві паралельні лінії. З обох боків від них на відстані15-30 кроків креслять лінії «будинків». Гравці об’єднуються у 2 рівні команди, які сто­ять на лініях у центрі май­данчика, повернувшись спиною одна до одної. За жеребом одна команда — «день», друга — «ніч».

     За сигналом учителя, на­приклад, «День!» команда «ніч» тікає в свій «буди­нок», а команда «день» на­здоганяє її. Спійманих гравців рахують, а потім вони стають на своє  місце. Керівник записує їхню кількість. Гра повторюється кілька разів, після чого він рахує кількість спійманих гравців у кожній команді. Перемагає команда, яка спіймала більшу кількість гравців суперника.

        Правила гри

1. Не дозволяється тікати в свій «дім» раніше, ніж учитель подасть сигнал.
2. Ловити можна тільки до лінії «будинку».
3. Спіймані гравці після підрахунку знову поверта­ються у гру.

Стрибки по купинах

Місце проведення: зал, майданчик, коридор.

Гравці об’єднуються у 3 – 4 команди, які стоять за лінією старту. Проти них на майданчику позначають стільки ж рядів невеликих кіл (купин) на відстані 40-50 см один від одного. У кожному ряду по 8 – 10 кіл. За сигналом керівника гравці, що стоять у колонах першими, перестрибують з купини на купину, намагаючись не потрапити у „болото“. Гра закінчується, коли всі діти по черзі візьмуть у ній участь. Виграє та команда, яка зробить менше помилок (набере менше штрафних очок). Перед початком гри учням необхідно показати, як стрибати з купини на купину. Гравець одержує штрафне очко, якщо під час стрибка не попаде ногою на купину або переступить лінію кола.

Піймай жабу

Місце проведення: зал, майданчик, коридор.

В одному куті майданчика накреслене „гніздо чаплі“. Вчитель призначає одного з гравців „чаплею“, решта дітей — „жаби“, які стоять або стрибають „у болоті“ (ділянка майданчика, що позначена натягнутою мотузкою). Коли всі гравці розмістилися на відведених для них ділянках майданчика, вчитель промовляє: „Чапля!“. Високо піднімаючи ноги, „чапля“ прямує до „болота“, переступає через мотузку й ловить „жаб“, які, рятуючись від „чаплі“, вистрибують із „болота“ у будь-який спосіб. „Чапля“ може ловити тільки тих „жаб“, які не вистрибнули з „болота“. Пійманих, „чапля“ веде до себе у „гніздо“, де вони перебувають, поки не зміниться „чапля“. Нову „чаплю“ обирають тоді, коли буде піймано 2–3 „жаби“. Вони повинні перестрибувати, а не переступати через мотузку, коли ж ні — вони вважаються пійманими.

Вітер і листя

За сигналом «Сильний вітер!» – діти бігають по майданчику, кімнаті в різних напрямках, помахуючи листочками («вітер кружляє в повітрі осіннє листя»). За сигналом «Зник вітер!» – присідають («листя впали на землю»). Бігати, щоб не наштовхуючись, поступатися дорогою один одному; діяти за сигналом.

Пройдись, як…

Запропонувати дітям різні способи ходьби: як ведмедик- стопа зігнута; як зайчик – підстрибуючи; як конячка – піднімаючи ноги; як качечки – навприсядки; як пташечки-імітуєте рух пташок, розмахуючи витягнутими руками; як солдат -маршируючи. Ходіть на носочках, на п’ятках, бігайте, стрибайте, широко розставивши руки і ноги; приставним кроком – боком, ніжка ніжку підбиває; задом наперед – спиною вперед.

Поділись з другом і друг поділиться з тобою

Діти стають в коло, через одного дітям роздають предмети (кульки або іграшки або м’ячики або інші предмети) і зі звучанням музики дітки передають «дарують» другу своєму, що знаходиться зліва, подарунок, при переключенні музики дітки в яких залишилися предмети танцюють, при зміні музики знову продовжують дарувати один одному предмети. 

Цікаві ідеї для ігор на вулиці

Список використаної літератури та ресурсів

1. Андрощук Н. В. Рухливі ігри та естафети у фізичному вихованні молодших школярів. – Тернопіль, 2000. – 112 с.
2. Ващенко О.М., Кудикіна Н.В., Люріна Т.І., Романенко Л.В. Рухливі ігри в початковій школі. – Київ: Навчальна книга, 2002. – 80 с.
3. Кругляк О. Я. Рухливі ігри та естафети в школі. – Тернопіль, 2003. – 80 с.
4. Кузь В. Г. Українські народні дитячі ігри: Посібник для студентів філологічного факультету, студентів дошкільного та педагогічного факультетів. – Київ: Науковий світ, 2003. – 32 с.
5. Ламкова О. І. Рухливі ігри та естафет для школярів. – Харків: Ранок, 2005. – 128 с.
6. Питомець О. П., Михайлова Н. Д. Практикум з рухливих ігор. – Київ: Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, 2008.– 59 с
7. Семеренський В. І., Черемський П. Г. Українські дитячі й молодечі народні ігри та розваги. – Харків: Дзига, 1999. – 528 с.
8. Сивачук Н. П. Український дитячий фольклор. – Київ: Деміур, 2008. – 288 с.
9. Упор І. В., Січовик І. Г.Дитячі ігри та розваги,. – Київ: Просвіта, 2004. – 424 с.
10. Шевченко О. В. Рухливі ігри та забави. Навчально- методичний посібник для студентів факультетів фізичного виховання. – Кіровоград: РВВ КДГТУ імені Володимира Винниченка, 2005. – 108 с.
11. ЖивиАктивно [Електронний ресурс] Режим доступу: http://zhyvyaktyvno.org/
12. Навчально-методичний кабінет[Електронний ресурс] Режим доступу: http://ped-kopilka.com.ua
13. Початкові класи [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.pochatkivec.ru
14. Rua Навчально-методичний кабінет [Електронний ресурс] Режим доступу: http://roditeli.ua/
15. Сайт Дмитрівського НВК Куцурубської сільської ради ОТГ [Електронний ресурс] Режим доступу: http://dmitrivskazoch.at.ua/