Класифікація холодильного устаткування.

Для оснащення сучасних підприємств громадського харчування та торгівлі холодильним устаткуванням необхідно враховувати характер, розміри, потребу в тих чи інших продуктах та їх кількість.

На підприємствах громадського харчування використовують холодильні камери низько- та середньотемпературні, шафи, шафи-вітрини, прилавки, прилавки-вітрини, льодогенератори, шафи швидкого охолодження та шокового заморожування (бласт-фризери), преп-столи. Шафи швидкого охолодження (від 70 до 3 °С) та шокового заморожування (до -18 °С) дають можливість зберегти готові страви в початковому стані тривалий час з дотриманням усіх вимог гігієни та санітарної безпеки. При цьому зберігається первинна структура, смак, натуральний аромат готової страви. Заморожені страви розморожують у камері пароконвектомату або спеціального регенератора.

За температурним режимом холодильне устаткування поділяється на

• низькотемпературне — з температурою повітря в охолоджуваному об’ємі не вище -18 °С;
• середньотемпературне — 0…+8;
• високотемпературне — 10…12 °С.

За ступенем герметичності охолоджуваного об’єму холодильне устаткування поділяється на

• відкрите та
• закрите.

Відкрите устаткування застосовують у магазинах самообслуговування. У відкритому устаткуванні охолоджуваний об’єм перекривається холодною повітряною завісою, яку створює вентилятор повітроохолоджувача.

Закрите устаткування — традиційне, охолоджуваний об’єм якого закритий від зовнішнього середовища.

За розташуванням холодильного агрегату холодильне устаткування буває

• з винесеним і
• вмонтованим холодильними агрегатами.

Наприклад, камера КХС-2-8 — камера холодильна середньотемпературна, 2 — холодильний агрегат винесений за межі камери, 8 — об’єм у кубічних метрах.

За характером руху повітря в охолоджуваному об’ємі —

• з натуральним рухом повітря (охолоджене повітря опускається донизу, витісняючи тепле повітря вгору) і
• з примусовим (повітря продувається вентилятором через випарник).

• за видом холодильного агента – хладонові, аміачні (хладонові застосовують в магазинах і складах, аміачні – тільки на складах);
• за температурою кипіння холодильного агента – високотемпературні (від –10 до 10 ^оС), середньотемпературні (від –25 до 5^оС) та низькотемпературні (від – 40 до – 25^оС);
• за холодопродуктивністю – малі (до 15 кВт ), середні (до 100 кВт) та крупні (вище 100 кВт). Холодопродуктивність вимірюється кількістю теплоти, яка поглинається машиною за одну годину праці. В продовольчих магазинах як правило використовуються холодильні машини з малою холодопродуктивністю;

• за способом охолодження – безпосереднього охолодження, необхідні для охолодження повітря, та розсільні – для охолодження розсолу (охолоджений розсіл подається в розсільні батареї стаціонарних камер, охолоджує повітря, нагрівається та знову повертається у випарник);
• за типом конденсатора – з конденсатором повітряного та водяного охолодження;
• за ступінню автоматизації – повністю чи частково автоматизовані;
• за способом з’єднання електродвигуна з компресором – з компресорами відкритими (сальніковими), безсальніковими та герметичними. У відкритих компресорах для попередження витікання пароподібного холодильного агента кінець ведучого валу виводиться назовні через сальнікове ущільнення. У безсальнікових компресорах електродвигун і компресор розташовані в загальному роз’ємному кожуху. Герметичні компресори, на відміну від безсальникових, мають нероз’ємний (зварний) кожух, в який вбудовані компресор та електродвигун. Такі компресори компактні, малогучні, надійні;
• за ступінню агрегатування – частково чи комплексно агрегатовані.