Срібна доба російської поезії by tatiana - Illustrated by Ірина Оникієнко - Ourboox.com
This free e-book was created with
Ourboox.com

Create your own amazing e-book!
It's simple and free.

Start now

Срібна доба російської поезії

by

Artwork: Ірина Оникієнко

  • Joined Feb 2021
  • Published Books 3
Срібна доба російської поезії by tatiana - Illustrated by Ірина Оникієнко - Ourboox.com

Срібна доба російської поезії: течії, здобутки, долі митців

На порубіжжі XIX—XX століть у російській літературі, як у більшості європейських літератур, провідну роль відіграють модерністські течії, що найяскравіше виявились у поезії. Добу модернізму в російській літературі називають Срібним століттям (Срібною добою).

Срібна доба — термін, що вживають у літературознавстві для характеристики порубіжжя XIX—XX століть у російській літературі. Назву обрано за аналогією із Золотою добою російської літератури, яку ототожнювали з XIX століттям — від Олександра Пушкіна до Антона Чехова та Льва Толстого.

Специфіка Срібного століття полягає в тому, що, здійснюючи творчі пошуки на загальних засадах модернізму наприкінці XIX ст., письменники на початку XX ст. мали самовизначитись і щодо актуальних проблем доби. Це позначилося на долі й творчості багатьох діячів Срібного століття. Дехто сприймав революційні події як трагедію не лише всього народу, а й особисту (З. М. Гіппіус, Д. С. Мережковський), інші розуміли неминучість цієї катастрофи й закликали до морального очищення людини та суспільства (О. О. Блок, О. Е. Мандельштам, Б. Л. Пастернак, М. І. Цвєтаєва та ін.), треті відверто пов’язали свою творчість з ідеями соціалістичної революції (В. В. Маяковський).

Ознаки Срібної доби

• Посилена увага до особистості, індивідуалістичної й абсолютно вільної.

• Спроби сформулювати новий ідеал життя та новий ідеал світосприйняття.

• Увага до філософії, що пояснює таємниці буття, підвищений містицизм мислення, відчуттів.

• Елегантний еротизм поезії.

• Зневага до благополуччя і комфортності особистого життя.

• Абсолютна свобода форми.

В історії розвитку російської поезії Срібної доби найяскравіше представлені три напрями: символізм, акмеїзм, футуризм. Окреме місце в російському поетичному модернізмі початку XX ст. посідають так звані нові селянські поети, а також поети, творчість яких чітко не співвідноситься з певним художнім напрямом.

Символізм — одна з модерністських течій у російській поезії на межі століть (1890-1910).

Точкою відліку російського символізму стала діяльність двох літературних гуртків, які виникли майже одночасно в Москві та Петербурзі на ґрунті загального зацікавлення філософією Шопенґауера, Ніцше, а також творчістю європейських символістів. Наприкінці 1890-х років обидві групи об’єдналися, створивши єдиний літературний напрям — символізм.

Засади символізму

• Ставлення до мистецтва як до «осягнення світу іншими, не розумовими шляхами» (В. Я. Брюсов), можливість побачити за зовнішнім «сутність, яка містично прозріває» (В. І. Іванов).

• Символ передає індивідуальні, часто миттєві уявлення поета.

• Змалювання найтонших порухів душі й музики вірша, максимальне використання звукових та ритмічних засобів у поезії.

• Елітарність, орієнтування на читача-співавтора, читача-творця.

Російських символістів зазвичай поділяють на старших та молодших (відповідно до часу їхнього виступу в літературі та з урахуванням деяких розбіжностей щодо теоретичних засад). До старших символістів, які прийшли в літературу в 1890-ті роки, належать Д. С. Мережковський (головний ідеолог), В. Я. Брюсов, К. Д. Бальмонт, Ф. К. Сологуб та інші. Ідейне підґрунтя своїх поглядів старші символісти базували переважно на настановах французького символізму, хоча повністю не відкидали й здобутків російської ідеалістичної думки.

Молодші символісти, що заявили про себе в літературі вже на початку XX ст. (Андрій Бєлий, О. О. Блок, В. І. Іванов та інші), більшою мірою орієнтувалися на філософські пошуки співвітчизників та традиції національної поезії, уважаючи своїми попередниками В. А. Жуковського, Ф. І. Тютчева та А. А. Фета.

Акмеїзм спочатку виник як вільна асоціація кількох поетів, що відмежувалися від символізму, точніше — від Поетичної академії В. І. Іванова на знак протесту проти його нищівної критики поеми М. С. Гумільова «Блудний син» (1911). Молоді поети створили спілку під назвою «Цех поетів» (до неї належав О. О. Блок).

Акмеїзм (у перекладі з грец. — вершина, вищий ступінь чогось) — одна з модерністських течій у російській поезії 1910-х років, що сформувалася у відповідь на крайнощі символізму. Ця течія об’єднала М. Гумільова, А. Ахматову, О. Мандельштама, С. Городецького та деяких інших митців.

Ознаки акмеїзму

• Відмова від містичної туманності, прийняття земного світу в його розмаїтті, зримій конкретності, звучності, барвистості.

• Предметність і чіткість образів, відточеність деталей.

• Перегук із минулими літературними епохами, широкі естетичні асоціації, «туга за світовою культурою» (О. Е. Мандельштам).

Одночасно з акмеїзмом у 1910-1912 роках виник футуризм, що, як і решта модерністських течій, ґрунтувався на доволі суперечливих засадах.

Футуризм (у перекладі з латин. — майбутнє) — авангардистська течія початку XX ст. (1910-ті роки), що розвинулася переважно в Італії та Росії. Творцем його вважають італійського письменника Ф. Марінетті, який 1909 року опублікував «Маніфест футуризму». У Росії футуристами були Велимир Хлєбников, Б. Л. Пастернак, Ігор Сєверянін, В. В. Маяковський, в Україні — Михайль Семенко.

Ознаки футуризму

• Бунтарство, анархічність світосприйняття, вираження масових настроїв натовпу.

• Заперечення культурних традицій, спроба створити мистецтво, спрямоване в майбутнє.

• Бунт проти звичайних норм віршованої мови, експерименти в царині ритміки й рими, вірш нагадує лозунг або плакат.

• Пошуки «розкріпаченого» слова, експерименти щодо створення «надрозумної» мови.

Срібна доба стала унікальним явищем не лише російської, а й світової літератури. Це був розквіт російського модерну в усьому розмаїтті його художніх, філософських та релігійних шукань і відкриттів.

Доля більшості представників доби склалася трагічно: одні (О. Е. Мандельштам, П. М. Васильєв, С. А. Кличков, П. В. Орєшин, Б. А. Пільняк та ін.) загинули, ставши жертвами тоталітарного режиму, інші вкоротили собі віку (В. В. Маяковський, С. О. Єсенін, М. І. Цвєтаєва), чимало митців змушені були емігрувати за кордон (К. Д. Бальмонт, Д. С. Мережковський, З. М. Гіппіус, Саша Чорний та ін.).

3

Біографія Сергія Єсеніна

4

Біографія Марини Цветаєвої

5

Біографія Анни Ахматової

6

7

8

Домашнє завдання:

Вивчити напам’ять один із віршів О.Блока, М.Гумільова, В.Маяковського

Підготувати повідомлення про життя і творчість А.А.Ахматової, Б.Л. Пастернака

Зробити хмару слів “Срібна доба російської поезії”

9
This free e-book was created with
Ourboox.com

Create your own amazing e-book!
It's simple and free.

Start now

Ad Remove Ads [X]
Skip to content