Хортиця

Хортиця -найбільший острів на Дніпрі, відомий багатою природою та численними археологічними знахідками з часів скіфів і печенігів до часів козаків, які на початку XVI століття заснували козацьку республіку з центром на острові Хортиця і назвали її Запоріжжям.

Витягнутий з північного заходу на південний схід, довжина 12,5 км, ширина в середньому 2,5 км. Є одним з семи чудес України. Острів Хортиця зберігає відгомін героїчного козацького минулого, а у краєзнавчому музеї зберігаються рідкісні скіфські та печенізькі артефакти.  Зокрема, кургани та кам’яні статуї скіфських часів експо-нує комплекс Скіфський стан, а з давніх часів збереглося язичницьке святилище. За даними археологічних дос-ліджень, цей острів мешкаємо вже з епохи палеоліту.

    Існує думка, що назва Хортиця відбулося від імені древнього божества східних слов’ян Хорса, що уособлював сонце. Деякі дослідники виводять назву острова від тюрксько-половецького слова «орту», що означає середній, що знаходиться посередині (у нашому випадку – між двома руслами Дніпра).

          Дніпрогес

Дніпровську гідроелектростанцію ім. В.І. Леніна по праву можна вважати символом Запоріжжя та цілої епохи. З побудовою у Запоріжжі потужної гідроелектростанції стало можливим не тільки безперешкодне судноплавство Дніп-ром, але й будівництво і розвиток на півдні України коло-сального індустріального комплексу, що корінним чином вплинуло на розвиток південних, центральних та східних областей країни.

     Місце розташування греблі, запропоноване І.Г. Алек-сандровим, виявилося напрочуд вдалим. Офіційно Дніпро-гес народився 8 березня 1927 р., коли на будмайданчик вийшли перші робітники. У травні 1928 р. взялися за зве-дення греблі, що мала підперезати Дніпро бетонним поя-сом довжиною 766 метрів у вигляді дуги, радіусом 600 метрів.

    Всього на Дніпробуді працювало більше 20 тис. чоловік.  Нарешті, 1 травня 1932 року Дніпровська гідроелектро-станція дала перший струм. Офіційне же відкриття Дніпрогесу відбулося 10 жовтня

       Запорізький дуб

Однією з туристичних визначних пам’яток Запоріжжя є 700-річний дуб, який вважається ще і стародавнім дендропам’ятником первісних придніпровських дубових лісів.

Стовбур в обхваті можуть утримати 6 дорослих осіб, його окружність становить 6,32 метра, висота досягає 36 метрів. У 1990 році дуб майже повністю засох, життєздатною залишилася одна тільки гілку.

Також існує чимало легенд, пов’язаних із Запорізьким дубом. Кажуть, що в 1648 році сам Богдан Хмельницький відпочивав в його тіні, а в 1675 році кошовий отаман Запорізької Січі Іван Сірко з іншими козаками саме під цим дубом написали лист, адресований турецькому султану. Ходить легенда і про те, що Тарас Шевченко в 1843 році читав написану ним поему «Катерина» під Запорізьким дубом. Під час Громадянської війни дуб хотіли знищити махновці, а під час Другої світової війни його хотів розпиляти Адольф Гітлер і вивезти до Німеччини як трофей і символу перемоги над слов’янським духом.

Проспект Соборний

Собóрний проспéкт — центральна магістраль міста Запоріжжя. Розпочинається від Привокзальної площі біля залізничного вокзалу Запоріжжя I і закінчується Запорізькою площею поблизу Дніпровської ГЕС.

Протяжність Соборного проспекту становить — 10,8 км, завдяки чому розглядався як один із найдовших. Деякі джерела стверджують, що проспект є найдовшим в Європі. Втім, проспект Соборний в Запоріжжі поступається довжиною, наприклад, Московському проспекту в Харкові (18 км)  Всупереч всім надіям і гордості запоріжців, проспект ніколи не був найдовшим в Європі, але все ж мешканцям міста є чим пишатися. Так, житлові квартали «Соцміста» в районі греблі ДніпроГЕС та проспекту Металургів вважаються одним з кращих прикладів містобудівного мистецтва СРСР довоєнного періоду. Проект цього архітектурного ансамблю в 1932 році отримав золоту медаль на виставці в Парижі. Соборний проспект претендує на звання «7 чудес Запоріжжя»