Чудеса природы

У  околицях Великих озер представлено  групу з п’яти  озер  на кордоні між  Сполученими Штатами  і  Канадою  . Найбільш відоміт й Статистику груповий озер, Який всегда х Статистик водієй Збирається   мире; Вони також розглядаються як  закриті моря  . Люди охоплюють загалом 245 100 км², площа, схожі на місцевості  Сполученого Королівства  , зростаючи площу 521 830 км²,  ^1,  а 22 671 км³ водій, що займається  ^2,  доводиться 21% до водія водителя у світі. ^{3  4  5} Через свій розмір американці назвали його “Третього узбережжя” після узбережжя Тихого і Атлантичного океану. ^{[  потрібна зустріч ]}

Озеро Суперіор є третім за величиною прісноводним озером у світі, за Байкалом і Тангані , і є найбільшим за розширенням, рахуючи Каспійське море, яке є солоною водою, воно посіло б друге місце. Озеро Мічиган – єдине озеро в групі, яке повністю знаходиться в межах США. ^6 7 8 9

Великі озера почали утворюватися наприкінці останнього зледеніння десь 14 000 років тому, з моменту, коли крижані покриви розплавилися, вони вирізали у землі басейни, і вони заповнилися талою водою. ¹⁰ Озера були важливим маршрутом для транспорту , міграції та торгівлі, і тут проживає велика кількість видів.

Навколишній регіон називається регіоном Великих озер , до якого входить Мегалополіс Великих озер . ¹¹

Ге́йзер (исл. geysir, название одного из источников «Золотого кольца», от исл. geysa — хлынуть) — горячий источник, периодически выбрасывающий фонтаны горячей воды и пара под давлением. Гейзеры являются одним из проявлений поздних стадий вулканизма, распространены в областях современной вулканической деятельности^[1].

Гейзеры могут иметь вид небольших усечённых конусов с достаточно крутыми склонами, низких, очень пологих куполов, небольших чашеобразных углублений, котловинок, неправильной формы ям и др.; в их дне или стенках находятся выходы трубообразных или щелеобразных каналов, связанных лавой^{[уточнить]}

Деятельность гейзера характеризуется периодической повторяемостью покоя, наполнения котловинки водой, фонтанирования пароводяной смеси и интенсивных выбросов пара, постепенно сменяющихся спокойным их выделением, прекращением выделения пара и наступлением стадии покоя.

Розливають регулярні та нерегулярні гейзери. У перших тривалість циклу в цілому і його окремих стадій майже постійна , у других – мінлива, різних гейзерів у Тривалість окремих стадій вимірюється хвилинами і десятками  хвилин , стадія спокою триває від декількох хвилин до декількох годин або днів .

Назва «Плітвіцькі озера» було записано Клуб Вперше  священиком  з  Оточац  Домініком Вукасовічем в 1777 році.

8 апреля 1949 року Плітвицькі озері отримали статус національного парку, а 1979 рік національний парк « Плітвицькі озері »  включено в реєстр  « Всемирне наследіє » ЮНЕСКО .

До 1958 года парк был недоступен для туристов, в нём были проложены только просеки. В 1958 году Йосип Мовчан, директор парка, начал строительство пешеходных дорожек, а в настоящее время в дополнение к широкой сети настилов действуют маршруты дизельных и экологически чистых электрических автопоездов, паромов и прогулочных катеров на электрической тяге. В озёрах парка категорически запрещено купаться, а в парке в целом — устраивать пикники, разводить костры, гулять с собаками без поводка^[4]. Такой строгий порядок обусловлен сохранением природного равновесия, которое на протяжении многих лет тщательно оберегают местные экологи.

Весна 1991 року територіальна парка стала місцем існування,  названих Плітвицькою Кровавою Пасхою , – першим вооруждженим стовпчиком військових  в Хорватиї, приведшего до жертви. У ході  Югославських войн Плітвицькі  озёра не розставляли ареної бойових. На сьогоднішній день самий парк повністю розміщений, туристична інфраструктура востановлена ​​та інтенсивно розвивається, однако в окремій парці до сих пор іногда находять мини.

Надзвичайна краса красивих дерев створена на комп’ютері. Більше того, оригінальний образ не має свого спільного з Шотландії, але він був знайдений у Новій Зеландії біля річки Шотовер.

Альтернатива: пропонується побачити Японію у період цвітіння Сакурі, коли доводиться буквально перепити в п’янкому ароматі квітів. Одним із кращих місць є парк Горькаку в місті Хакадате.