Від нуля до десяти. Вивчаємо цифри

0

Нуль без інших цифр – нічого,

Дірка з бублика смачного.

Пам’ятать потрібно:

Він на «О» подібний.

* * *

В дитсадку спитали діти:

«Нуль – це як? Навіщо він?»

Аби цифру зрозуміти,

Я вам дещо розповім:

«Нуль – коли цукерки з’їли,

Птаство в вирій відлетіло.

В зоопарку нуль ведмедів?

Сторож клітки не догледів». 

1

Одиничка – цифра рівна

І до стовпчика подібна.

Всі рахунки, всі таблички

Починають з одинички.

* * *

Подивіться – ось вона

Одиничка чарівна.

Хоч і ніжку одну має,

Вправно ряд розпочинає.

* * *

Тонка, пряма і схожа на стеблинку,

Залізла одиниця у клітинку.

Така поважна і така примхлива,

Говорить, що відважна та смілива.

2

Двійка хвостик піднімає,

Шию гнучкою тримає.

І так гарно випливає,

Наче лебідь з дивокраю.

* * *

Подивіться – ось і два,

Цифра дуже чепурна.

Шийку «гусачком» згинає,

Хвостик хвилькою здіймає.

* * *

Поглянь: і каченя, і двійка

Так спритно вигинають шийки.

Спішать купатися до річки,

Напитись чистої водички.

3

Три – щаслива цифра дуже.

Але трохи вона тужить:

– Буква «Зе» на мене схожа –

Переплутати нас можуть!

* * *

Цифра три – то чарівниця,

Невеличка й круглолиця.

Яку казку не візьмеш,

Цифру три завжди знайдеш.

* * *

Раз гачок і два гачок,

А між ними – язичок.

Цифра нас зачарувала.

Трійка, ми тебе впізнали.

4

А чотири, а чотири…

Дуже схожа на вітрило.

Навіть вітер про це знає

І вітрило підіймає

* * *

Познайомтесь – це чотири,

З нею в дружбі усі звірі,

Бо чотири лапки мають,

Вправно ними чеберяють.

5

П’ять – мов гак

На автокрані,

Що вантаж

Підносить плавно.

* * *

Ось п’ятірка жартівлива,

Діток всіх розвеселила.

Як на хвостик повернеться,
В цифру два враз обернеться.

6

Шість уважненько пишіть.

М’яким знаком не назвіть. Б

о образиться іще

І до літер утече.

* * *

Цифра шість, як бегемотик,

Має кругленький животик.

Ну, а шийка, як дуга,

Вліво зігнута вона.

7

Сім – на косу дуже схожа.

Та косить вона не може.

Хто її не хоче вчити,

Хай іде траву косити.

* * *

Цифра сім – потішна дуже,

Ти помітив її, друже?

Вправно ніжку виставляє,

У таночок поспішає.

* * *

На кого схожа цифра сім?

– На чаплю, – скажуть вам усі.

Комахи й жаби б’ють тривогу,

Як сімку бачать довгоногу.

8

Два кільця без кінця,

У середині – без цвяха.

Якщо я перевернусь,

То ніяк я не змінюсь.

* * *

Два кружечки поряд стали.

– Що за дивні окуляри?

– У маляток запитали.

– Це ми вісім написали!

* * *

Звірі тісто замісили,

Бубликів спекти хотіли.

Бублики по два зліпились,

Вісімки з них утворились.

9

Серед інших цифр одна

Можу всіх заплутать я.

Бо якщо перегорнуть,

То на «6» перетворюсь.

* * *

Цифра дев’ять, як годиться,

Має кругленьке обличчя,

Заокруглений бочок

Та ще й хвостик, як гачок.

* * *

Цифру пишуть ось таку:

Коло, потім ніжку вниз.

Що за цифра? Подивись!

Зайченя відповідає:

«Я дев’ятку добре знаю!»

10

Ну а десять, ну а десять

Так писати доведеться:

Стовпчик, нулик доєднати –

Ось і все, що треба знати!

* * *

А маленька одиничка

Цифра зовсім невеличка.

Та лиш нулик підставляєш,

Число десять зразу маєш.