НАРОДНА ЛЯЛЬКА

Ця книга розкаже про історію народної ляльки, її види, та технологію виконання. Також запропонує виконати цікаві вправи.

З повагою, Олена Петриченко

ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ НАРОДНОЇ ЛЯЛЬКИ

Із давніх часів ганчіркова лялька була традиційною іграшкою народу. Гра в ляльки заохочувалася дорослими, адже, граючи в них, дитина вчилася вести господарство, знаходила образ сім’ї. Лялька була не просто іграшкою, а символом продовження роду, запорукою сімейного щастя.

  Вона супроводжувала людину з народження до смерті і була неодмінним атрибутом будь-яких свят. Зараз відомо близько 90 видів ляльок. Кожні з них мали певне значення. Часто ляльку робили безликою: за старовинними повір’ями, в ляльці без обличчя (тобто без душі) не може оселитися нечиста сила. Іграшка не була стандартною навіть у межах однієї вулиці. У кожній сім’ї її робили по-своєму. Ляльки несли відбиток душевного середовища цих сімей, їх розуміння світу. Також в іграшки, які створювали для своїх дітей батьки і матері, бабусі й дідусі, вкладалася любов і мудрість. Діти відчували це і ставилися до своїх ляльок дбайливо. Хіба можна викинути батьківську любов?

  Більшість ляльок були оберегами. Вони ведуть свою історію з давніх язичницьких часів.Виконуються з природних матеріалів, які приносяться з лісу: дерево, лоза, трава, солома. І це не випадково, бо ліс – це середовище проживання людини. Ляльки, зроблені на основі березового полінця, є оберігом сімейного щастя. Осика завжди вважалася небезпечною для злих духів, тому лялечки, зроблені на основі осикового полінця, є оберегами будинку, відганяють від житла злих духів. Весільні нерозлучники бережуть молоду сім’ю, а ляльки-лихоманки проженуть геть усі хвороби…

Травниця – лялька, яка наповнена запашним лікарським зіллям. Лялечку необхідно пом’яти в руках, поворушити, і по кімнаті рознесеться трав’яний дух, який віджене духів хвороби. Через 2 роки траву в лялечці необхідно поміняти. Саме так робили наші предки.

  Травниця стежить за тим, щоб хвороба не потрапила у хату. Від неї йде тепло, як від дбайливої господині. Вона й захисниця від злих духів хвороби, й добра забавка. Ляльку підвішували в хаті над колискою дитини, ставили біля ліжка хворому, давали грати дітям.

  Наповнена лялечка духм’яними травами: шавлією, чебрецем тощо.

Види народних ляльок:

Схеми для виготовлення ляльок-мотанок

Вепська лялька:

Мартинички

Лялька-десятиручка