Моріс Метерлінк Блакитний птах

Поміж найяскравіших представників європейського театру найвидатнішим теоретиком і драматургом символізму можна вважати “бельгійського Шекспіра”, творця “театру смерті”, лауреата Нобелівської премії 1911 р., засновника символістського театру Моріса Полідора Марі Бернара Метерлінка. Після роботи над розгадуванням кроссенсу та розшифруванням слів М.М.Мінського ви дещо дізналися про його життя і творчість.

Послухайте експрес-урок, а на наступних сторінках відскануйте QR-коди та дайте відповіді на запитання.

Філософську драму-феєрію “Блакитний птах” М. Метерлінк створив 1908 р. У цей період автор уже по-новому розглядав життя та творчість. На естетичні пошуки Метерлінка вплинула ідеалістична філософія, за якою люди мають шукати ідеальний світ за допомогою підсвідомості. Цей світ має таємничу сутність, зрозуміти яку можуть лише чисті душею люди.

Художні особливості п’єси “Блакитний птах” визначає вже сам жанр п’єси-феєрії, у символіці якої чітко окреслені оптимістичні тенденції — віра у кращу долю людини, у майбутнє. Виняткова спостережливість автора, уміння бачити довкілля у незвичному забарвленні допомогли йому створити широке й гуманістично насичене літературне полотно.

Попри казковий характер та гуманістичне спрямування, твору притаманне глибоке філософське насичення простої й по-людськи доброї оповідки, у якій постійно здійснюється усвідомлення складного через просте, високого через буденне. Філософський зміст пошуку щастя автор розкрив за допомогою характерних для ідеалістичної філософії категорій: тем і мотивів часу, буття, сну, дороги тощо.

Герої п’єси — діти бідного дроворуба Тільтіль і Мітіль у супроводі сил природи вирушають на пошуки Синього птаха, що символізує істину й щастя. Вони потрапляють до Країни Спогадів, Царства Майбутнього, Садів Блаженств, переживають незвичайні пригоди, долають усілякі перешкоди. Повернувшись додому, знаходять Синього птаха у своєму будинку. Метерлінк так сформулював основну думку твору: “Я хотів сказати, що людство завжди має прагнути [рухатися] вперед, що в цих блуканнях воно завжди зростає, наливається новими соками…”.

“Блакитний птах” — одна з найбільших за обсягом п’єс Метерлінка: 6 дій на 12 малюнків (картин). Автор старанно, із подробицями виклав не лише те, якими мають бути декорації кожного малюнку, а й як слід одягнути численних персонажів, яких у цій романтичній казці понад 70. До того ж деякі з них досить незвичні: наприклад, Нежить, Дух Бука, Найситніше блаженство або Король Дев’яти Планет. Великі радощі драматург порадив одягти у “яскравий одяг тонких і ніжних відтінків: троянди, що мерехтить на сонці вод, янтарної роси, ранкової блакиті”. А ось численних тварин він бачив у стилізованому селянському одязі. Яскраві та прозорі барви сценічних костюмів важливі для цього твору: вони є складовою й передумовою його загальної радісної, сповненої світлих сподівань атмосфери. Навіть такий персонаж п’єси, як Ніч, відзначається не похмурістю, а загадковою красою. На ній мали бути “ополисте чорне вбрання, таємничо висипане зорями, з червоногарячим поблиском. Вуаль, темні маки і т. ін.”. Коли восени 1908 р. Московський Художній театр розпочинав репетирувати “Блакитного птаха”, режисер Костянтин Сергійович Станіславський, звертаючись до трупи, пояснював необхідність нових сценічних засобів для цієї п’єси: щоб краще відтворити сновидіння, мрії, передчуття, властиві драматургії Метерлінка, що це неможливо передати традиційними театральними прийомами. Вистава мала бути наївною, простою, легкою, радісною, як сон десятирічної дитини, і водночас — грандіозною, щоб утілювати мрію видатного поета, захоплювати дітей та пробуджувати серйозні роздуми в дорослих.

Дайте відповіді на запитання, запишіть їх у зошити.

Роздивіться філворд. Знайдіть слава, які називають частини твору, розташуйте їх у правильному порядку (за сюжетом). Ланцюжок, що утворився, запишіть у свої зошити.

Дайте відповіді на запитання:

· Чому саме Тільтіль і Мітіль мають знайти Блакитного птаха? Для чого він їм потрібен?

· Які місця відвідали діти у пошуках Блакитного птаха?

· Чому Душа Світла не завжди може перебувати поруч із дітьми? 

· У який часовий простір потрапляють діти?

· У Палаці Ночі хлопчик відчиняє двері одні за одними, знаходячи за ними таємниці. Назвіть, які саме.

· Назвіть усі Блаженства.

· Які Радощі існують поряд із позитивними Блаженствами? 

· Поясніть прихований зміст Царства Майбутнього.

· Від кого залежить прихід у наш світ винахідників, учених, філософів, які ощасливлять людство?

· Де діти знайшли свого Блакитного птаха?

· Чому Блакитний птах випурхнув із рук і полетів геть?

Герої філософської п’єси-казки “Блакитний птах” — це образи-символи, що втілюють панівні на землі сили. Це усе те, з чого складається людський світ. Виявляється, людина живе на землі, не помічаючи довкола нікого й нічого, крім таких, як сама. Їй здається, що лише вона наділена душею, і всі таємниці світу вона вже розгадала. Але це не так. За допомогою чарівного каменя, що відкриває істинний зір, Тільтіль і Мітіль, герої п’єси, бачать світ таким, яким він є насправді — одухотвореним, прекрасним (а інколи — страшним), сповненим таємниць. У цьому світі минуле, сучасне й майбутнє перебувають поруч і пронизують одне одного: Тільтіль і Мітіль зустрічають і своїх давно померлих рідних, і ще ненародженого брата. Виявляється, людина відповідає не лише за себе, а й за всіх своїх предків і нащадків, тому що її рід — єдине ціле, одна нескінченна лінія.

У сюжеті п’єси переплітаються два пласти — реальний і фантастичний. Реальне життя в сім’ї дроворуба, обстановка в їхній бідній, але не убогій хатині, час, коли відбувається дія — ніч напередодні Різдва. Різдвяний мотив — чекання чуда і народження людини — так само дістає реального втілення. Діти після фантастичної подорожі уві сні прокинулися мудрими і щасливими, оскільки здійснилося диво народження в них душі. Згадаймо: на початку п’єси Тільтіль на запитання феї Берилюни, чому він не хоче розставатися зі своєю горлицею, відповідає: «Тому що вона — моя». Тепер, після довгих пошуків, випробувань, труднощів і поневірянь, що випали на їхню долю на цьому нелегкому шляху, він готовий одразу і безкорисливо її віддати. Милосердя і любов до ближнього — умова цього дива.
Фантастичний план сюжету, крім подорожі, містить персонажів, які розділяють з дітьми їхнє повсякденне існування, а тепер оживають.

Фольклорний мотив пошуків цілющого зілля дає авторові змогу провести своїх героїв — дівчинку Мітіль і хлопчика Тільтіля — через багато випробувань, що допоможуть їм відкрити вічні цінності і сенс життя, а саме: за Синім птахом (символом щастя) не потрібно ходити далеко, щастя поруч. Однак його потрібно побачити в реальному повсякденному житті — у батьківській любові, у турботі про ближніх, милосерді та безкорисливості. Образ Синього птаха багатозначний. Він також символізує пошуки істини, пізнання таємниць природи. Це споконвічне прагнення людства вимагає мужності, оскільки природа не хоче віддавати свої таємниці, а істину не можна відкрити раз і назавжди — вона нескінченна. У такий спосіб фантастично-казковий сюжет, властивий жанру феєрії, наповнюється філософським змістом. Автор зображує блукання людської душі у Всесвіті, її зустріч з добром і злом у пошуках істини та гармонії.

Царство Майбутнього — заключний етап у подорожі дітей. Його головна дійова особа — Час — бородатий старий з косою і пісочним годинником. Зовнішність персонажа, його характер і функція традиційні — він невблаганний, байдужий до сліз і умовлянь, строго дотримує порядку. У такий спосіб автор стверджує думку про покірність людини часу і долі, але поряд із цим він переконаний у високому покликанні людей: «на землю голіруч не пускать».
Час у феєрії подано не тільки в алегоричному образі, але й в інших проявах: у його конкретному прояві (дія п’єси — вечір напередодні Різдва, одна ніч — час сну); у властивому жанру умовному вимірі. Цей потік часу долає межі життєвого досвіду дітей. Так, подорож за Синім птахом відбувається уві сні. Час сну і сновидіння не збігається. Наприкінці п’єси на це вказано: минула і «тільки одна ніч», і цілий рік.

Подумайте і дайте відповіді на запитання:

· Чому Метерлінк робить своїми героями дітей? 

· Як ви вважаєте, чому дія в п’єсі відбувається у ніч напередодні Різдва?

· Для чого, на вашу думку, автор використав прийом олюднення?

· Яке значення мають авторські ремарки у п’єсі? 

Щастя, на думку Метерлінка,— у пізнанні сутності цього світу. “Потрібно бути сміливим, щоб бачити приховане”,— говорить фея Берилюна. Небезпечним і складним для дітей виявляється Шлях до розуміння, але вони зрештою долають його, а Блакитним птахом виявляється горлиця Тільтіля, яку він дарує хворій дівчинці. Уже не допомогти знайти — саме “повернути Блакитного птаха” прохає він наприкінці п’єси. Тільтіль і Мітіль не знайшли щастя особисто для себе, але, пізнавши безліч важливих істин, відчули відповідальність за щастя інших. Спостерігаючи за їхнім Шляхом, кожен глядач вистави (або читач п’єси) може також спробувати відповісти на одне з найголовніших питань філософії: у чому полягає сенс буття людини. Головне — замислитися над цим питанням. А буде сенс у житті — буде й щастя…