Введення до курсу технічного креслення

Система конструкторскої документації (СКД) – комплекс національных стандартов, дозволяючий встановити правила разробтки і опис конструкторської документації.

Конструкторська документація у всіх ​​країнах складається та оформлюється згідно прийнятим правилам і положенням, встановлені в згідно з державними стандартами виробничої системи и конструкторської документації (ЕСКД). 
Стандарты ЕСКД встановлюють всі версії, види і комплекти конструкторської документації та стадії разрабоки.
Конструкторські документи визначають склад і інструкції з ремонту і описують необов’язкові дані для його виготовлення чи складання, контролю, приймання, эксплуатації і ремонту.
До конструкторської документації відносять графічні і текстові документи. Поділяють на такі види (в дужках вказано шифр документов):

• креслення деталей (-), складные (СБ), загального вигляду (ВО), теоретические (ТЧ), габаритные (ГЧ), электромонтажные (МЕ), монтажные (МЧ), пакувальные (УЧ);
• схеми (по ГОСТ 2.701-76); специфікації (-);
• відомості специфікацій (ВС), документов (ВД), покупных виробів (ВП), узгодження вживаності покупних виробів (ВІ), власників оригіналів (ДП), технический проект; пояснювальна записка (ПЗ); технічні умови (ТУ); програма и методика випробувань (ПМ); таблиці (ТБ); розрахунки (PP); інструкції (І …); документи інші (Д …); патентний формуляр (ПФ); документи експлуатаційні; ремонтні документи;
• карта технического оборудования и оборудования (КУ)

Формати (гост 2.301 -68)

Формат –  аркуш паперу певческого розміру, на яком виконують креслення, или другой конструкторский документ.

Формат и формат изображения размером 841 × 1189 мм, плоские форматы дороже 1 м² и другие форматы, отримані послідовним поділом його на двірівні частіни паралельно меншійі відповідный формат беруть для  основы .

Позначення и рассмотрение других форматов в таблиці.

Оформлення рамки з основним написом

По формату виконують рамку суцільною тойстою основную лінією (рис. 1), на 5 мм от краю с трьох сторін аркуша и на відстані 20 мм в четвертом левом краю (для підшивання документа).

Основний написано розташовую у правому нижнему куті формату. Його форма и зміст для креслень визначені Державним стандартом.

Основний напис (рис. 2), відповідно по ГОСТ 2.104-68, значения для всех типов помещлень, за винятком будівельних.

У графах основного напису зазначають:

1 – назву виробу;

2 – позначення документа відповідно по ГОСТ 2.202-80;

3 – позначение матеріалу деталі (графу запаски на креслах деталей);

4 – літеру, якуно документу відповідно по ГОСТ 2.103-68 (на навчальних кресленнях – «Н»);

5 – масу виробу відповідно по ГОСТ 2.109-73;

6 – масштаб відповідно по ГОСТ 2.302-68;

7 – порядковий номер аркуша (на документах, що складаються з одного аркуша, графу не заповнюю);

8 – загальну количество аркушів (графу заповшую лише на першому аркуші);

9 – назву или розпізнавальний індекс підприємства, на яком виготовленном документе (графу не заповальная, якщо розпізнавальний індекс є в позначенні документа);

10 – особливість роботи, яку виконую особи, котріпідписують документ;

11 – прізвища осіб, котрі подпись документа;

12 – описания осіб, прізвища котрихены обозначены в графі 11;

13 – дата подписки документа;

14 … 18 – продукты, которые вносят відповідно до вимог ГОСТ 2.503-74.

Масштаби

Всяке виріб на креслах викреслюють в масштабе.

Масштабом  називають відношення лінійних розмірів изображення предмета на кресленні до дійсних розмірів цього предмета.

ГОСТ 2.302-68 передбачає наступні масштаби.

Масштаби уменьшения:  1: 2; 1: 2,5; 1: 4; 1: 5; 1:10 и т.д.

Натуральна величина: 1: 1

Масштаби скорости: 2: 1; 2,5: 1; 4: 1; 5: 1; 10: 1 и т.д.

Кращий натуральний масштаб (1: 1). Чи не передбачені стандартом масштаби не застосовую.

Масштаб, наприклад, 1: 5 означа, для лінійні розміри на кресленні в 5 разів менше лінійних розмірів самого предмета. Масштаб 2: 1 показу, для лінійні розміри изображений в 2-х рази більше лінійних розмірів цього предмета.

Позначення масштабу включает значение для цього графу основного написания, для включения в горі слово “Масштаб”, під ним записується числове його позначення, наприклад 1: 2,1: 5 и т.п. (буква М при цьому не пишеться). Коли окреме изображения вималюване на креслах в внутреннем масштабе, біля нього масштаб изображения, наприклад 2: 1.

Слід пам’ятати, що який би масштаб не був, на кресла завязи проставляю разные розміри, тобто розмірні числа вказують натуральні розміри предмета.

Лінія є основним елементом креслення. Разрабатывается лінії між собою за тип и по ней.

Товщина суцільної основної лінії, которые должны быть в пределах от 0,5 до 1,4 мм в залежи с величиной и складыванием изображения, а также в соответствии с форматом кресел.

Суцільна товста лінія застыть для изображения видимого контура предмета, контуру винесеного перерізу и войти в складу розрізу.

Суцільна тонка лінія застоувуться для изображений розмірних и виносних ліній, штрихування перетинів, лінії конъюнктуры накладеного перерізу, лії-вински, лінії для изображения прикордонних деталей (“обстановка”).

Суцільна хвиляста лінія застосовуться для изображения ліній обриву, лінії розмежування виду і розрізу.

Штрихова лінія застосовується для изображения невидимой контуры. Довжина штрихів повинна бути однакова.Доверие слід вибирати в пределах размера изображения, приблизно от 2 до 8 мм, расстояние между штрихами 1 … 2 мм.

Штрихпунктная тонка застревает для изображений осьових центров ліній, ліній перетину, с осями симетрії для накладок или винесениз перерізів. Доводчик штрихов обеспечивает отображение и вибрацию в залежи в отображении изображений, приблизно от 5 до 30 мм.Добавить між штрихами рекомендується брати 2 … 3 мм.

Штріхпунктірная потовщена лінія застосову дляться для элементов изображения, розташованих перед січною площиною (“накладена проекція”), ліній, познать поверхні, що підлягають термообтрітію.

Разомкнутая лінія застосовується для позначення лінії перетину. Довжина штрихів береться 8 … 20 мм в залежности від величини изображения.

Суцільна тонка лінія зламами застосовуться при довгих лініях обриву.

Штрихпунктірная лінія за двома точками застопоривается для изображения деталей в крайних или проміжних положеннях; лінії згину на розгортках, промежуточных положеннях; линиї сгибу на разгортках.