by Tetiana
Artwork: Тетяна Ружанська
Copyright © 2021
Шарль Перро (12.01.1628 – 16.05.1703, Париж), французький поет и критик.
Шарль Перро народився в Париже в багатій сім’ї, його батьком бувідомий юрист П’єр Перро, с матір’ю Пакетт Ле Клерк. Шарль навчався у найкращих школах Парижу, вивчав право, пізніше пішов на державну службу. Брав участь у створенні Академії наук, а такоживідновленні Академії живопису.
Коли була заснована Академія словесности у 1663 році, Перро був значений її секретарем. У 1672 році Перро одружився на 19-річній Марі Гішон, яка померла у 1678 році після народення дочки і трьох синів. Коли Жан-Батіст Кольбер, міністр та покровитель Перро помер у 1683 році, він втратив свою пенсію письменника при Академії словесності.
Славу Перро принесла «Казки моих матінки Гуски, или Истории и казки минулих часов с повчаннями» (1697).
Казки Перро – это казки чарівні (містять магічні или надприродні элементы). Вони торкалися народных традиций і часто передавалися из вуст у вуста.
Червона Шапочка
Жила собі на світі славна дівчинка. І така вже була вона мила, для всех і любили, что на неї ільки гляне. А найдужче любила її бабуся – вже, бувало, й не знала, що дитині дати. От якось подарувала їй бабуся червону оксамитову шапочку. Та шапочка была так дівчинці до лиця, що іншої вона й носити не хотіла. Через те й прозвали дівчинку Червона Шапочка. Одного разу мати каже до неї:
– Іди-но доню, сюди. Ось тобі пиріг, пляшка вина, віднеси бабусі, вона вже старенька, нездужає, то нехай трохи підживиться. Рушай зараз, поки сонечко ще не припікає. Іди тихенько, спокійненько, с дороги не звертай, – бо ще впадеш та розіб’єш пляшку, тоді з чим прийдеш до бабусі.
(Читати повністю казку)
Попелюшка
Один багатий удівець одружився вдруг з радою, такою чванливою та гоноровитою, якої, відколи світ світом, ніхто й не бачив.
Вона мала двох дочок, теж чванливих и гоноровитих. А в чоловіка була своя дочка, чудесно добра та ніжна – вся в матір, найкращу жінку в світі.
Не встигли відсвяткувати весілля, як мачуха вже показала свою лиху вдачу. Вона зненавиділа пасербицю за її красу, бо поряд з нею її власні дочки здавалися ще огиднішими. (Читати казку повністю)
Кіт у чоботях
Один мірошник залишив у спадщину своїм синам тільки млин, осла и кота. Сини швидко поділили спадщину: старший забрав собі млин, середній одержав осла, а меншому дістався кіт.
Менший брат дуже засмутився.
– Мої брати, – казав він, – зможуть чесно заробити собі на хліб, якщо житимуть разом. А мені, бідолашному, коли я з’їм кота и зроблю рукавички с його шкури, лишиться тільки померти голодною смертю.
Кіт почув ті слова, але нітрохи не збентежився.
– Не журіться, хазяїне, – сказав він з поважним і серйозним виглядом. – Приготовьте мені торбинку и замовте пару добрих чобіт, щоб зручніше було переходит в чагарниках, и ви самі скоро переконатесь, чтобы ваша часть не така вже й погана, як це може здатися на первый погляд.
(Читати казку повністю)
Published: Jan 15, 2021
Latest Revision: Jan 15, 2021
Ourboox Unique Identifier: OB-1005668
Copyright © 2021