Культурно-освітнє життя

Попри всі проблеми культура України не стояла на місці. Всі перевороти та революції її загартовали, але українізувати суспільство було складно, через нестачу педагогів та викладачів.

Найбільше вона розвивалась під час правліня Павла Скоропадського, завдяки його реформам. Кожне правління по своєму розвивала культурне життя, але не всі на користь Україні.

УНР, Українська Держава та їх культура

Все життя українці намагалися права навчати дітей рідною мовою. У березні 1917 р. Товариство українських поступовців звернулося до громадян
України із закликом «закладати українські школи, насамперед народні, українізувати теперішні». УЦР схвалила пропозицію та виділила кошти на українські підручники.

А УНР треба було створити навчальні заклади. І в цьому ж році на територіях України було відкрито 35 гімназій, 2 школи та 6 учительських семінарій. І всі вони, були українські!

Під час правління Павла Скоропадського було закріплено закон «Про обов’язкове навчання української мови і літератури, а також історії та географії України по
всіх середніх школах»від 1 серпня 1918, він закріплював:

• викладання української мови не тільки в усіх типах шкіл, а й в учительських семінаріях, інститутах, духовних семінаріях
• не менш 3 годин української мови на тиждень у перших п’яти класах, а в останіх – 2 години
• введено посаду вчителя української мови та літератури
• впровадження української мови у програму вищої школи

Українські уряди здійснювали масштабні
заходи для утвердження української мови як
державної в діяльності органів влади та управління

Більшовики та їх ідеології

Комуністи намагалися по своєму розвитати українську культуру, тому в лютому 1919 року, почалось створення Наркомату агітації і пропаганди в українському радянському уряді. З кінця того самого
року функції управління агітацією та пропагандою перейшли до комітетів КП(б)У. Політичні агітація та пропаганда відтоді стають функціональними обов’язками парткомів усіх рівнів. В Україні почалася швидка розбудова мережі культурно-освітніх закладів, метою яких були популяризація, поширення й нав’язування комуністичних ідей. Створювалися палаци культури, народні університети, селянські будинки, клуби, хати-читальні.

Влаштовувалися мітинги, лекції, диспути, концерти тощо.
Водночас зі створенням нових культурно-освітніх закладів ішов активний процес більшовизації «Просвіт», заснованих українською інтелігенцією у попередні роки, починаючи з дореволюційних. Усі «буржуазні» газети були закриті. Проте радянська влада подбала про регулярний випуск
власних періодичних видань, які активно поширювали комуністичну ідеологію. Газети і журнали видавалися російською і українською мовами. Більшовики надавали великого значення монументальній пропаганді, у якій
революційні ідеї пов’язували з національною традицією. Зокрема, повсюдно в Україні зводилися пам’ятники К. Марксу і Т. Шевченку.Комуністична партія поставила собі за мету підпорядкувати або й зовсім винищити церкву. Вона прагнула виховати нове покоління цілковито атеїстичним.

Українська акамедія наук

Навесні 1918 року  Центрально Рада почала створення Української Академії. Ліквідація університетів обмежила можливості провадження наукових досліджень у вищій школі. Розвиток науки зосередився в Українській академії наук. Президентом Академії наук став Володимир Вернадський, ученим секретарем – Агатангел Кримський. УАН була поділена на три відділи. Перший відділ досліджував було духовне життя й культура українського народу. У другому відділі УАН зосереджувалися установи фiзико-математичного та природничого профілю. Третій відділ УАН мав соціально-економічний напрям досліджень. У 1919 р. розпочав діяльність Демографічний інститут під керівництвом Михайла Птухи – перша у світі науково-дослідна установа з демографії.

Образотворче мистецтво

У грудні 1917 року Центральна Рада створила Українську Державну академію мистецтв, яка помітно допомогла розвитку мистецтва. Українська державна академія мистецтв – перша українська вища мистецька школа. Ректорами Академії упродовж 1917–1920 рр. були Василь та Федір Кричевські, Георгій
Нарбут, Михайло Бойчук. Факультетами керували: М. Бойчук (фрески і мозаїки), М. Бурачек (пейзаж), В. Кричевський (народне ми стецтво, орнамент, архітектура, композиція), Ф. Кричевський (портрет, скульптура, побутово-історичне малярство), А. Маневич (пейзаж), О. Мурашко (жанровий живопис), М. Жук (портрет), Г. Нарбут (графіка). Всі вони зображені на фото зліва.