Волого-теплова обробка

Волого-теплова обробка

Зовнішній вигляд виробу залежить від якості волого-теплової обробки (ВТО), тому правильне її виконання має дуже
важливе значення.

1. Волого-теплова обробка швейних виробів – це спеціальна обробка деталей або виробів вологою, теплом і тиском із вико­ристанням спеціального обладнання.
2. ВТО здійснюється у процесі обробки виробів (внутрішньо-процесна ) і при обробці готової продукції (остаточна), від якої значною мірою залежить якість виробу.
3. ВТО застосовують переважно для надання об’ємно-просто­рової форми деталям виробу, обробки різноманітних швів, ос­таточної обробки і з’єднування деталей клейовим методом.
4. Процес волого-теплової обробки   складається   з   трьох стадій:

• розм’якшування волокна вологою і теплом;
• надання необхідної форми деталям під тиском;
• закріплення отриманої форми видаленням вологи теплом і тиском.                                                                Методами ВТО є: прасування, пресування та відпарювання.  Режимами ВТО є: температура нагрівання праски, ступінь зво­ложення, тиск і час впливу.

Термінологія волого-теплових робіт

1. Волого-теплова обробка – обробка деталей або виробів за допомогою спеціального обладнання з використанням вологи, тепла і тиску. (Обробка деталей у процесі виготовлення – внутрішньопроцесна і при кінцевій обробці – кінцева).
2. Прасувальна обробка  деталей –   виконання         ряду операцій волого-теплової обробки деталей виробу за допомогою прасуваль­ного обладнання.  (Надання деталям бажаної форми і виконання інших операцій по обробці швів і країв деталей.)
3. Пресування – виконання ряду операцій волого-теплової оброб­ки деталей виробу за допомогою пресу з метою зменшення товщини шва, краю або закріплення швів у потрібному положенні. (Пресу­вання країв бортів, низу виробу, складок та ін.)
4. Розпрасовування – розкладання припусків на шви або складок у різні сторони і закріплення їх у такому положенні за допомогою праски або пресу. ( Розпрасовування бічних швів, плечових швів, швів рукавів тощо.)  
5. Запрасовування – укладання країв деталей, припусків шва або складок на одну сторону і закріплення їх у такому положенні за допомогою праски або пресу.( Запрасовування середнього шва спин­ки, швів рукавів, рельєфів, складок та ін).
6. Припрасовування – зменшення товщини шва, згину складок або краю деталі за допомогою праски або пресу. (Припрасовування кишень, бортів, коміра, складок.)
7. Спрасовування – скорочення краю або окремих ділянок виробу за допомогою волого-теплової обробки для одержання опуклих форм на суміжних ділянках. (Спрасовування країв пілочки для одержання випуклості в області грудей, спинки, слабини в кінцях виточок).
8. Відтягування – подовження краю деталі для одержання увіг- нутої ­форми на суміжній ділянці. (Відтягування переднього зрізу рукава, зрізу стійки нижнього коміра).
9. Відпарювання – обробка   виробу   паром   для   видалення   з деталей лас, що виникли в результаті прасування. (Відпарювання готових виробів.)
10. Пропрасовування – видалення згинів та замиів на тканині або деталях виробу праскою.( Пропрасовування тканини перед розкроєм, деталей – перед обробкою.)
11. Пропарювання – насичення виробу паром. (Пропарювання виробу або окремих деталей перед пресуванням або одночасно з пресуванням.)

14. Декатирування – обробка тканини паром і просушування для запобігання наступної усадки. (Обробка тканини перед розкроєм.)

Технічні умови виконання волого-теплових робіт.

1. 1. Деталі попередньо зволожують або пропарюють, а потім просушують, щоб волога повністю випарувалася.
2. Перед розпрасовуванням шов необхідно спочатку припра­сувати з обох боків, спрасовуючи посадку. Потім шов ретельно розпрасовують.
3. Волого-теплову обробку з виворітної сторони виконують без пропрасовувача, а з лицьової сторони – із пропрасовувачєм.
4. Волого-теплову обробку виробів праскою виконують пере­важно з виворітної сторони, а на пресах – з лицьової.
5. Волого-теплову обробку крайових частин деталей (бортів, коміра, низу та ін.) з тканин, на яких залишаються сліди виметувальних строчок після припрасовування, рекомендується ви­конувати у два прийоми. Спочатку припрасувати з незначним зволоженням або без нього. А потім, після того, як витягнуті нитки тимчасового з’єднування, прасування повторюють зі зво­ложенням деталей.
6. Ласи, що утворюються в результаті волого-теплових робіт з лицьової сторони деталей виробу, можна ліквідувати відпарю­ванням.
7. При волого-тепловій обробці виробів із тканин світлих тонів столи для прасувальних робіт або подушки пресів покривають також тканиною світлих тонів.
8. Після остаточної волого-теплової обробки готові вироби просу­шуються на пароповітряному манекені або охолоджуються для того, щоб зберегти зовнішній вигляд відповідно до моделі.