Повторення!

1. Ассирія

2. Халдейське царство

Асси́рія — стародавня семітська держава у північній Месопотамії у ІІ — І тисячолітті до н. е.

Центром держави було місто Ашшур, засноване у ІІІ тис. до н.е. семітським племенем аккадського походження

Зовнішній вигляд ассирійців

Історію Ассирії традиційно поділяють на три історичні відрізки:

• староассирійський (XX—XVI ст. до н. е.)
• середньоассирійський (XV—XI ст. до н. е.)
• новоассирійський (X—VII ст. до н. е.)

Древній Вавилон

Тіглатпаласар III – цар Ассирії, правив у 745–727 до н. е., цар Вавилонії у 729—727 до н. е.

Військова реформа передбачала:

• створення організованої професійної армії, яку повністю утримувала держава (інші держави Месопотамії не мали такої армії — під час війни там скликали ополчення із селян);

• масове використання зброї з нового металу — заліза;

• організацію військ (чітко розділено роди військ: кіннота, розвідувальні та інженерні війська);

• новий спосіб ведення війни: не тільки заради пограбування, а і з метою підкорення нових народів.

Реформа — поступове докорінне перетворення, поліпшення чого-небудь.

Ополчення — військо, яке створюється з населення певної місцевості, здатного тримати зброю. Існує лише під час воєнних дій, після чого його розпускають.

Ассирійський воїн 

Ассирійський лучник

Жорстокість ассирійців налаштувала проти них підкорені народи. Постійні війни дуже ослабили Ассирію. Її східний сусід — Мідія — разом із союзниками, вавилонянами розгромили ассирійське військо та в 612 р. до н. е. зруйнували столицю держави Ніневію. Землі Ассирії вони поділили між собою.

Халдейське царство

Нововавилонське царство, Друге Вавилонське царство або Халдейська імперія — історична держава у Месопотамії, що існувала у період між 626 та 539 до н. е.

У період найвищого розквіту Вавилона за царя Навуходоносора II було побудовано навколо Нового міста мури довжиною майже 18 км. Вони були такими широкими, що на них могли роз’їхатися дві колісниці, запряжені четвіркою коней. На внутрішньому боці мурів через кожних 50 м розташовувалися башти – всього 360. На зовнішньому боці мурів було збудовано 250 башт. Площа міста в цей час сягала 1000 га, а чисельність населення – 500 тис. чоловік. У будівництві використовувались асфальт, камінь та обпалена цегла. Своєю величчю вражали вулиці міста, палаци і десятки храмів.

Вавилон

Ворота Іштар

Серед воріт, присвячених богам, своєю красою вирізнялися Ворота богині Іштар. Вони були парадним входом до міста. Масивні високі квадратні башти, з’єднані аркою, прикрашалися рельєфами з глазурованої цегли.

Висячі сади Семіраміди.

Неподалік від палацу розташовувалися висячі сади, які давні греки пізніше назвали одним із чудес світу. Ця багаторівнева будівля, схожа на ступінчасту піраміду, майже вся була вкрита рослинами. На кожному рівні росли пальми, кипариси та інші дерева. Для їх зрошення вавилоняни створили складну систему поливу. Усередині споруди працювали пристрої, які постачали воду з Євфрату на кожний з поверхів.

Давньогрецький історик Діодор Сицилійський стверджував, що ці сади були збудовані царицею Шаммурамат (Семірамідою) близько 800 р. до н.е. Однак за іншими даними висячі сади Навуходоносор II подарував своїй дружині Амітіс, це сталося майже через 200 років після смерті Семіраміди.