плани семінарських занять

Семінарські заняття виконують такі основні функції:

– навчальну (поглиблення, конкретизацію, систематизацію знань, засвоєних під час лекційних занять та у процесі самостійної підготовки до семінару);

– розвивальну (розвиток логічного мислення студентів, набуття ними умінь працювати з різними літературними джерелами, формування умінь і навичок аналізу фактів, явищ, проблем тощо);

– виховну (виховання відповідальності, працездатності, виховання культури спілкування і мислення, прищеплення інтересу до вивчення конкретної дисципліни та до фаху, формування потреби раціоналізації навчально-пізнавальної діяльності та організації дозвілля);

– діагностично-корекційну та контролюючу (контроль за якістю засвоєння студентами навчального матеріалу, виявлення прогалин у його засвоєнні та їх подолання).

Визначаючи методичну концепцію організації і проведення семінарських занять, слід виходити з того, що:

– до семінарських занять висуваються загальнодидактичні вимоги (науковість, доступність, єдність форми і змісту, забезпечення зворотного зв’язку, проблемність та ін.);

– при виборі методики проведення семінарських занять слід ураховувати особливості, зумовлені логікою викладання конкретної дисципліни та психолого-педагогічних особливостей студентської групи;

– необхідно забезпечувати високий рівень мотивації навчальної діяльності студентів (вивчення теми слід розпочинати із з’ясування її значення для засвоєння даної чи інших дисциплін, у майбутній професійній діяльності тощо);

– необхідно дотримуватися принципу професійної спрямованості навчання  та здійснювати різнорівневі міжпредметні зв’язки з іншими дисциплінами, практичним навчанням, що забезпечує формування єдиної системи знань, умінь та навичок студентів;

– важливим завданням є також формування професійної культури і мислення, вмінь самоосвіти;

– у процесі проведення семінарського заняття необхідно забезпечувати органічну єдність теоретичного і дослідно-експериментального пізнання;

– семінарські заняття мають гармонійно поєднуватися з лекційними, практичними і лабораторними заняттями та самостійною роботою студентів.

Традиційний (тематичний) семінар орієнтований на обговорення групи проблем, які вивчались студентами самостійно або опрацьовувалися на лекції. Серед тематичних семінарів найчастіше використовуються такі різновиди:

– семінар – бесіда (обговорення заздалегідь підготовлених студентами доповідей, рефератів, творчих робіт);

– семінар-дискусія;

– ссмінар-конференція;

– семінар -“круглий стол;

– семінар-симпозіум та ін.

На семінарах студентам слід пропонувати запитання, що мають проблемний характер і вимагають творчого, продуктивного мислення, наприклад: “Як Ви вважаєте, чому …?”, “Аргументуйте свою точку зору…”, “Порівняйте наукові факти і життєві уявлення про …”, “Чим можна пояснити, що …?” і т.п. У процесі дискусії, “круглого столу”, “конференції”, “симпозіуму”, які мають елементи інтерактивного навчання, студентів слід стимулювати до обміну думками, дебатів, що привчає самостійно мислити, сприяє розвитку аналітичних навичок, умінь захисту власної точки зору, виваженої аргументації, поваги до думки інших.

Залежно від типу структура семінару може бути різною, однак викладачеві слід знати, що при його підготовці навчально-пізнавальну діяльність студентів слід організувати наступним чином:

1. Повідомити тему і план семінару.
2. Запропонувати для самостійного вивчення основну і додаткову літературу.
3. Надати усні чи письмові (у вигляді “Методичних рекомендацій”) поради щодо підготовки до семінарів.
4. Надати студентам індивідуальні завдання та за необхідності провести консультацію з теми семінару.

Методика управління семінаром залежить від багатьох чинників: дидактичної мети, педагогічної майстерності викладача, рівня готовності і активності студентів та ін. У найбільш загальному вигляді типова структура семінарського заняття має наступний вигляд  (табл. 1).

Семінар 1

Тема: Розрахунково-касові операції банків

Мета:

Навчальна: Систематизувати та закріпити  одержані знання з даної теми, одержати найпростіші практичні навички з питань механізму формування розрахунково-касових операцій.

Розвиваюча: Формувати вміння студентів застосовувати набуті ними знання при вивченні дисципліни. Формувати почуття відповідальності за долю національної економіки.

Виховна: Виховувати інтерес до майбутньої спеціальності. Розвивати вміння студентів чітко висловлювати свої думки.

Студенти повинні знати:

• Сутність економічних відносин, що виникають в процесі грошових розрахунків клієнтів банку;
• Принципи організації розрахунків у банківській системі;
• Порядок здійснення безготівкових розрахунків.

Студенти повинні вміти:

• Характеризувати порядок проведення міжбанківських розрахнків.

Рекомендована література

1. Закон України « Про платіжні системи та переказ коштів» від 05.04.01 № 2345-111;
2. «Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті України», затверджена Постановою Правління НБУ 21.01.04 № 135 ( із змінами).

Питання для обговорення

1.Які рахунки  відктиваються підприємствам в банківській системі України ?

2.Які вимоги до відкриття поточних рахунків юридичним особам ?

3.Які вимоги до відкриття рахунків фізичним особам в банках ?

4.У чому полягає сутність безготівкових розрахунків ?

5.Який механізм здійснення розрахунків платіжним дорученням?

6.Що таке платіжна вимога та її призначення?

7.Що таке міжбанківські розрахунки?

8.Які системи міжбанківських розрахунків ви знаєте ?

9.Який механізм проведення міжбанківських розрахунків в СЕП НБУ?

10.Дайте характеристику принципів функціонування СЕП НБУ.

Тематика рефератів та доповідей

1.Шляхи вдосконалення діяльності банку з обслуговування платіжного обороту клієнтів.

2.Роль систем дистанційного обслуговувагння платіжного обороту клієнтів банку в ринковій економіці.

3.Показники діяльності СЕП НБУ за звітний період.

4.Роль та значення кредиту при здійсненні безготівкових розрахунків.

5.Історія становлення та розвитку систем міжбанківських розрахунків.