Інструктивно-методичні матеріали щодо викладання історії у 5-11класах закладів загальної середньої освіти в 2021/2022 навчальному роц/

«Всесвітня історія. Історія України» (6 клас), історія України (7­11 класи), всесвітня історія (7­11класи), інтегрований курс «Історія: Україна і світ» (10 ­ 11класи)

Навчальні програми, робоча програма:

У 2021/2022 навчальному році для викладання історії у закладах  загальної середньої освіти чинними є такі навчальні програми:

• «Історія України. 5–9 класи», затверджені наказом МОН України від 02.2019 №236; «Всесвітня історія. 7–9 класи», затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 р. №804;

• «Історія України. Всесвітня історія. 10–11 класи», затверджені наказом МОН України від 21.02.2019 №236;

– для 10­11 класів Міністерством освіти і науки України рекомендований для вивчення інтегрований курс «Історія: Україна і світ», затверджений наказом МОН України від 21.02.2019 р. № 236.

Навчальні програми розміщені на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України   видані окремими брошурами та опубліковані у фахових виданнях.

Учитель може дотримуватися пропонованої програмами стратегії навчання історії або вибудувати власний алгоритм роботи з учнями конкретного класу, зокрема, акцентувати на певних навчальних цілях, змістових елементах, змінити послідовність вивчення матеріалу в межах розділів, додати матеріал з історії рідного краю, доповнити тематику практичних і творчих робіт тощо. Ці зміни вчитель повинен відобразити в робочій програмі, яку може укласти за зразком програм, що затверджені Міністерством. Перепланування допустиме за умови збереження вчителем

орієнтації на вимоги чинних програм щодо очікуваних результатів навчально­ пізнавальної діяльності учнів. Створена вчителем робоча програма набуває чинності після розгляду педагогічною радою і затвердженням керівником навчального закладу.

Підручники та посібники:

Під час навчання учитель має використовувати підручники та посібники, схвалені для використання в освітньому процесі Міністерством освіти і науки України. Переліки навчальних програм, підручників і посібників рекомендованих для використання в освітньому процесі у 2021/2022 навчальному році розміщені на офіційному веб­сайті Міністерства освіти і науки України.

Електронні версії підручників з навчальних предметів розміщені у вільному доступі на офіційному веб­сайті Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти».

Усі навчальні програми та засоби (підручники, посібники, робочі зошити, атласи та контурні карти, зошити для контролю і корекції навчальних досягнень тощо), що використовуються на уроках, повинні мати гриф.

Календарне і поурочне планування У зв’язку з внесеними в навчальні програми змінами наголошуємо, що вчитель здійснює календарне і поурочне планування в довільній формі (у друкованому або електронному вигляді). Він самостійно визначає формат, обсяг, структуру, зміст і оформлення календарних планів і поурочних планів­ конспектів. Академічна свобода вчителя так само передбачає вільний вибір форм організації освітнього процесу, способів навчальної взаємодії, методів, прийомів і засобів реалізації змісту освіти. Форми і методи навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальній програмі.

При плануванні викладання курсів вчитель сам визначає розподіл навчальних годин у межах тем (розділів). Адміністрація не повинні порушувати право вчителя на академічну свободу. (Закон України «Про освіту»(ст.54), Наказ МОН України №648 від 27.05.2014 р. «Щодо припинення практики створення та вимагання від дошкільних, загальноосвітніх, професійно- технічних та позашкільних навчальних закладів документації та звітності, не передбаченої законодавством України», Лист МОН України №1/9-630 від 05.12.2014 р. «Про неухильне дотримання принципів гарантування свободи педагогічної діяльності вчителя»)

Для підвищення результативності навчання учитель може синхронізувати вивчення історії України та всесвітньої історії в тих класах, де всесвітня історія та історія України вивчаються паралельно (7­11 класи). Рекомендовану послідовність синхронізованого вивчення історії України та всесвітньої історії за розділами наведено у програмах. Проте вчитель може організувати вивчення

учнями програмного матеріалу зазначених курсів як послідовно, так і паралельно.

Практичні роботи (практичне завдання, практичне заняття)

Практичні роботи є обов’язковими для кожного розділу програми. Вони можуть відбуватися в різних формах: практичне завдання ­ на окремому етапі уроку (для вивчення нового матеріалу, узагальнення, закріплення тощо), практичне заняття ­ протягом усього уроку . Така робота може виконуватися за вибором як учителя/учительки, так і учнів, як у класі, так і вдома, але з обов’язковою презентацією її результатів на занятті.

В сучасній дидактиці немає єдиного визначення і означення поняття

«практичне заняття». Відомий вітчизняний дидакт О. Пометун пропонує наступне визначення: «Практичне заняття – форма навчального заняття, при якій педагог організовує детальний розгляд учнями окремих теоретичних положень навчального предмета й формує уміння та навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання учнями відповідно сформульованих завдань». Далі визначення конкретизовано так: «На основі раніше отриманих знань і сформованих умінь школярі розв’язують пізнавальні задачі, представляють результати своєї творчої діяльності чи освоюють більш складні пізнавальні вміння вивчення історичного минулого». К. О. Баханов пропонує вживати поняття «лабораторно­практична робота». «Лабораторно­ практична робота – один із видів самостійної роботи учнів (метод навчання), суть якого полягає в самостійному дослідженні учнями історичних джерел за завданнями учителя без попереднього вивчення цього матеріалу на уроці, або за допомогою підручника, виділенні необхідної інформації, її аналізі, систематизації та узагальненні».

В організації практичного заняття пропонуємо учителям керуватися рекомендаціями В. Мисана, вміщеними у книзі «Сучасний урок історії».

Перелік орієнтовних завдань для практичних і творчих робіт – складова частина навчальних програм ­ пропонує теми до кожного розділу. Автори та авторські колективи пропонують власні версії занять і матеріали до них. Учителі можуть скористатися запропонованим, або ж, враховуючи особливості, рівень, інтереси учнівського контингенту, створити власний проєкт і зреалізувати його на уроці, який, за структурою, приміром, буде уроком повідомлення знань, формування умінь і навичок.

Кожне практичне заняття присвячується певній темі та передбачає переважно самостійну роботу учнів з допомогою вчителя над окремими питаннями теми з використанням різноманітних джерел знань (підручники, де вміщено тематичні історичні джерела – як текстові, так і візуальні, довідкові матеріали, запитання і завдання, Інтернет­ресурси, фонди музеїв, місцеві історичні пам’ятки, оглянуті учнями). Практичні заняття передбачають використання на уроці історичних документів, насамперед наведених у підручнику. Адже ці джерела історії сприяють конкретизації історичного матеріалу, наповнюють зміст картинністю, яскравістю, образністю.

Під час практичного заняття учитель виступає як коуч (той, хто допомагає досягти мети), ментор (досвідчений порадник, наставник), тьютор (той, що індивідуально працює з учнем), новатор (той, що генерує нові ідеї), модератор (той, що налагоджує комунікацію і взаємодію у класі), фасилітатор (той, хто підтримує учня в його навчальній діяльності).

Ведення класного журналу

(Інструкція з ведення класного журналу учнів 5­11(12)­х класів загальноосвітніх навчальних закладів наказ Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 р. № 496).

У разі помилкового або неправильного запису поряд робиться правильний, який засвідчується підписом керівника навчального закладу та скріплюється печаткою. Усі записи щодо оцінювання різних видів діяльності та контролю роблять у формі називного відмінка: «зошит», а не «за зошит»; «І семестр», а не «за І семестр»; «практична робота», а не «за практичну роботу» тощо.

У графі «Зміст уроку» відповідно до календарного планування стисло записується тема уроку, контрольної, практичної, лабораторної роботи тощо.

У графі «Завдання додому» стисло записується його зміст (прочитати, вивчити напам’ять, повторити тощо), параграфи (сторінки) підручника, номери завдань, вправ тощо.

Тематична оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом «Тематична» без дати.

При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається.

Тематична оцінка не підлягає коригуванню. Семестрова оцінка може підлягати коригуванню.

Екскурсії, передбачені змістом навчальної програми, обліковуються на відповідних сторінках навчальних предметів класного журналу та можуть оцінюватися вчителем.

Навчальна практика оцінюється і обліковується на окремих спеціально відведених сторінках журналу.

Оцінки за навчальну практику та навчальні екскурсії виставляються в журнал окремим рядком та можуть враховуватись при виставленні річних оцінок з відповідних предметів.

Ведення класного журналу в 5 ­ 11 класах закладів загальної середньої освіти

(права сторінка)

Ведення класного журналу в 5 ­ 11 класах закладів загальної середньої освіти

(ліва сторінка)

Визначення типів уроків, що проводяться після закінчення вивчення розділу, відбувається на основі програми. Регламентовані навчальною програмою години узагальнення/контролю використовуються для проведення або уроку узагальнення, або уроку контролю, або уроку, що поєднує обидва типи. Урок узагальнення або урок контролю проводяться із пропонуванням усних, письмових або комбінованих видів завдань. На правій сторінці журналу робиться відповідний до типу уроку запис: або «Узагальнення (із розділу

«                     »)», або «Тематичний контроль (із розділу «               »)». На уроці узагальнення пізнавальна діяльність учнів (усіх або вибірково) оцінюється на розсуд учителя. На уроці контролю оцінюється пізнавальна діяльність усіх присутніх. Оцінка за урок контролю є визначальною (тобто такою, що допомагає визначити динаміку навчальних досягнень) під час виставлення бала за тему.

Сучасний урок – компетентнісний урок

Нові характеристики змісту освіти за Державним стандартом 2011 р. і діючими у 2021­2022 навчальному році програмами зумовлюють істотні особливості організації як самого процесу навчання, так і уроку на засадах компетентнісного підходу. Ми маємо ставитись до учня як повноправного суб’єкта навчального процесу, який сприймає себе як особистість самостійну, творчу, відповідальну, мислячу, здатну до позитивного і разом з тим критичного світосприйняття, до взаємодії з іншими людьми у малому і великому соціумі і досягти цього можна лише за умов проведення компетентнісно орієнтованого уроку.

Звертаємо увагу, що під час проєктування та проведення компетентнісного уроку навчальні цілі кожного уроку мають бути сформульовані у формі очікуваних результатів за предметними компетентностями. Навчальні цілі мають вмотивовувати всі етапи уроку від початку до кінця уроку (іншими словами, методичні прийоми на всіх етапах уроку мають бути підпорядковані цілям). На завершальному етапі (рефлексія) ми перевіряємо (добираємо відповідні прийоми), як досягли навчальних цілей, сформульованих на початку уроку. Тобто, якщо зазначено, що на уроці учні мають навчитися визначати…, характеризувати…, описувати…, порівнювати…, «оцінювати…», «висловлювати своє ставлення, думку…», тощо, то добираємо такі завдання й запитання, які спрямовані на перевірку саме цих умінь.

Обов‘язково використовуємо методичні прийоми (ігри, вправи, за умов перевантаження уроку прийомами – просто завдання), з допомогою яких:

• узагальнюємо (підсумовуємо) основні ідеї уроку, стисло резюмуючи інформацію, опрацьовану на уроці. Тобто те, що учні дізналися на уроці, для цього варто передбачити запитання про найяскравіші враження від уроку;

• співвідносимо реальні результати з очікуваними, тобто повертаємося до навчальних цілей, роблячи акцент на досягнутих результатах («Сьогодні на уроці я навчився…»).

Компетентнісно зорієнтований урок – це урок, на якому:

• визначено цілі і результати діяльності учнів на уроці,

• продумана і здійснена мотивація,

• організована продуктивна діяльність школяра,

• вирішуються завдання,  спрямовані  на   формування  ключових  і предметних компетентностей;

• проведена рефлексія.

Сайт «Карантин ­ не канікули» ­

Сайт «ТОП­тренди в освіті»

Сайт «Ми разом (Дистанційка без web)» ­

«Методичні посиденьки»

«Сучасний учитель історії» 

«ІТ­компетентність вчителя історії»

Методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2021/2022 навчальному році

Освітня галузь «Суспільствознавство». Правознавство.

Громадянська освіта

 У 2021/2022 начальному році чинними є такі програми: «Основи правознавства. 9 клас» (наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804). «Правознавство (профільний рівень). 10­11 класи» (наказ Міністерства освіти і науки України від 14.07.2016 № 826 і наказ Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407).

Зазначені програми розміщені на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України видані окремими брошурами та опубліковані у фахових виданнях.

Курс «Основи правознавства» вивчається у 9 класі впродовж одного навчального року в обсязі 1 година на тиждень (35 годин). У типовій освітній програмі для вивчення профільного рівня предмета «Правознавство» для 10-­11 класів передбачено 3 години на тиждень (105 годин на рік).

Програма курсу з правознавства спрямована на здобуття знань, навичок, ставлень і ціннісних орієнтацій, необхідних людині для ефективного соціального функціонування, реалізації її життєвих цілей і завдань, забезпечення умов для формування елементів правової культури, правових орієнтирів та правомірної поведінки учнів.

У процесі вивчення курсу важливим є оволодіння учнями практично значущими для них знаннями та розуміннями, застосування найважливіших понять і термінів, розвиток у школярів/школярок навичок діяти в різноманітних життєвих ситуаціях, уміння аналізувати з правової точки зору явища та ситуації суспільного і повсякденного життя, використовувати правові знання та навички для реалізації та захисту своїх прав та формування активної громадянської позиції.

Оцінювання є невід’ємною частиною процесу навчання. Основною метою оцінювання учнів є не перевірка і контроль, а забезпечення зворотного зв’язку вчителя з учнями. Тому в організації щоденного освітнього процесу потрібно застосовувати не тільки поточне, а і формувальне оцінювання (тобто оцінювання для навчання), яке передбачає надання учням підтримки, коригує засоби та методи навчання у випадку виявлення їх неефективності, визначає подальші цілі.

Формувальне оцінювання, метою якого є відстеження особистісного розвитку учнів, процесу опанування ними навчального досвіду як основи компетентності, забезпечення індивідуальної траєкторії розвитку особистості, є невід’ємним складником процесу та здійснюється постійно. Серед шляхів формувального оцінювання вчитель може організувати самооцінювання та взаємооцінювання учнями успішності роботи.

Крім вище зазначених видів оцінювання, вчитель застосовує підсумкове оцінювання (тематичне, семестрове та річне). Підсумкова оцінка за семестр виставляється з урахуванням результатів тематичного оцінювання.

Невід’ємною складовою роботи вчителя правознавства є моніторинг стану сучасного законодавства, відслідковування його поточних змін і трансформацій. Особливо це стосується питань конституційної модернізації державно­правових відносин. У цьому контексті необхідно відстежувати зміни конституційно­правового регулювання окремих видів суспільних відносин та обговорювати їх з учнями 9­11 класів, спираючись на чинне законодавство.

Громадянська освіта

У 2021/2022 навчальному році в закладах загальної середньої освіти у 10 класах продовжується вивчення інтегрованого курсу «Громадянська освіта», який забезпечує формування мінімальної функціональної громадянської освіченості особистості. Цієї мети можна досягнути лише застосовуючи

«багатовекторний» підхід, тобто, зосередивши увагу на кількох ключових моментах. Перш за все, учнівську молодь необхідно озброїти компетентностями, необхідними для участі в житті суспільства на всіх рівнях, що передбачає, насамперед, здатність реалізовувати свої права й свободи, поважаючи при цьому права й свободи інших громадян, а також діяти відповідно до власних переконань і цінностей. Надзвичайно важливо сформувати в молодих громадян України повагу до прав людини, плюралізму та демократії, верховенства закону, виховати в них неприйняття насильства, ксенофобії, расизму, агресії, нетерпимості.

Зокрема, для досягнення мети громадянської освіти слід забезпечити теоретичну й практичну підготовку учнів. Передусім, молоде покоління потрібно ознайомити зі світовими демократичними здобутками та особливостями становлення демократії в Україні. Що стосується практичної площини, то тут важливо сформувати мотивацію та основні вміння, необхідні для відповідальної участі у громадсько-­політичних процесах, критично­ конструктивне ставлення молоді до життя суспільства, а також створити умови для набуття учнями досвіду громадянських дій, демократичної поведінки та конструктивної взаємодії. Крім того, громадянська освіта має сприяти становленню активної позиції громадян щодо реалізації ідеалів і цінностей демократії в Україні.

Курси духовно-морального спрямування

У 2021/2022 навчальному році в 5­6 класах продовжується вивчення предмета «Етика» або курсів духовно­морального спрямування (додаток 13 до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03.04.2012 р.

№ 409 в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 29.05. 2014 № 664).

Рішення щодо освітньої програми, за якою вивчається варіативна складова, приймається педагогічною радою закладу загальної середньої освіти (ст.11 Закону України «Про повну загальну середню освіту від 16 січня 2020 року № 463­ІХ).

Зміст курсів духовно­морального спрямування не передбачає катехізацію, неприпустимим є також нав’язування учителем дітям власних поглядів у ставленні до тих чи інших Церков, примусу дітей до молитви під час уроків, відвідування церковних служб тощо.

Предмети духовно­морального спрямування слід викладати в тісній співпраці з батьками, інформувати батьківську громадськість про особливості християнської етики, давати їм можливість відвідувати уроки і позакласні заходи з предмета.

На сьогодні Міністерством рекомендовано декілька програм, перелік яких розміщено на сайті Інституту модернізації змісту освіти.

Спеціалізовані історичні портали:

Віртуальної виставки “Бабин Яр: пам’ять на тлі історії” https://memory.kby.kiev.ua/
Національний музей Голодомору-геноциду
https://holodomormuseum.org.ua/
Національний музей історії України у Другій світовій війні https://warmuseum.kiev.ua/