колядки

Через річку кладочка.
По сніжку різдвяному
Йде до нас колядочка.
Крутить, крутить віхола,
Вгору сніг здіймається.
Де звучить колядочка,
Радість оселяється!
Гамир, смих, веселые
В коже хаты бажані.
Із Різдвом колядками
Всіх вітають ряжені! От
берега до берега
Через річку кладочка.
З серденька до серденька
Линь, моя колядочко.

Хтось веселий надпис вивів

На тоненькому льоду:

«Гей! Свята прийшли у гості!

Зустрічайте коляду! »

Трійка коней прудконогих

Мчить по білому сніжку –

Коляда везе в санчатах

Сто гостинців у мішку!

Чуєш, дзвоники співають:

Тілі-тілі-тілі-бом!

Ідуть ряжені на конях

Нас вітати із Різдвом!

Коляд, коляд, коляда!
Холод взимается не бида.
Открой для себя,
Нас до себя запусти!
Всех, что у тебя есть,
Будут дожи и багаты!
На город въедут густо
І картопля, і капуста,
поместья и огороды
для сина, для дочки.
Ось промова в нас така!
Ви ж готуйте п’ятака!

Коляд, коляд, коляда,
Коляд, коляд, коляда,
Хай обходить вас бида.
НЕ приедет Я на вашем пороге
Приходи в радости Нового рике.
Щоб в добром здравии,
Щоб щасливо в жилом,
і щоб в
молодости
Друзів зичимо багато;
Щебетать будь та та
свято!
Щоб здорові всі були!