Categories

All books

Аудіювання Читання тексту Фонтан на Контрактовій площі За традицією в давнину у більшості європейських міст перед ратушею або магістратом споруджували фонтан. Такої відповідності дотримали й у Києві. У XV ст. на центральній площі Подолу, що мала назву Ринкової, стояла дерев’яна ратуша, а поряд — дерев’яний павільйон-криниця. 1697 р. на майдані було зведено мурований магістрат, а поряд — кам’яний фонтан-ротонду. Пізніше фонтан було перебудовано. Проектними й будівельними роботами керував український архітектор Іван Григорович-Барський. На той час цей талановитий митець обіймав посаду магістратського зодчого. Ним уже було зведено Покровську та Набережно-Микільську церкви, дзвіницю Успенського собору, будівлю бурси та чимало інших відомих споруд. Будівлі Григоровича-Барського були вирішені в архітектурному стилі бароко, вони вирізнялися стриманістю, витонченістю та гармонією пропорцій. На підставі аналізу описів мандрівників та архівних матеріалів встановлено, що збудований І. Григоровичем-Барським фонтан «Феліціан», що пізніше перетворився на фонтан «Самсон», було створено у 1748-1749 рр. Фонтан мав форму ротонди — чотирикутного павільйону. Покрівля являла собою баню, що спиралась на чотири масивні стовпи, об’єднані арками. Покрівлю увінчувало плоске золочене зображення апостола Андрія Первозваного з хрестом у піднятій руці. Його постать ніби перегукувалась із фігурою богині правосуддя Феміди, що височіла на башті магістрату. Усередині ротонди був колодязь із кам’яними стінками. Посеред колодязя на п’єдесталі було встановлено статую. Дерев’яна постать асоціювалася із давньоримською богинею щастя Феліцитою, хоча кияни зазвичай називали статую просто ангелом. У правій руці ангел тримав кухлика, з якого безперервно цебеніла вода. Ангела з кухлем прозвали Феліціяном, від чого серед киян фонтан отримав назву — «Феліціанський». В архівних матеріалах поширена назва «Феліціан». Фонтан «Феліціан» був на Подолі не єдиним. Усього існувало 12 колодязів, воду до яких було підведено підземними трубами. Труби було видовбано усередині соснових колод завдовжки 8-10 м, діаметром не менше як 40 см, з’єднаних залізними муфтами. Вода стікала з гори, на якій, за легендою, апостол Андрій, поблагословивши Київ, установив хрест. Скульптурна частина фонтана — ангел з кухлем — простояла до 1808 р. У цьому році проводився ремонт дерев’яних труб. Напевно, під час цього ремонту статую замінили. За 60 років дерев’яна скульптура під впливом води могла пошкодитись. Отож «Феліціана» замінили на скульптурну групу «Самсон і лев». Улітку 1811 року пожежа протягом дня знищила усі споруди цієї частини міста. Водогін також було пошкоджено. Ротонду невдовзі було полагоджено, проте її капітальний ремонт було здійснено лише через 60 років. Тепер павільйон мав у плані коло. Скульптурна частина фонтана стояла на круглому п’єдесталі посередині дерев’яного басейну. Дерев’яний Самсон, що мав звичайний людський зріст, роздирав щелепи леву. Статую було пофарбовано олійними фарбами. Вода з левової пащі виливалася у басейн, а тоді спеціальними трубами стікала до Дніпра. Головну роль у споруді грала архітектурна його частина — ротонда у стилі бароко. Статуя виконувала лише декоративну функцію. Народний майстер створив постать міфологічного Самсона, який важко й упевнено спирається ногами на землю, чим створює враження моці й непереможності. Його дуже тіло переплітається зі згином тулуба звіра. Проте загальна виразність скульптурної групи дещо втрачається внаслідок грубуватої обробки дерева. Розміри скульптури 1,5×1 м. З архітектурою фонтану скульптурна композиція створює єдиний ансамбль. Яскраве розмалювання статуї підсилює своєрідний декоративний ефект. У житті киян фонтан відігравав помітну роль. Він був центральною фігурою урочистого хресного ходу, що відбувався у серпні в День святих мучеників Маккавеїв. Процесія на чолі з митрополитом святила воду фонтану. Крім того, ротонда фонтана була увінчана фігурою Андрія Первозваного з хрестом у руці. Саме Андрія Первозваного вважали божественним засновником Києва, і фонтан нагадував про це киянам. Минав час, відбувся Жовтневий переворот, змінилась ідеологія, і замість християнських символів у Києві з’явились символи нової влади: зірки, серп і молот, червоний стяг, скульптури робітника, селянки, численні статуї вождя. 1934 р. фонтан «Самсон» було знищено як «пережиток минулого». Споруда виявилася міцною — зруйнувати її ломами не вдалося. Варварам довелося звернутися до військових. В архіві зберігається унікальна фотографія — руїни фонтана після вибуху. Проте дерев’яний Самсон з левом врятувався! Перед початком Першої світової війни завбачливі кияни передали статую до міського музею, на її місці встановивши бетонну копію. Саме в пащу бетонного лева, як свідчать очевидці тих трагічних подій, військові й заклали динаміт. До свого варварського знищення вишукана ротонда проіснувала на Подолі близько 175 літ. У 70-х роках минулого століття було порушено питання про відновлення фонтана. Почалися пошуки старих фотографій, розкопки фундаменту. У фондах музею українського мистецтва було знайдено унікальну річ — фігуру Андрія Первозваного, що зберігалась там як скульптура XVIII ст. роботи невідомого автора. Залишається захоплюватись сміливістю киян, які не побоялися перед вибухом зняти й сховати деталь споруди, щоб зберегти її для нащадків. Будівництво фонтана велося з максимально можливим у наш час дотриманням будівельних прийомів XVIII ст. Постала проблема: як відновлювати постать Андрія Первозваного, коли в нього в руці хрест? Панувала соціалістична доба, і навіть до видавців путівників по Києву цензурою ставилась вимога показувати храми у такому ракурсі, щоб не було видно хрестів. У результаті напружених роздумів і тривалих консультацій ухвалили рішення: завершити ротонду фігурою апостола Андрія лише з нижньою частиною хреста, без поперечини, що сприймалося як посох. Час спливав, і Україна здобула незалежність. Духовність почала повертатись в оселі й душі українців. Напередодні візиту до Києва французької делегації Андрієві Первозваному допаяли верхівку хреста. Відтоді святий апостол знову благословляє своїм хрестом подільський Контрактовий майдан, а з ним — увесь Київ (За Л. Толочно; 830 сл.).
Skip to content